Украiнськi легенди про "Триблаженне древо", смерть Адама та главу його
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
Реферат на тему:
Украiнськi легенди про Триблаженне древо, смерть Адама та главу його
Цикл украiнських легенд про Адама i РДву закiнчуСФться легендами про триблаженне древо, смерть Адама та главу його. Загалом дуже бiднi вiдомостi про життя наших прабатькiв вiдзначаються ще бiльшою бiднiстю, коли мовиться про iхню смерть. Благочестива допитливiсть давнiх християн, що прагли якнайтiснiше повязати старозавiтнi подii з новозавiтними, особливо щодо якнайбiльшоi i найвищоi таСФмницi християнськоi релiгii спокути роду людського хресною смертю Боголюдини, оточили останнi днi життя Адама низкою апокрифiчних легенд; а народна допитливiсть на основi народних апокрифiв створила чимало легенд про те саме. Зокрема, щодо украiнських легенд про триблаженне древо, смерть Адама та главу його, то iх складено пiд впливом тих самих Слова про видiння Свине, Слова про Адама i Сказання про древо хресне, хоч в iндексi й приписуваного попу РДремii, та такого, що не мiстив у собi майже нiчого богомильського.
У Словi про Адама мовиться, що Адам, народивши 30 синiв, упав у хворобу (чревну). Перед смертю вiн схотiв зiбрати до себе всiх синiв. Сини зiйшлись до нього з трьох сторiн землi i стали при дверях дому, де Адам звичайно возносив молитви Богу. Сиф спитав його: Отче Адаме! Яка хвороба спостигла тебе? Адам вiдповiв: Дiти моi, велика скорбота обiйняла мене. Вони спитали, що це за скорбота й хвороба. При цьому Сиф спитав ще й вiд себе, чи не сумуСФ Адам за плодами райськими, якi вкушав ранiше, i якщо це так, то вiн готовий пiти й принести iх: Я посиплю, сказав вiн, голову мою попелом, волатиму й молитимусь, щоб припинилась скорбота твоя. Нi, сину мiй Сифе, вiдповiв Адам, але я переживаю скорботу й хворобу. На питання Сифа, вiд чого вiн страждаСФ, Адам розповiдаСФ, як Бог створив його i РДву, через яку вiн помираСФ, й заборонив вкушати iм вiд древа життя (?); але в той час, коли янголи, стражi РДви, були перед Богом на славословленнi, ворог, дiзнавшись, що з РДвою нема нi Адама, нi янголiв, дав iй вкусити вiд цього древа. Пiсля цього явився Бог i закликав Адама до вiдповiдальностi. За порушення заповiту Господь послав Адамовi 70 хвороб, з яких перша хвороба очей, а друга ТСандж слуху.
Скiнчивши розповiдь, Адам почав зiтхати з глибокою скорботою; РДва хоче подiлити з чоловiком його страждання, якого зазнав вiн через неi. Адам висловлюСФ побажання, щоб РДва пiшла разом iз Сифом у рай i попросила Господа послати янгола, який дав би йому з раю СФлею для помазання i втамування хвороби. Сиф i РДва негайно вирушили. По дорозi на Сифа напав лютий звiр Горгонiй i став гнатися за ним. РДва заступилася за сина й мовила звiровi: Невже тебе не страхаСФ образ Божий, якому ти мусиш коритися? Звiр на це вiдповiв, що РДва сама винна у втратi влади над звiрами, природа яких через грiхопадiння перших людей цiлковито змiнилася. Нарештi Сиф, хоч уже й поранений, змусив замовкнути звiра i приборкав його (закляв), вказавши йому на день суду. Прийшовши до раю, Сиф i РДва заплакали, посипаючи голову перстю, i попросили СФлею. Явився архангел Михаiл i сказав Сифу, що вiд хвороби Адамовоi немаСФ лiкiв, i дав йому гiлку з дерева, через яке Адама i РДву було вигнано з раю (за iншою легендою, архангел дав Сифовi три гiлки з трьох дерев: кедра, певга (вид середземноморськоi сосни) й кипариса. Пiсля того Сиф з матiрю повернувся до Адама, в його намет. Адам зустрiв РДву докором, що з ii вини смерть прийшла на увесь рiд людський, звив з гiлки вiнець i надiв його собi на голову... Мiж тим, Адамовi лишалось жити всього один день. РДва сказала чоловiковi: Навiщо я житиму, коли ти помреш? Адам заспокоював ii тим, що й сама вона невдовзi помре. Коли вiн помре, вiв далi Адам, то слiд покрити його, але не торкатися до нього до появи i особливого розпорядження янгола, якого Бог, певна рiч, пошле, зглянувшись над Своiм творiнням; РДвi зi свого боку треба лиш молитися за нього. РДва залишила Адама i стала молитися. ЯвляСФться янгол i оголошуСФ iй про смерть Адама; вiн кличе РДву поглянути, як пiдiйматиметься душа Адама. РДва побачила свiтлу колiсницю на чотирьох орлах, з янголами, яка зупинилась там, де лежав Адам. Серафими стояли мiж колiсницею й тiлом Адама. При жертовному кадiннi янголи пiдносили своi голоси у молитвi: Святий РЖаiлю, помилуй його, бо вiн Твiй образ i творiння рук Твоiх! Потiм РДва побачила два величних i страшних таiнства перед Богом. Вона покликала Сифа подивитися сiм розверзтих твердей i янголiв, що молилися бiля тiла Адама. РДва сказала синовi: Поглянь, дитино моя Сифе,хто цi двоСФ ефiопiв, що стоять на молитвi за отця твого? Сиф вiдповiв, що це сонце й мiсяць, якi разом з янголами зiйшли помолитися за Адама; тiльки iхнСФ свiтло потьмарилось перед свiтлом усього.
Такий змiст власне апокрифа, вiдомого за грецькими рукописами i лише дещо видозмiненого в словянських редакцiях. При цьому в словянському апокрифi Слово про сповiдання РДвине в розповiдi про погреб Адама додано декiлька абсолютно нових порiвняно з грецькою редакцiСФю подробиць. Коли помер Адам, мовиться тут, з неба явилось кадило з ладаном i три янголи зi свiчками. Господь звелiв архангелу Михаiлу вiднести тiло Адама до раю, а дух його, мовив Господь, нехай пробуваСФ на третьому небi.
За iншою редакцiСФю, прийнявши душу Адама, Господь послав архангела по