Управлiння змiнними витратами
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Вµрiали, електроенергiю та iншi матерiали i запаснi частини, що використовуються пiд час iх експлуатацii, ремонтiв, технiчного огляду та технiчного обслуговування,
З наведеного перелiку витрат апарат управлiння може мати вплив на величину матерiальних витрат, трудових, а на такi, як знос основних засобiв, вiдрахування на соцiальнi заходи безпосереднього впливу мати не може. Це зумовлено тим, що норми зносу (амортизацii) встановлюються на державному рiвнi i залежать лише вiд групи, до якоi вiдноситься обСФкт основних засобiв. Безперечно, адмiнiстрацiя на конкретний звiтний перiод (календарний рiк) може вибрати будь-який iз рекомендованих методiв нарахування амортизацii (зносу) i, таким чином, впливати на величину (рiвень) цих витрат. Проте впродовж цього звiтного перiоду змiнювати методику нарахування зносу (амортизацii) вона не в змозi, оскiльки це передбачено в наказi про облiкову полiтику пiдприСФмства чи органiзацii.
РЖснуСФ пять найбiльш поширених методiв нарахування амортизацii Розглянемо досить коротко суть кожного з них.
Перший це пропорцiйний, або метод рiвномiрного, прямолiнiйного списання вартостi фондiв. За цим методом вартiсть фондiв, незалежно вiд iх виду, рiвномiрно враховуСФться в собiвартостi продукцii протягом усього перiоду iх експлуатацii (шляхом дiлення вартостi, яка амортизуСФться, на очiкуваний перiод часу використання обСФкта основних засобiв).
Другий метод нарахування амортизацii метод прискореного зменшення залишковоi вартостi (подвiйного балансового списання). Суть його полягаСФ в тому, що постiйна норма амортизацii використовуСФться протягом перiоду експлуатацii фондiв, але вартiсть фондiв на початок року весь час перераховуСФться за мiнусом суми зношення (амортизацii). При цьому лiквiдацiйна вартiсть фондiв не вираховуСФться з iх початковоi вартостi, а амортизацiя нараховуСФться до того моменту, доки залишиться сума фондiв, що дорiвнюСФ iх лiквiдацiйнiй вартостi. Пiсля цього амортизацiя взагалi не нараховуСФться. Цей метод передбачаСФ застосування подвiйноi або й вищоi норми амортизацii порiвняно з тiСФю, що використовуСФться при пропорцiйному методi.
Третiй метод нарахування амортизацii метод зменшення залишковоi вартостi. При цiй системi нарахування амортизацii рiчна ii сума визначаСФться як добуток залишковоi вартостi обСФкта на початок звiтного року або первiсноi вартостi на дату початку нарахування амортизацii та рiчноi норми амортизацii. Рiчна норма амортизацii (у вiдсотках) обчислюСФться як рiзниця мiж одиницею та результатом кореня ступеня кiлькостi рокiв корисного використання обСФкта з результату вiд дiлення лiквiдацiйноi вартостi обСФкта на його первiсну вартiсть.
Четвертий метод нарахування амортизацii кумулятивний або суми чисел. За аналогiСФю з пропорцiйним методом вiн передбачаСФ встановлення лiквiдацiйноi вартостi фондiв i суми зносу за весь перiод iх використання (рiзниця мiж початковою й лiквiдацiйною вартiстю). Рiчна сума амортизацii при цьому визначаСФться як добуток вартостi, яка амортизуСФться, та кумулятивного коефiцiСФнта. Кумулятивний коефiцiСФнт розраховуСФться дiленням кiлькостi рокiв, що залишаються до кiнця очiкуваного строку використання обСФкта основних засобiв, на суму числа рокiв його корисного використання.
Пятий метод виробничий, за яким мiсячна сума амортизацii визначаСФться як добуток фактичного мiсячного обсягу продукцii (робiт, послуг) та виробничоi ставки амортизацii. Виробнича ставка амортизацii обчислюСФться дiленням вартостi, яка амортизуСФться, на загальний обсяг продукцii (робiт, послуг), який пiдприСФмство чи органiзацiя очiкуСФ виробити (виконати) з використанням обСФкта основних засобiв.
Отже, виробник може вибирати прийнятний для нього метод нарахування амортизацii. Найпростiшим для використання, безперечно, СФ пропорцiйний метод. Однак з економiчноi точки зору доцiльнiшим СФ один iз методiв прискореноi амортизацii, що даСФ змогу швидше обновлювати основнi засоби.
Не може адмiнiстрацiя втручатись й у нормативи вiдрахувань на соцiальнi заходи, так як i це СФ прерогативою держави. РДдине, що можна зробити у цьому випадку, так це здiйснювати ефективне управлiння витратами на оплату працi, домагатися зниження вказаних витрат i на цiй основi зниження абсолютного розмiру вiдрахувань на соцiальнi заходи (за умови незмiнностi вiдсоткiв нарахувань).
Ефективнiсть управлiння витратами, повязаними з експлуатацiСФю виробничого устаткування, машин i механiзмiв, досягаСФться у разi дотримання таких умов господарювання: