Управлiння змiнними витратами
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
равлiння витратами. До трудових витрат, як вiдомо, належать витрати на основну i додаткову заробiтну плату виробничих робiтникiв (пряма заробiтна плата). Суть управлiння вказаними витратами зводиться до таких складникiв:
- рацiональна органiзацiя працi (забезпечення фронтом робiт впродовж усього робочого дня кожного робiтника, приведення у вiдповiднiсть певних видiв робiт з урахуванням iх складностi до рiвня квалiфiкацii робiтникiв тощо),
- своСФчасний перегляд норм i нормативiв трудозатрат,
- контроль за дотриманням встановлених розцiнок (в умовах вiдрядноi форми оплати працi), а також за кiлькiстю фактично вiдпрацьованого часу (в умовах використання погодинноi форми оплати працi),
- лiквiдацiя або недопущення втрат робочого часу з вини адмiнiстрацii та витрат, повязаних з виправленням браку, допущеного не з вини робiтникiв,
- пiдвищення продуктивностi працi,
- регулярний оперативний контроль за правильнiстю нарахування загальноi суми заробiтку бригади (в умовах бригадноi органiзацii працi) та достовiрним розподiлом його мiж членами бригади.
Кожен iз наведених аспектiв системи управлiння трудовими витратами СФ цiлком реальним для практичного застосування. Досвiд роботи вiтчизняних пiдприСФмств i органiзацiй вказуСФ на те, що на багатьох з них дещо робиться у цьому планi. Проте лише комплексне iх використання може забезпечити ефективнiсть управлiнського процесу.
Неабияке значення в процесi управлiння трудовими витратами посiдаСФ стимулювання (мотивацiя), тобто така дiя на свiдомiсть людей, яка сприяСФ формуванню мотиву, що пiдштовхуСФ до реалiзацii певних цiлей i завдань.
Розрiзняють моральнi й матерiальнi стимули.
Для сьогодення моральне стимулювання практично немаСФ такоi ролi i значення як матерiальне.
Система матерiального стимулювання маСФ забезпечити пiдвищення ефективностi пращ певноi групи працiвникiв. Характерно, що вона маСФ бути побудована так, щоб премiальнi виплати залежали вiд продуктивностi, якостi, економii матерiальних ресурсiв, тобто показникiв, якi у кiнцевому результатi забезпечують зниження затрат. Кожний працiвник може i повинен вiдчувати тiсний взаСФмозвязок мiж результатами своСФi працi та розмiром (величиною) премii.
РЖснуСФ, зокрема, три ключових правила, яких необхiдно дотримуватись при побудовi системи матерiального стимулювання:
- система маСФ забезпечити кожному працiвнику можливiсть брати участь у пiдвищеннi ефективностi роботи,
- розмiр премiальних виплат доцiльно поставити у залежнiсть вiд тих факторiв, на якi даний працiвник здатний здiйснювати безпосереднiй вплив,
- у розробцi системи повиннi брати участь представники всiх зацiкавлених груп.
Ефективна дiя стимулюючоi системи забезпечуСФться дотриманням таких принципiв:
- чiтка постановка мети (однозначне визначення результатiв, на досягнення яких направлено стимулювання, рiвня i складу затрат, на зниження яких здатний здiйснити вплив працiвник),
- застосування продуманих, обТСрунтованих i прийнятних критерiiв вимiру та оцiнки,
- жорсткий взаСФмозвязок заохочення i результату за обсягом i в часi,
- використання в мiру напружених нормативiв, контроль за ними i наявнiсть механiзму iх перегляду,
- дотримання порогу чуттСФвостi системи стимулювання
Залежно вiд того, яке мiiе працiвник посiдаСФ у виробничому процесi i якi його можливостi в частинi зниження затрат, можуть застосовуватися рiзнi системи стимулювання гнучка оплата працi, участь у доходi пiдроздiлу (пiдприСФмства, органiзацii) чи прибутках
3. Управлiння витратами, повязаними з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв
Витрати на утримання i експлуатацiю виробничого устаткування, машин i механiзмiв поряд iз матерiальними та трудовими належать до змiнних витрат. Однак характерною iх особливiстю, яка вiдрiзняСФ iх вiд вищерозглянутих, СФ те, що, на вiдмiну вiд них, даний вид витрат належить до комплексних, тобто складаСФться iз цiлою ряду рiзнорiдних елементiв витрат. Дана обставина якраз i ускладнюСФ процес управлiння витратами. Управляти необхiдно кожним iз складових елементiв, якi включаються до витрат на утримання i експлуатацiю виробничого устаткування, машин i механiзмiв.
Частка витрат, повязаних з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв, досить висока у тих пiдприСФмств i органiзацiй, де процес виготовлення продукцii чи виконання робiт достатньо механiзований. Для промислових пiдприСФмств це масовi i серiйнi виробництва з конвеСФрними лiнiями, а для будiвельноi сфери це спецiалiзованi управлiння, на балансi яких СФ багато одиниць будiвельноi технiки (управлiння механiзацii, управлiння екскавацii, управлiння малоi механiзацii тощо). Це вказуСФ на необхiднiсть посиленоi уваги працiвникiв апарату управлiння наведених органiзацiй до процесiв формування витрат з метою iх зниження.
Слiд зазначити, що адмiнiстрацiя тих пiдприСФмств i органiзацiй, у яких витрати на експлуатацiю виробничого устаткування, машин i механiзмiв досить вагомi i у структурi виробничоi собiвартостi посiдають друге чи навiть третСФ мiiе, немаСФ однакового впливу на окремi елементи витрат, що входять до iх складу. З цiСФi причини процес управлiння даними витратами дещо ускладнюСФться.
Як вiдомо, до витрат, повязаних з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв, належать: