Укрiплення перiоду Киiвськоi Русi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат на тему:
Укрiплення перiоду Киiвськоi Русi
Землянi укрiплення
Боротьба не все велася на чистому полi. Не раз слабше вiйсько не могло вийти назустрiч вороговi й шукало собi охорони в теренi. Такий захист часто давала рiчка. РД рiчка коло Любеча, прийшли там, стали i заложилися нею (1148. p.). РД рiчка невелика бiля города, i тут РЖзяслав упорядкувався з братом Володимиром i сином Мстиславом, став на цiй рiчцi i стрiлилися з-за неi (1150 p.). Деколи оборону можна було знайти в лiсi. Володимирко галицький пiдчас боiв у Киiвщинi 1150 р. заложився лiсом.
Лiiасом рубали й робили укрiплення, засiки, осiки. Князь Ярослав чернiгiвський став пiд своiми лiсами i засiкся вiд Всеволода й Давида, а казав на рiчках мости пiдрубувати (1196 p.). Стiйкинт у лiсi осiкся i з ним ятвяги (1255. p.). Осiк у лiсi був повний людей i худоби (1280. p.).
Система деревяних укрiплень звалася твердь. Ярославовi мужi вчинили твердь, а дороги вiд Новгорода засiкли й рiчку Тверцю (1216 р.). Володимирко виступав назад, став за твердь (1152 p.). Такi укрiплення складалися зi стовпiв, колiв та огорожi. Передмiстя КиСФва загороджене було стовпiСФм вiд гори аж до Днiпра (1161 p.). Князь Юрiй Мономахович покладав надiю на твердь, бо це мiiе було оплетене плетнем, i понасовуване кiлля (було там) (1216 р.). Один раз у галицькому лiтописi такi укрiплення мають рiдку назву деряждСФ: У поган це звичайна рiч у боротьбi тiснота, деряждСФ, каже Данило (1251 р.). У старочеськiй мовi слово тАЮderyzdi означаСФ окiп, скрiплений частоколами, терням i под. У тому самому значiннi вживали слова острiг; у походi на ятвягiв 1251 р. на нiч коли ляхи острожилися, а Русь не острожилася, ятвяги острiг проломити хотiли. Землянi укрiплення мали назву: приспа, переспа, гребля, вал, рiв. Володимир Великий пiдчас облоги КиСФва 980. р. обрився на Дорогожичi, мiж Дорогожичем i Капичем, i той рiв СФ й досi. При облозi Корсуня 988. р. Володимир звелiв приспу сипати довкола города.
Будова городiв
Традицii будувати городи на Украiнi були дуже давнi. Вже на перших сторiнках наш лiтопис каже про початки КиСФва: Були три брати, одному на iмя Кий, другому Щек, третьому Хорив, i сестра iх Либедь; сидiв Кий на горi, де сьогоднi Боричiв узвiз, а Щек сидiв на горi, що нинi зоветься Щековиця, а Хорив на третiй горi, що вiд нього прозвалася Хоривиця; i створили город на iмя найстаршого брата, й дали йому iмя Киiв; i був довкола города лiс i бiр. Будову нових городiв лiтописець приписуСФ Олеговi: Сiв Олег княжити в КиСФвi, i сказав Олег: це буде мати городiв руських, той самий Олег почав городи ставити.
Певнiшi iсторичнi вiдомостi маСФмо з трохи пiзнiшого часу. Широкий розмах у будовi городiв виявив Володимир Великий. Вiн зайнявся особливо пiвденним пограниччям, на яке нападали печенiги, й забезпечив його цiлого системою городiв. РЖ сказав Володимир: це не добре, що мало городiв довкола КиСФва. РЖ почав ставити городи здовж Десни, здовж Остра i здовж Трубежа i здовж Сули i здовж Стугни. РЖ почав забирати лучших мужiв вiд словiн, i кривичiв, i чудi, i вятичiв, i населив ними городи i бо була вiйна вiд печенiгiв, вiн воював iз ними й перемагав iх. На iншому мiii лiтопис оповiдаСФ, що Володимир заснував город Бiлгород, недалеко КиСФва й багато людей звiв до нього, бо любив цей город. З тих часiв походив теж iще iнший город в околицi КиСФва, Василiв, названий вiд хресного iменi Володимира. РЖ Переяслав по лiвому боцi Днiпра дiстав укрiплення за Володимира.
Володимира наслiдував його син Ярослав Мудрий. Вiн передусiм поширив укрiплення КиСФва, заснував т. зв. Новий Город. 1037 р. В успiшнiй боротьбi з печенiгами вiн посунув пiвденну границю держави на пiвдень, у степи, i почав фортифiкувати лiнiю рiки Росi. Ярослав почав ставити городи над Росею, зазначуСФ коротко лiтопис пiд 1032. р. Пiсля остаточноi перемоги над печенiгами 1036 р. ця смуга сильно залюднилась, поосiдали тут рiзнi степовi племена, як останки печенiгiв, торки й iн., i тутешнi городи стали доброю охороною Украiни. Головне значiння мав город Юрiiв, названий так вiд християнського iменi Ярослава. Ярослав основував городи i в инших сторонах своСФi держави, заснував другий Юрiiв у чудськiй землi (тепер Дорпат у Естонii), вiд його iменi дiстав, iмовiрно, своСФ iмя й галицький Ярослав.
Пiзнiше киiвська держава подiлилася на малi князiвства i князi не мали вже засобiв, щоб будувати багато нових городiв. Так чуСФмо тiльки принагiдно про заснування якогось города, а не раз тiльки сама назва вказуСФ на основника. Святополк РЖзяславич 1095. р. наказав будувати город бiля Витичева для переселенцiв iзнад Росi, яких вигнали звiдтiль напади половцiв город мав зватися Святополч. Ярополк Володимирович 1116 р. поставив город Желни (пiзнiш Жовни) й поселив там бранцiв, яких привiв iз Друтська. Теперiшнiй Заслав звався колись РЖзяславль, назва, мабуть, вiд князя РЖзяслава Ярославича; Всеволож, один у Чернiгiвщинi, другий на Волинi мав iмя вiд Всеволода Ярославича. Все це були первiсно прикметники, означали власнiсть такого й такого князя (город РЖзяславль, Ярославль, Всеволож).
Великим будiвничим городiв був Данило галицький. Коли татари напали на Украiну, знищили Киiв та багато городiв у схiднiй Украiнi, населення почало вiдходити на захiд, на Волинь i Галичину. Щоб ця збiльшена люднiсть захiдних земель могла жити й розвиватися, треба було дати iй забезпеку й захист на випадок наiзду не милосерного во