Украiнськi космогонiчнi легенди та перекази про рiзнi трави та квiти
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
Реферат на тему:
Украiнськi космогонiчнi легенди та перекази про рiзнi трави та квiти
Украiнська народна ботанiка, оповита яскравим поетичним i релiгiйно-мiфiчним серпанком, довго i, на жаль, марно чекала на своСФ спецiальне i авторитетне дослiдження. Мiж тим, час спливав, етнографiчнi матерiали нагромаджувалися в цiлому досить мляво, легенди про рiзнi рослини помалу забувалися самим народом, витiсненi науковими даними природознавства. На нашу думку, допущена свого часу спецiалiстами-дослiдниками прогалина так i залишиться вже незаповненою, тому що втрачено сприятливий момент, якого вже нiколи не повернути. Такi назви рiзних рослин, як Адамове, або Чортове ребро (Thysellinum palustre L. Valeriana dubia Bung), Адамова голова (Eryngium campestre L.), Богорбдишна коса (Astragalus Cicer L.), Богоматерина коса (Hupericum humilusum L.), Божа ручка (Primula officinalis L.), Божа благодать (Gratiola officinalis L.), Борода чортова (Vincetoxicum officinalis L.), Дiвоча кров (Amygdalus nanna L.), РЖвасик (Trifolium mantanum L.), Миколайцi (Neottia Nidus avis L.), Миколайчики (Eryngium prlanum L.), Петрiв хрест (Lathraea squamaria L.), Петрова закуска (Achyrophorus maculatus Scop., Hypochaeris radiata L.), Ручка Божоi Матерi (Anastalica hierochuntica L.), Черевички Божоi Матерi (Impatiens noli tangere L.), Чоловiчий вiк (Acmero- callis fulva L.), Чортiв хлiб (Nonnea pulla Dec.), Чортова веселка (Phallus caninus L.), Чортова вишня (Prunus Chamaccerasus jacq.), Бiсове ребро (Valeriana officinalis L.), Чортове яйце (Phallus impudicus) та багато iнших, якi дуже багато промовляли колись народному почуттю й уявi, для нас нинi залишаються тiльки живими свiдками того, що з рослинами цими повязаний був цiлий цикл народнопоетичних легенд, якi виникли здебiльшого на апокрифiчнiй основi. Цiлком iмовiрно, що для науки вони загинули вже безповоротно. У цьому нарисi ми пiдберемо лише, так би мовити, краплi того, що випадково вцiлiло в записах тих чи iнших украiнських етнографiв або в журнальних повiдомленнях i замiтках етнографiчного характеру.
Кориснi трави, хлiбнi злаки, городину i квiти насадив, за народним вiруванням, Господь, а колючки, репяхи, бурян й усi гiркi й вонючi трави i цвiтки садив лукавий, щоб люди кололись ними, чхали од них, лаялись i грiшили. При цьому, походження деяких з них огорнуте часто то гумористичними, то глибоко зворушливими, то високо-поетичними легендами; iншi народ надiлив надзвичайними властивостями. Особливо багато забобонiв повязуСФться з папороттю. Один раз на рiк, за народним повiрям, в нiч пiд РЖвана Купала, папороть квiтне маленькими, як на кропивi, квiточками, що горять, як вогонь. Кому вдасться роздобути квiтку папоротi, для того нема нiчого неможливого: вiн знатиме, де СФ скарби в землi, i дiставатиме iх без великих зусиль; йому вiдмикатимуться самi всi замки без ключа, тiльки-но доторкнеться рукою; вiн може закохати в себе будь-яку дiвчину i та iн. Роздобути квiтку папоротi дуже важко, бо вона квiтне всього лиш одну мить i пильно охороняСФться вiд людей чортами. До помiченого завчасно куща папоротi смiливець вирушаСФ звечора. Розстеливши довкола рослини освячену дванадцять разiв скатертину (в якiй чи на якiй дванадцять разiв освячувалася паска на Свiтле свято), вiн окреслюСФ навколо себе коло стiльки ж разiв освяченим ножем, окроплюСФ його свяченою водою i тодi починаСФ молитися. По девятiй годинi чорти добирають всiляких способiв, аби злякати смiливця: повзуть на нього вужами, накидаються звiрами, оглушують свистом i ревом, кидають камiнням, гiлками, стрiляють i та iн. Тому, хто стереже квiт папоротi, радять не боятися нiчого цього i не озиратися, бо чорти мають силу тiльки до кола, окресленого освяченим ножем. О дванадцятiй годинi папороть розцвiтаСФ, i тiСФi ж митi квiтка злiтаСФ на розстелену скатертину, яку треба швидко згорнути i сховати за пазуху, а ще краще зробивши розрiз у шкiрi лiвоi руки, заховати квiтку туди i тодi бiгти, не озираючись, не спиняючись i не зважаючи на жоднi жахи. Страхiття, якi супроводжують процедуру здобування квiтки, бувають такi великi, що iх звичайно нiхто не витримуСФ, i власником чудесного талiсмана можна стати хiба що якось цiлком випадково, причому чорти, врештi-решт, все ж умудряються вiдiбрати його собi. Наведемо три невеликих найхарактернiших щодо цього оповiдi.
Один чоловiк напередоднi РЖвана Купала пас худобу в лiсi, загубив ii i заходився шукати. Випадково впала йому на личак квiтка папоротi. То вiн одразу й дiзнався, де худоба, розшукав ii та й пригнав додому. Крiм того, йому раптом стало вiдомо, де закопано рiзнi скарби. Давай заступ, сказав вiн жiнцi, пiду викопувати грошi. Та вiзьми iншi онучi, каже жiнка, бо цi мокрi. Чоловiк почав перевдягатися i тiСФi ж митi забув геть усе (а за iншим варiантом, став ще дурнiший, нiж був досi).
Одному хлопчику, який вiдшукав у лiсi загублених волiв, впала сама собою квiтка папоротi у черевик, пiсля чого вiн зразу ж дiзнався, де його воли, i заняв iх. Дивиться iде кiньми пан. Порiвнявшись з хлопчиком, пан зупинився й каже: Промiняй менi, хлопчику, своi черевики на моiх коней! Хлопчик погодився, зняв черевики, вiддав iх пановi, а собi взяв коней. Сiв у тарантас, взяв вiжки в руки i хотiв було iхати, коли глядь а в нього в руках лико, привязане до трьох паличок, i бiльше нiкого й нiчого немаСФ.
РЖншому хлопчику-пастушку, за таких самих обставин, явився чорт в образi купця i запропонував великi грошi за черевики. Хлопчик як не повабився на блис