Укрiплення перiоду Киiвськоi Русi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
. Але й пiзнiш, коли появилися воСФннi машини, обложенець мав таки перевагу, бо добув тi самi знаряддя, що iх мав обложник. Так татари нiчого не могли зробити Володимировi 1240 р., бо iх пороки виявилися за слабi. Так само 1261 р. татарський хан не вiдважився добувати Холму, бо город був крiпко утверджений пороками та самострiлами.
На цьому мiii треба згадати, що був час, коли в наших руках був винахiд стрiльного пороху. Не тiльки вiзантiйцi обстрiлювали нашi кораблi ясним вогнем, але пороху вживали й половцi. Лiтопис оповiдаСФ пiд 1184. р., що половецький хан Кончай пiшов походом на Украiну i хотiв добути i спалити всi городи, а тож вiн вишукав такого чоловiка, що стрiляв живим вогнем. У бою наше вiйсько взяло того в полон, його привели до князя Святослава Всеволодовича з устроСФним огнем. Яка шкода, що цей винахiд не знайшов тодi зрозумiння, як же iнакше виглядало б згодi наше вiйсько. А так довелося чекати поширення стрiльного походу ще поверх два столiття.
Пограничнi вали
Укрiплення за княжих часiв не обмежувалися самими вiдокремленими городами. На границi вiд степу були фортифiкацii, закладенi на далеко ширшу мiру, довгi лiнii валiв, з частоколами й iншими оборонними засобами, що сполучували пограничнi городи в одну монументальну оборонну систему. Цi великi вали почав будувати Володимир Великий, коли закладав городи в околицi КиСФва. Про такi укрiплення оповiдаСФ нiмецький мiсiонер Бруно, що вибрався навертати на християнство печенiгiв i пробував у Володимира гостем коло 1008. р. Вiн каже:
Князь русiв iз вiйськом проводжав мене два днi до останньоi гряницi своСФi держави, яку вiн перед ворожими нападами окружив звiдусiль дуже мiцною й довгою огорожею. Вiн зiскочив iз коня на землю, я з товаришами йшов попереду, вiн iз своСФю старшиною йшов за нами, i так вийшли ми за ворота. Вiн станув на одному горбi, я на другому... Отже були там якiсь насипи (горби), огорожа, що тяглася на велику вiддаль, укрiплення, замкненi воротами. Пiзнiше Ярослав Мудрий побудував новi вали.
Археологи описали докладно цю систему пограничних валiв. По правому боцi Днiпра вони були у двох мiiях над рiками Стугною i Россю; на Лiвобережжi над Трубежем, Сеймом i Сулою, Вали над Стугною тягнуться в найближчiй околицi КиСФва, на 2030 км. вiд города. iх мета була забезпечити княжу столицю. Будував iх Володимир, коли дав укрiплення Бiлгородовi й заснував Василiв. Вали йдуть трьома лiнiями. Перша тягнеться вiд Трипiлля, здовж Стугни й перетинаСФ рiчки РЖрпень i Здвиж; друга йде по правому боцi Стугни до рiчки Унави; третя найдалi на пiвднi - над рiчкою Красною. У найбiльшiй розтяжностi вали, цi мають до 130 км. довжини. Вали над Стугною бiля Трипiлля згадуються при походi на половцiв 1093 р. i вони правили за заслону для вiйська, що порядкувалося проти ворога.
Друга лiнiя валiв була над рiкою Россю. Тут у X. вiцi був город Родня, але його пiзнiше знищили печенiги. Ярослав, користаючи з занепаду печенiгiв, почав цю околицю укрiплювати, побудував город Юрiiв, ужив для колонiзацii воСФнних бранцiв, полякiв..Пiзнiше поселилися тут останки печенiгiв i торкiв, славнi чорнi клобуки, тут i повиростали городи, як Торчеськ, Богуславль, Корсунь, Товарiв, Канiв i багато менших. Коло 1095. р. пiд натиском половцiв, населення почало меншати, люди не могли витримати частих нападiв орди, городи запустiли. Але, коли князi успiшними походами знову приборкали подовцiв, Поросся ожило, i навiть колонiзацiя почала переходити на пiвдень за Рось. Тутешнi городи були сполученi мiж собою оборонними валами. Головний вал. iшов лiвим берегом Росi, вiд Канева поза Корсунь, та вiд Богуславля до Раставицi; по правому боцi рiки були меншi вали. Можемо здогадуватися, що цю фортифiкацiйну лiнiю почав Ярослав Мудрий, а пiзнiшi князi ii викiнчили. Лiнiя валiв доходить тут до 150 км. довжини.
Вали над Россю лучилися з валами на Лiвобережжi над рiкою Трубежем. Цi. околицi були виставленi на ще нагальнiшi напади степових орд, нiж Киiвщина i без сильних укрiплень населення не могло тут утриматися. Володимир по перемозi над печенiгами обновив стародавнiй. Переяслав, тодi мабуть почав вiн i сипати вали. Переяславськi вали йдуть двома лiнiями, по лiвому боцi Трубежа й доходять аж до Днiпра. Найбiльша iх довжина до 50 км.
Довший вал був над рiкою Сулою, по правому ii березi, вiд вiд Лубень до Днiпра вiн лучив городи: Лубни, Лукомль, Горошин, Жолни (теп. Жолнин), Воiнь. Довжина його доходить до 90 км. Цей вал лучився з валом, що йшов здовж лiвого берега Днiпра, бiльш-менш вiд устя Тясмина до устя Золотоношi, на просторi яких 100 км.
На галицькому Подiллi, здовж долiшнього Збруча тягнуться теж вали, досить довгi й високi. Починаються вони в селi РДрмакiвцi i протягаються до Збруча, далi прориваються, йдуть вiд Залiсся до Млинiвки на просторi 4 км., знову зникають, але ж появляються знову бiля Кудринцiв та йдуть до Завалля, на просторi Ц/г км. В околицi Панiвцiв СФ двi дуже короткi вiдноги, потiм знову виринають у Боришкiвцях i тягнуться до Бiлiвцiв, майже до самого Днiстра. Довжина цiСФi частини маСФ 1800 м. i тут вал зберiгся найкраще.
Довжина цiлого валу, коли б вiн не проривався, могла доходити до 26 км., але збереженi частини мають тiльки понад 12 км. Вал у мiiях, де добре зберiгся, маСФ 6 м. висоти, в пiдставi 20 м. завширшки, угорi до 2 м. З перекопування його виявилось, що вал був насипаний з чорноi землi та бiлявоi глинки, мiiями попересипуваних дрiбними камiнцями. Давнi археологи назвали цi укрiплення валами Траяна й вiдносили iх до римських часiв. Але наука