Управлiння змiнними витратами

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

?сування, втрати i старiння товарiв, звiльняються складськi примiщення, але немаСФ переваг за цiнами закупiвлi i виникаСФ ризик несвоСФчасностi забезпечення поточного виробництва матерiальним забезпеченням.

Таким чином, двi суперечливi тенденцii у забезпеченнi матерiальними ресурсами знаходять своСФ вiдображення в характерi змiни витрат на придбання i збереження матерiалiв.

У сучасних умовах господарювання промисловi пiдприСФмства й пiдряднi будiвельно-монтажнi та ремонтно-будiвельнi органiзацii практично не користуються вищенаведеною методикою визначення оптимальноi кiлькостi завезення матерiальних ресурсiв у своСФ господарство, чим саме втрачають реальну можливiсть впливу на формування оптимального рiвня матерiальних витрат на стадii iх заготiвлi i придбання

Суть управлiння матерiальними витратами на стадii iх фактичного використання передбачаСФ

  1. вибiр виду оцiнки виробничих запасiв,
  2. суворий контроль за дотриманням норм використання матерiальних ресурсiв,
  3. рацiональну органiзацiю нормативного господарства (розробку науково обТСрунтованих норм i нормативiв матерiальних витрат на одиницю продукцii, робiт, конструктивний елемент тощо та своСФчасний iх перегляд у звязку iз змiною умов господарювання, впровадженням досягнень науки i передовоi практики),
  4. економне i рацiональне використання матерiальних ресурсiв у поСФднаннi з матерiальним заохоченням (застосування рацiонального розкрою матерiалiв, iнвентарного методу щодо матерiальних цiнностей, вiдпуск яких здiйснюСФться бездокументально, тощо)

Особливе мiiе в досягненнi ефективного управлiння матерiальними витратами належить оцiнцi виробничих запасiв, якi, залучаючись до виробничого процесу, посiдають значну питому вагу в структурi експлуатацiйних витрат У практицi роботи вiтчизняних пiдприСФмств i органiзацiй iснуСФ кiлька методiв оцiнки матерiальних запасiв Основнi з них такi

  1. оцiнка запасiв виходячи з iх фактичноi вартостi за надходженням у господарство та використанням (застосовуСФться в умовах, коли пiдприСФмець чiтко облiковую виробничi запаси за iх видами та вартiстю й може за такою самою вартiстю переводити запаси у виробництво),
  2. оцiнка запасiв за принципом перше надходження перший вiдпуск (запаси, що першими надiйшли на склад, першими и списуються за iх вiдповiдною вартiстю),
  3. оцiнка матерiальних запасiв за iх середньозваженою цiною (собiвартiстю) виходячи з усiх надходжень за певний перiод часу, вона проводиться по кожнiй одиницi запасiв дiленням сумарноi вартостi залишку таких запасiв на початок звiтного перiоду (мiсяця) i вартостi одержаних у звiтному перiодi (мiсяцi) запасiв на сумарну кiлькiсть запасiв на початок звiтного перiоду (мiсяця) i отриманих у звiтному перiодi (мiсяцi) запасiв,
  4. оцiнка за нормативними затратами полягаСФ у застосуваннi норм витрат на одиницю продукцii (робiт, послуг), якi встановленi пiдприСФмством чи органiзацiСФю з урахуванням нормальних рiвнiв використання запасiв, працi, виробничих потужностей i дiючих цiн Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат i цiни повиннi регулярно у нормативнiй базi перевiрятися i переглядатися,
  5. оцiнка за цiнами продажу (використовуСФться пiдприСФмствами роздрiбноi торгiвлi i базуСФться на застосуваннi середнього процента торговельноi нацiнки товарiв).

Вiд того, який метод оцiнки матерiальних запасiв застосовуСФться, залежать собiвартiсть виробленоi продукцii та прибуток. Це пояснюСФться тим, що протягом виробничого циклу, наприклад, року, в господарство надходять сировина, основнi та допомiжнi матерiали, купiвельнi напiвфабрикати, пально-мастильнi матерiали, запаснi частини, конструкцii, деталi та iншi матерiали в рiзнi перiоди часу й за рiзними цiнами.

Для прикладу вартiсть нафтопродуктiв на початку мiсяця може бути одна, в серединi мiсяця iнша, а наприкiнцi ще iнша. За якою ж цiною потрiбно списувати його на виробництво. Вибирають той метод оцiнки, що СФ вигiднiшим для виробника.

Так, якщо iснуСФ тенденцiя до зниження цiн на матерiали, то для виробника, можливо, доцiльним буде використання методу, що дiСФ за принципом перше надходження перший вiдпуск. Завдяки такому пiдходу створюються умови для уникнення сплати певноi частини податку з прибутку.

При iншiй ситуацii, тобто в умовах пiдвищення цiн на матерiальнi ресурси, можна використовувати метод iдентифiкованоi собiвартостi вiдповiдноi одиницi запасiв чи середньозваженоi собiвартостi.

Однак виробник зобовязаний вибiр методу оцiнки запасiв фiксувати в наказi про облiкову полiтику пiдприСФмства, цим самим ставлячи до вiдома податкову iнспекцiю про вибраний метод оцiнки запасiв и не може його змiнювати протягом року.

Неабияке значення в управлiннi втратами посiдаСФ матерiальне заохочення працiвникiв. У першу чергу це стосуСФться робiтникiв, якi використовують матерiальнi ресурси в якостi предметiв працi. На кожному пiдприСФмствi чи в органiзацii маСФ бути розроблена спецiальна система премiювання за економiю виробничих запасiв, у якiй знайшли б своСФ вiдображення показники та умови стимулювання.

У сучасних умовах це один з найбiльш радикальних засобiв досягнення поставленоi мети.

2. Управлiння трудовими витратами

Трудовi витрати на сьогоднi за своСФю питомою вагою у собiвартостi продукцii посiдають 2 - 3 мiiе, що також вимагаСФ необхiдностi значноi уваги до них у процесi уп