Українські мотиви в творчості І.Ю. Рєпіна
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Творча спадщина І.Ю. Рєпіна
Розділ 2. Українські мотиви в творчості І.Ю. Рєпіна
2.1 Кордоцентризм, як вираз української ментальності у творчій скарбниці І.Ю. Рєпіна
2.2. Історія створення полотна Запорожці пишуть листа турецькому султану
2.3 Відбиття козацького патріотизму у сюжеті картини Запорожці пишуть листа до турецького султана
Розділ 3. Портретний живопис І.Ю. Рєпіна
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Ілля Юхимович Рєпін визначний український і російський художник-реаліст. Народився у Чугуєві на Харківщині, хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні.
З 1863 року навчався в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871 роках у Петербурзькій Академії Мистецтв, де був учнем І. Кримського, яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії і Франції.
З 1893 року Ілля Рєпін був академіком, професором Петербурзької Академії (до 1907 року); членом товариства Передвижників (з 1878 року) і мистецької групи Мир искусства (з 1890 року).
Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях.
Актуальність теми дослідження. Найвідоміші твори Ілля Рєпіна на українські теми це: Запорожці пишуть листа турецькому султанові (1880-91, один варіант у Москві, другий у Харківському Державному Музеї образотворчого мистецтва); Вечорниці (1881), Гайдамака (1902), Чорноморська вольниця (1903), Гопак (1930, не закінчений). Портрет І.С. Тургенєва, Етюд академічної натурниці, Солоха і дяк
Ілля Рєпін створив численні портрети діячів російської культури, а з українців серед інших: С. Любицької, М. Мурашка (1877р.), В. Тарновського (1880 р., Гетьман) і С. Тарновської, Т. Шевченка (1888 р.), Д. Багалія (1906 р.); чотири ескізи проекту памятника Шевченкові у Києві (на конкурс 1910 1914 рр.). Також Рєпін робив ілюстрації до творів М. Гоголя Тарас Бульба і Сорочинський ярмарок (1872 1882рр.), книги Д. Яворницького Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу (1887р.), а також малюнки з памяток української архітектури, українських народних типів тощо.
Рєпін типовий реаліст, який проте не копіював природу, а перевтілював її мотиви своїм розмашним, часто майже експресіоністичним малярством. Майстерно охоплював людську постать у русі, її типаж і вираз, а його соковиті і звучні барви надавали творові ефектної пластичности. На деяких творах Рєпіна помітний вплив імпресіонізму й символізму. Залежно від того, де і над якою тематикою він працював, періоди його творчості можна визначити як український та російський. У творчості він є продуктом українсько-російського культурного симбіозу.
Проте з Україною Ілля Рєпін був повязаний не тільки походженням, але й чуттєво. Він був закоханий в українську природу, людину, фолкльор та висував проблему укаїнського стилю в мистецтві. До друзів Іллі Рєпіна належали українські діячі: М. Кропивницький, М. Мурашко, Д. Яворницький, Є. Чикаленко й багато інших. Між учнями були М. Пимоненко, О. Мурашко, І. Макушенко, Ф. Красицький, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко та інші. Як педагог і критик він написав книгу Далеке близьке (1953).
Після революції Ілля Рєпін не бажав жити в радянській Росії й залишився у своєму маєтку Пенати у Куоккала (Фінляндія), де й помер. У 1982 році Пенати відбудовано й відкрито як Музей-маєток І.Є. Рєпіна.
Українські мотиви в художній творчості І.Ю.Рєпіна стали джерелом натхнення для створення картин на українську тематику. Вершиною вираження украшської ментальності, зрілості та осмислення сутності духу українського народу, який найяскравше втілився в епоху козацтва, стала картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
В сучасних умовах відродження українського мистецтва живописне надбання І.Ю. Pєпiна вимагае нового переосмислення. А саме: розкриття засобами образотворчого мистецтва ментальності українського народу як невичерпного джерела творчості.
Обєктом дослідження є художня творчість І.Ю.Рєпіна, зокрема картини художника, які містять українські мотиви, або українську проблематику.
Предметом наукового дослідження є передусім художнє мислення Іллі Рєпіна, втілення ним у своїх художніх доробках української народної, козацької, портретної та природної тематики; особливості трактування української проблематики у творчості художника.
Мета роботи полягає в розкритті особливостей відображення української проблематики та українських мотивів художньої творчості І.Ю. Pєпіна, які своїм корінням сягають української історії i основуються на ментальності та її провідної риси кордоцентризму, що являеться основною рисою українського народу.
Обєкт, предмет і мета дослідження зумовили необхідність виконання таких наукових завдань:
- проаналізувати творчу спадщину митця;
- дослідити особливості відображення народної проблематики та козацького патріотизму в мистецькій скарбниці І.Ю.Рєпіна;
- охарактеризувати портретну спадщину художника.
Основними методами дослідження є порівняльно-історичний, типологічний, біографічний, структурно-наратологічний та системно-цілісний, що дозволяє всебічно розглянути художню творчість Іллі Рєпі?/p>