Украiнськi космогонiчнi легенди та перекази про рiзнi трави та квiти
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
? золота, та все-таки, зi страху перед батьками, не погодився на запропонований купцем гендель. По дорозi додому вiн пiдiйшов до рiчки, де побачив багато своiх товаришiв, однi з них купалися, iншi сидiли осторонь, а загледiвши його здаля, запропонували поплавати разом. Хлопчик нашвидку розмотав волоки, скинув черевики i вже хотiв було лiзти у воду, аж раптом бачить нiяких товаришiв бiля рiчки вже немаСФ. Вiн дуже злякався, швидко вдягнувся i пiшов додому, та при тому забув усе, що йому вiдкрилося, доки в нього був у черевиковi квiт папоротi, поки його не забрали товаришi.
Таку ж чудесну силу, як квiтка папоротi, маСФ квiтка бульби, земляноi грушi (Aelianthus tuberosus L.), яка також квiтне в нiч проти РЖвана Купала, а так само трава розрив, черевички Божоi Матерi (не чiпай мене Impatiens noli tangere L.), закладена у розрiз долонi i заросла там, трава тирлич (Gentiana Ama- rella L.) i квiтка тоя, борець (Aconitum Napellus L.).
Щодо тирлича й тоi СФ такi оповiдi. В одну дiвчину був закоханий чорт. Довго ходив вiн за нею в образi парубка додому i, зрештою, вирiшив узяти ii до себе. Мати, готуючи дочку до вiдiзду, прикрасила голову ii квiтами тирлича й тоi. Коли прийшов чорт, то нiяк не мiг пiдступитися до неi i став просити скинути з себе квiти. Дiвчина, не розумiючи, що вiд неi вимагають, почала скидати з себе одну за одною всi речi, якi були на нiй, i таким чином дотягла, поки заспiвали пiвнi. Тодi чорт каже: Якби не тирлич та не тоя, була би дiвчина моя i вмить щез. РЖнша дiвчина прикрасила голову квiтами тоi i пiшла в лiс прогулятися. Там зустрiвся з нею чорт в образi молодого гарного парубка i завiв любовну розмову, причому весь час умовляв: Скинь, дiвко, тою, будеш моСФю. У поривi сердечних почуттiв, якi охопили ii, дiвчина виконала домагання уявного парубка i чорт вiдразу ж заволодiв нею.
Соком тирлича вiдьми змащують себе пiд пахвами, коли збираються летiти на шабаш. Вiдваром його вмиваються дiвчата, щоб швидше вийти замiж. Скiльки дiвчина навеснi вiдшукаСФ кущiв тирличу, стiльки матиме женихiв.
Оскiльки тирличу й тоi боiться нечиста сила, то рослини цi освячують у церквi i кладуть до колисок малят.
Слiд, однак, зауважити, що Купальська нiч надаСФ усiм травам взагалi особливоi сили. У Старобiльському повiтi кажуть: якщо опiвночi проти РЖвана Купала накосити трави, тримаючи косу навпаки, скласти на купу в добре мiiе для схову, де б нiхто до неi не торкався, i на Хрещення, коли вистрiлять перший раз iз рушницi, розрити цю купу, то пiд нею виявиться сила-силенна чортiв, якi стануть просити господаря не розривати купи, даючи йому за це грошей i всього, чого лиш вiн не попросить.
Щодо Чорнобиля, або чорнобильника (нехворощ Агtemisia vulgaris L.) у Стародубському повiтi розповiдають таке. Поблизу одного села був великий лiс. У цьому лiсi якось на Здвиги (на Здвиження) пiшла дiвчинка за грибами. Довго ходила вона лiсом i все не знаходила грибiв. Та ось дiвчинка помiтила, що в один бiк рухаСФться сила-силенна гадюк, що позвивалися мiж собою. Повертаючись додому, дiвчинка раптом упала до глибокоi, темноi ями. Невдовзi вона побачила в ямi камiнь, який свiтився, i страхiтливе скупчення всiляких змiй; мiж ними була змiя-цариця бiльша за iнших i з золотими рiжками; iй корилася решта змiй. Змii цi нiчого не iли; коли ж iх починав морити голод, вони пiдповзали одна за одною до каменя, який свiтився, i лизали його спочатку цариця, а тодi й решта. Схотiлося iсти дiвчинцi вона також лизнула камiнь i голод одразу ж пройшов. Так дiвчинка просидiла в ямi аж до весни, коли наспiв час змiям розповзатися. Змii, за наказом царицi, переплелися у виглядi драбини, якою i вийшли на свiт спочатку дiвчинка, а за нею цариця. Коли дiвчинка виходила нагору, то цариця мовила до неi: Ну, тепер ти розумiтимеш мову всiх трав, кожна з них промовлятиме одна до одноi, якi хвороби вони вилiковують, i взагалi яку користь може кожна з них приносити людинi; тiльки не кажи чорнобиль, а коли скажеш це слово, то все забудеш. Дiвчинка дуже зрадiла, коли нарештi видобулася з ями. Повертаючись додому, вона чула всю розмову дерев i трав. Раптом дiвчинка чуСФ, що хтось бiжить за нею i питаСФ, яка трава на межах росте з чорним биллям? Дiвчинка, не довго думаючи, каже: Чорнобиль! Тiльки-но вимовила вона це слово; вiдразу ж забула все, що чула вiд трав i дерев, а чорнобиль через це зветься ще забудкою.
Очерет (Pragmites vulgaris Frin.) хоч i насаджений Богом, проте ним заволодiли чорти, i очерет СФ iхньою господою. Якось чорт, зустрiвши Спасителя, розповiдаСФ легенда, записана в Лiтинському повiтi, став просити Господа вiддати в його розпорядження гречку й овес на тiй пiдставi, що вiн допомагав Богу творити свiт, а нiчого власного не маСФ. Спаситель каже: Хай буде так, хай вiднинi овес i гречка належать тобi. Чорт так зрадiв, що забув навiть подякувати Спасителю, i побiг вiд нього пiдстрибом. На шляху трапився йому вовк, який, уздрiвши надзвичайно радiсного Чорта, загорлав: А ти чого так скачеш? Чорт страшенно злякався несподiваноi появи вовка, зовсiм забув з переляку як звуться подарованi йому Богом злаки, i замiсть того, аби вiдповiсти: Бог подарував менi гречку й овес, похапки пробелькотав: Тому, що Бог подарував менi очерет i осот! Кажуть, нiби чорт i по сей час нiяк не може згадати, що саме подарував йому тодi Спаситель, отож чорти й володiють лише очеретом та осотом.
Щодо отруйних трав та бурянiв СФ особливi легенди про походження таких iз них: беху, осоту, куколю та кропиви.
Про походження беху розповiдають, що якось чорт ч