Управлiння змiнними витратами
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Тема
Управлiння змiнними витратами
Змiст
Вступ
1. Управлiння матерiальними витратами
2. Управлiння трудовими витратами
3. Управлiння витратами, повязаними з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв
Список лiтератури
Вступ
Змiннi, або експлуатацiйнi, виробничi витрати характеризуються безпосереднiм iх звязком з обсягами виробництва. Це такi виграти, як матерiальнi, трудовi, повязанi з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв, iншi прямi витрати.
Розрахунок змiнних виробничих витрат маСФ особливо важливе значення при прийняттi конкретних управлiнських рiшень. У цьому також полягаСФ вiдмiннiсть мiж постiйними та змiнними витратами постiйнi витрати не змiнюються в короткостроковому перiодi, яким СФ повний цикл виробництва, тобто на iх рiвень не впливають виробничi рiшення в цьому перiодi й вони практично не мають впливу на рiвень прибутку. Зовсiм iншу картину ми спостерiгаСФмо стосовно змiнних витрат. Саме вiд iх рiвня в основному й залежить величина фiнансового результату дiяльностi пiдприСФмства прибутку чи збитку.
Регулюванням змiнних витрат можна досягати максимуму прибутку, а також приймати ефективнi виробничi рiшення. РЖснуСФ такий постулат: якщо цiна на продукцiю перевищуСФ або хоча б дорiвнюСФ питомим змiнним витратам, то вже в цьому разi доцiльно продовжувати виробництво в короткостроковому перiодi. Основне завдання виробника в цьому перiодi максимiзувати прибуток або мiнiмiзувати збиток. Якщо цiна не перевищуСФ питомих сумарних витрат або собiвартостi одиницi продукцii, але СФ вищою або дорiвнюСФ питомим змiнним витратам, вiдбуваСФться мiнiмiзацiя збитку. По-перше, в цьому разi виробник компенсуСФ своi витрати на оплату працi, по-друге, все перевищення цiни над питомими змiнними витратами йде на покриття постiйних витрат, зменшуючи прямi збитки вiд виробництва.
Важливою складовою оперативного управлiння виробничими витратами СФ й формування такого виду змiнних виробничих витрат, як запаси. До них входять витрати на сировину, основнi й допомiжнi матерiали, запаснi частини, купiвельнi напiвфабрикати, тару i тарнi матерiали, якi виробник перiодично купуСФ (замовляСФ) й доставляСФ в господарство. Особливiстю цього виду змiнних витрат СФ те, що вони мають тенденцiю до зростання пропорцiйно перiоду складування в господарствi чи на приобСФктному (цеховому) складi. Виходячи з того, що саме змiннi виробничi витрати СФ основними у формуваннi прибутку, а витрати на складування й транспортування СФ досить суттСФвими, оперативне управлiння ними набуваСФ особливого значення.
Зупинимось дещо детальнiше на методицi управлiння кожним iз видiв змiнних витрат.
1. Управлiння матерiальними витратами
Управлiння матерiальними витратами здiйснюСФться у двох площинах (розрiзах), а саме: в частинi заготiвлi i придбання матерiальних ресурсiв та в частинi iх використання.
Управлiння на стадii заготiвлi i придбання матерiальних ресурсiв зводиться до наступних елементiв:
- визначення перелiку матерiальних ресурсiв, якi необхiднi для здiйснення виробничоi дiяльностi;
- обчислення нормативноi потреби в матерiальних ресурсах за iх видами (при цьому за основу слiд брати науково обТСрунтованi дiючi виробничi норми витрат);
- вибiр рацiональних постачальникiв матерiальних ресурсiв та укладення з ними договiрних зобовязань (контрактiв, угод тощо);
- подiл матерiальних ресурсiв на такi, що потребують складського зберiгання, i тi, що матимуть безпосереднСФ використання, минаючи складськi примiщення.
Вищеописанi стадii управлiння виробничими запасами здiйснюються задовго до початку виготовлення продукцii чи виконання робiт. Поряд з ними до системи управлiння на стадii заготiвлi i придбання матерiальних ресурсiв належать такi, що здiйснюються в ходi виробничого процесу, зокрема:
- безпосередня доставка матерiальних ресурсiв на пiдприСФмство чи в органiзацiю (вибiр виду транспортування, використання рацiональних транспортних схем перевезень тощо);
- оптимiзацiя величини поставок матерiальних ресурсiв.
Серед усiх зазначених складових елементiв системи управлiння матерiальними ресурсами найбiльшу складнiсть являють собою достовiрний пiдрахунок потреби в них та оптимiзацiя величини поставок.
Практичний досвiд роботи пiдприСФмств та органiзацiй засвiдчуСФ, що норми i нормативи, якi покладенi в основу таких пiдрахункiв, далекi вiд своСФi досконалостi. Вони носять усереднений характер i з цiСФi причини не враховують особливостей дiяльностi конкретного пiдприСФмства чи органiзацii.
Визначення обсягу i моменту закупiвлi матерiальних ресурсiв залежить вiд потреби виробництва в сировинi i матерiалах, фiнансових i складських можливостей та ситуацii на ринку закупiвель. РЖснуСФ два варiанти закупiвель:
- Закупiвля великих партiй через великi промiжки часу - у цьому випадку пiдприСФмство маСФ знижки на запаси, що постачаються, i заощаджуСФ витрати на доставку, однак несе значнi складськi витрати, пiддаСФться ризику старiння i псування матерiалiв i ризику фiнансових втрат у разi зниження цiн на матерiальнi ресурси за час iхнього тривалого зберiгання.
- Закупiвля невеликих партiй через невеликi промiжки часу при цьому зменшуються складськi витрати, ризик ?/p>