Українські мотиви в творчості І.Ю. Рєпіна
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
е переривав звязок з Україною. Він часто приїжджав на Слобожанщину, щоб зібрати матеріал для своїх картин. У результаті цих поїздок Іллею Юхимовичем були написані картини Протодиякон, Українець за косовицею, Хата в Чугуєві, Мужик лихий на очі, Вид у Мохначах, портрети матері, батька, дружини художника, автопортрет юного І.Ю. Рєпіна, професора Д.І.Багалея й багато інших.
Українські мотиви пронизують життя i творчють І.Ю. Peпіна. Він народився в славетному місті украшської Слобожанщини Чугуєві. 3 дитинства увібрав в себе український дух, яскраву палітру фарб української природи, i як патріот своєї малої батьківщини з честю проніс через усе життя велику любов до України. 3 яким хвилюванням, милуванням відзивається він про Слобідську Україну i Чугуїв в листі до Д.І. Багалею у 1907 році. "Ах, Слобідська Україна, у мене до неї все більша i більша туга. Я почав навїть писати свої враження з дитинства: в час українського військового поселения i в жовтні навіть був в Чугуєві Я не уявляв, що Чугуїв такий красивий. А головне, міста, де протікало мое дитинство над Дінцем, так зворушливі, що хотілось плакати від милування i особливого настрою [3, 161].
І.Ю. Рєпін будучи громадянином, художником, педагогом, активно i емоційно реагував на болючі питания сучасного художнього життя України. Багато українських діячів культури, прогресивна інтелігенція, вчені, художні митці, художня молодь дуже поважали І.Ю. Рєпіна, як чуйну людину в мистецтві [3, 161].
Як свідчать листи з Чугуєва, Харкова, Катеринослава, Херсона, Києва, Миколаєва, художник активно брав участь в створенні проекту Чугуївського "Ділового двору" та музейному будівництві України, а також дарував свої твори цим музеям.
Багато живописних i графічних творів художника присвячені Україні. Це портрети видатних украшських діячів широко відомий портрет великого Кобзаря Т.Г. Шевченка; проект памятника Т.Г. Шевченку (туш); "Прометей" за одноіменною поемою Т.Г. Шевченка (акварель); етюд картини "Українська селянка" (олівець); "Запорожець за Дунаем" (офорт); "Чорноморська вольниця".
2.1 Кордоцентризм, як вираз української ментальності у творчій скарбниці І.Ю. Рєпіна
Особливе місце в творчості Рєпіна займає всесвітньо-відома історична картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Вона написана в двох варіантах: один знаходиться в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі (1891 р.), а другий в Харьківському художньому музеї (1896 р.). Ескіз картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану" знаходиться в Третьяковській галереї.
Сюжет цієї картини виник раптово. В 1878 році Рєпін проводив літо в Абрамцеві, бував в домі відомого мецената C.I. Мамонтова, де почув лист запорожців турецькому султану. Лист закінчувався такими словами: "Числа не знаемо, бо календарів не маємо, місяць у Heбі, piк у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас, тай убирайся від нас, бо будемо лупити вас!" [33, 74].
Художника настільки захопив емоційний дух листа, що він одразу ж взявся за створення ескізу майбутньої картини.
В цій моно фігурній "хоровій", історичній картині з її епічно-героїчною жанровою трактовкою емоційно напруженого сюжету, Рєпін в різноманітті яскравих емоційно-колоритних типах запорожців прагнув композиційно виразити загально-гармонійний образ погордливого богатирського духу козаків, їх лицарської любові до України, які виникають з їх етнічної ментальності [1, 64], [33, 86].
Серце i розум це символи двох вічних протиборствуючих фундаментальных початків людини. Любов i надія, Bipa i краса, які приховані в глибині серця українця, а не розум, який приборкує ці пристрасті розрахунком, твердою оцінкою обєктивних можливостей, "правлять бал" i його життя [2, 3]. "Мудрість серця" охоплює корінну особливість української ментальності.
Вивченням української ментальностї займається багато наукових дослідників. Узагальнюючи результати цих досліджень, можна виділити такі головні її ознаки:
- Перевага індивідуалізму над колективізмом, що визначають практично вci дослідники цього феномену. Як писав О. Кульчицький, Наш персоналізм...направлений в середину внутрішнього світу особистого переживания, в глибину, замість експансії в ширину [30, 12].
- Родинні матримоніальні відношення. Особливо значуще становище жінки, зокрема жінки-матері. "Україна-мати", "Ненька-Україна", що виражає характер патріотизму, як віданість дітей матері.
- Антеізм, як духовний звязок українців з оточуючим середовищем. Від iмені грецького міфологічного героя Антея сина богині Землі-матері, який завжди черпав в неї життеві сили.
- Кордоцентризм перевага серця над головою, почуття над розумом (емоційно-естетичний кордоцентризм). Кордоцентризм став якби візитною карткою української філософії, етики, естетики i культури.
- Амбівалентність внутрішнього світу, поєднання в co6i авантюрно-козацького (активного) типу i типу потаємного існування (пасивного).
- Певний соціальний фаталізм (віpa в автоматичність історичного процесу) звідки витікає постійний відхід в малі групи (в сімю), втеча від участі вирішення соціально-політичних проблем. Дослідники української душі одностайно підтверджують її емоційно-почуттєвий характер, кордоцентричність [30, 14].
Серце писав Юркевич П.Д. це зосередження душевності, хвилювань i пристрастей, радощів, печалі i болю. Воно є джерелом ненависті, зарозумілості, з