Улас Самчук. Жизнь и творчество

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

Улас Самчук. Жизнь и творчество

ВСТУП

РЖсторiя украiнськоi лiтератури двадцятого столiття майже не дослiджена.. Окрiм того, що украiнська лiтература розвивалася на територii Украiни, багато письменникiв творили i за межами батькiвщини.

РЖмена цих патрiотiв повертаються на рiдну землю, а спiввiтчизники дiзнаються про них лише зараз. Уласа Самчука називали лiтопиiем свого часу i свого народу. Вiн з юнацьких лiт був вiдiрваний вiд материнського лона, опинившись поза межами рiдного краю. На чужих землях письменник набагато глибше i болючiше вiдчував i переживав трагедii братiв i сестер з Украiни.

Улас Самчук це видатна постать у нашiй лiтературi, збагнути ii можна лише тодi, коли видати його багатотомник. Ми можемо ознайомитися з мiзером, який залишив по собi письменник: журнал Дзвiн з оповiдання Уласа Самчука Вiднайдений рай, у тому ж 1991 роцi повiсть Марiя, видрукована Украiнським письменником у 1991 роцi, журналом Днiпро у 1991 роцi, опублiковано другий том епопеi Волинь. Окремим виданням у видавництвi Днiпро в 1993 роцi вийшла трилогiя Волинь, а журнал Дзвiн опублiкував спогади письменника На бiлому конi /№1-3, 1993р./. той же таки Дзвiн через рiк продарував нам ще однi спогади Уласа Самчука На конi вороному /№6-8, 1994р./, а у 1995 роцi Записки на бiгу /№4-7/. У 1994 роцi Украiнський письменник видав роман Уласа Самчука Чого не гоiть огонь. Звичайно, СФ ще фонд залу украiнiки у Центральноi Нацiональноi Бiблiотеки iм.В.Вернадського,але нажаль, i в нiй немаСФ повного зiбрання творiв Уласа Самчука. Доля Уласа Самчука типова для украiнського письмменника-емiТСранта. Талант Самчука, багаторiчна праця на лiтературному полi, бiльш нiж десяток видрукованих творiв за кордоном i невiдомiсть в Украiнi.

Улас Олексiйович Самчук народився у селi Дермань, у Волинськiй областi. Його батьки були селянами. Тяжко та виснажливо працювали бiля землi та славного господарства. Вони передавали своiм дiтям любов до життя i працi. Бажання вирватися з соцiально обмеженого, окупованого суспiльства привело молодого жовняра (вояку) польського вiйська до дезертирства у Нiмеччину. Це сталося у 1927 роцi. Почалися скитання молодого хлопця з Волинi по закордонних землях. Куди б не закинула доля Уласа, головною темою його творчостi була рiдна земля та брати й сестри з Украiни. Усе свiдоме життя письменник ставив перед собою завдання бути лiтопиiем украiнського народу, того часу, який сам бачив, переживав.

Публiцистика Уласа Самчука це спогади, статтi, фейлетони, нариси, подорожнi нотатки. А "асенко-Бойцун називав такi перiоди публiцистичноi дiяльностi автора Волинi: воСФнний 1938-1944 репортерська, редакцiйна дiяльнiсть i повоСФнний, який дiлиться на два часовi вiдтiнки: 1945-1948 iдеологiчно-програмова публiцистика МУРiвського перiоду: осiнь 1948 до кiнця життя - публiцистика канадського перiоду.

З 1938 року Улас Самчук почав працювати як публiцист. Завдяки йому, свiт дiзнався про героiчну боротьбу украiнцiв Закарпаття за незалежну украiнську державу.

У 1939 роцi, пiсля розгрому Карпатськоi Сiчi молодий публiцист повертаСФться до Праги. Звiдти вiн у 1940 роцi переiжджаСФ до Кракова i з похiдними групами ОУН у липнi 1941 року на Украiну. По приiздi до Рiвного, Улас Самчук став редактором газети Волинь. РЖнiцiатором цього видання був Степан Скрипник (згодом Патрiарх УАПЦ Мстислав). Перша справжня газета на територii окупованоi Украiни, видана незалежними силами i засобами почала свiй шлях до людей 1 вересня 1941 року.

... настороженi, хвилюючi днi виняткового в iсторii свiту часу. Бiля нас i в нас руiни... Ми розбитi, розкиданi, приголомшенi... хотiлося б, щоб газета була максимально своя, не лише мовою, а й змiстом... Стiльки рокiв казьонщини, штампованоi балаканини, сiроi пропаганди, нещировi патетики. i раптом щось iнше, безпосереднСФ, щире, кольоритне. Все, що ми писали, писали вiд глибини серця i глибини потреби, i читач це одразу вiдчував3. У виданнi вмiщувалася офiцiйна нiмецька хронiка, бо нiмцi забороняли писати про украiнську державнiсть, мiжпартiйнi (мiж ОУН-мельникiвцями i ОУН-бендерiвцями) справи. Газета не могла проводити незалежну вiд окупацiйноi влади лiнiю, в нiй залишались теми налагодження господарського i культурного життя, а головне пiднесення рiвня свiдомiстi iнтелектуальноi, культурноi, полiтичноi3.

Перший номер Волинi: передовиця За мужню дiйснiсть, репортаж Сян! i стаття Завойовуймо мiста Уласа Самчука, iлюстроване есе Нiла Хосевича Про графiку, розвiдка Юрiя Шумовського Про охорону мистецтва й памяток, вiддiл Демо-Довгопiльського Фiзичне виховання, дописи, огляд, iнформацiя, хронiка. Тираж газети був 12 тисяч екземплярiв. РЗх розбирали прямо на вулицях. Протягом двох з половиною рокiв iснування було випущено бiльше нiж 7 млн. примiрникiв. Перiодичнiсть з жовтня мiсяця 2 примiрники на тиждень, середнiй тираж 30 тисяч, максимальний (у сiчнi 1942 року) 60 тисяч. Щоб зрозумiти значення Волинi для окупованоi Украiни, досить лише прочитати назви статей (Киiв, Шевченко, Свiдомо жити,Бiльше iнiцiативи, Вiйна i ми, Вимоги твердого часу, Ясно й одверто).

Ось кiлька уривкiв з них:

Наша цiль дуже виразна. Витримати морально, не випустити з iнiцiативи у справах, якi торкаються нас безпосередньо...

Розбудова Украiни й органiзацiя украiнськог