Украiнськi витоки вiдомого фiзика-оптика академiка В.П. Лiнника
Информация - Авиация, Астрономия, Космонавтика
Другие материалы по предмету Авиация, Астрономия, Космонавтика
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ
НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ iм. Т. Г. Шевченка
Фiзичний факультет, кафедра астрономii
Украiнськi витоки вiдомого фiзика-оптика академiка В.П. Лiнника
Виконав: студент V курсу
Група 110 ФО
Бережний Сергiй
Киiв 2010
План
Вступ
Передумови iнтересу до астрономii
Перервана вiйною наукова дiяльнiсть
Наукова робота в КПРЖ
Оптичний iнститут й оптичне товариство
Астрономiчний перiод у дiяльностi Лiнника
Лiтература
Вступ
Володимир Павлович Лiнник (18891984), академiк AH CPCP (1939), двiчi лауреат Державноi премii СРСР (1946, 1950), Герой Соцiалiстичноi працi (1969), кавалер багатьох орденiв i медалей, упродовж свого довгого та плiдного наукового життя зробив вагомий внесок до багатьох напрямкiв оптичноi науки [1, 2]. Особливо вражають його розробки, що стосуються астрономiчного приладобудування. Людина, яка народилась у XIX ст., зумiла передбачити й запропонувати схеми та технологii, що стали актуальними у XX ст. й залишаються передовими у нашому, XXI, ст.
Бiльшу частину свого життя В. П. Лiннник провiв у Ленiнградi (Санкт-Петербурзi). Багато науково-дослiдних i навчальних закладiв мiста пишаються своiм колишнiм спiвробiтником. На жаль, нетривалий украiнський перiод життя видатного вченого досi був мало дослiджений. Але цю прогалину нарештi стали лiквiдовувати. У 120-ту рiчницю з дня народження В.П. Лiнника в Киiвському полiтехнiчному iнститутi (КПРЖ) та в Бiлоцеркiвському аграрному унiверситетi, де вiн свого часу працював, пройшли науковi читання, присвяченi В.П. Лiнниковi. В Астрономiчнiй обсерваторii Киiвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка на конференцii Украiнський технiчний музей: теорiя, досвiд, перспективи, присвяченiй Мiжнародному роковi астрономii, теж прозвучали кiлька доповiдей про дослiдження науковоi долi нашого земляка В. П. Лiнника.
Передумови iнтересу до астрономii
В.П. Лiнник народився 6 липня 1889 р. в Харковi в сiмi токаря по металу РЖвана Петровича Темнова. Пiсля смертi батька 1891 р. мати, не маючи матерiальних можливостей утримувати дитину, вiддала сина на виховання своСФму братовi Павлу Федоровичу Лiнниковi, а сама поiхала на заробiтки до КиСФва. Павло Федорович усиновив небожа, тому прiзвище хлопчика змiнилося. Малий Володя до 1898 р. жив у с. Парастаiвка Чернiгiвськоi губернii. Там на цукровому заводi Павло Федорович працював ковалем. Потiм родина переiхала до Бiлоi Церкви, де Володимир закiнчив спочатку двокласне училище, а потiм у 1909 р. гiмназiю iз золотою медаллю.
Того ж року В.П. Лiнник вступив на фiзико-математичний факультет Киiвського унiверситету св. Володимира. Тогочасна програма викладання фiзики на цьому факультетi передбачала слухання на перших двох курсах лекцiй професорiв П.Г. Де-Метца та Й.Й. Косоногова з експериментальноi фiзики (вступ до механiки, вчення про теплоту, коливальний рух i акустику, оптику, вчення про електрику та магнетизм) [3]. Лекцii супроводжувалися добре органiзованою демонстрацiСФю. У механiчнiй, тепловiй, електричнiй та оптичнiй лабораторiях студенти проходили фiзичний практикум. Крiм цього, усi студенти факультету слухали курси зi спецiальних роздiлiв астрономii та геодезii, якi на той час викладав ординарний професор Р. Ф. Фогель. Вiн одночасно був директором унiверситетськоi обсерваторii, у стiнах якоi студенти й набували практичних навичок.
Пiд час перебування В.П. Лiнника в КиСФвi увагу населення, а особливо студентства, привернули двi визначнi астрономiчнi подii. У 1910 р. всi захоплено милувалися яскравою кометою Галлея. У мiстi у звязку з цiСФю подiСФю навiть виник гурток аматорiв астрономii, який через декiлька рокiв набув визнання далеко за межами КиСФва, до нього бажали вступити мешканцi багатьох сiл i мiст [4]. Активнi члени цього гуртка, переважно люди з фiзико-математичною освiтою, розгорнули астрономiчну просвiтницьку дiяльнiсть серед населення читали лекцii, демонстрували небо за допомогою телескопiв, умiшали статтi з астрономiчноi тематики в мiiевих газетах i журналах. Пересiчний киянин у роки iснування гуртка (19101917) мiг вiльно отримати вiдповiдi на будь-якi запитання з астрономii, завiтавши на заходи цiСФi спiльноти.
У серпнi 1914 р. через Киiв мала пройти смуга повного сонячного затемнення. Задовго до цiСФi дати науковцi, студенти та викладачi, мiiевi газети жваво обговорювали майбутню подiю. За мiсяць перед затемненням до КиСФва прибули зi своiми приладами експедицii Лiкськоi обсерваторii (США) та Московського унiверситету. Неподалiк розмiстилися експедицii Кордовськоi (Аргентина), Паризькоi, Нiццькоi, Алжирськоi обсерваторiй, спостерiгачi з Гамбурга та Берлiна. Приладдя було встановлене на територii обсерваторii, в ботанiчному саду унiверситету, група спостерiгачiв розмiстилась у Бро-варах, а частина поiхала до Криму. Найновiтнiшi прилади для спостереження Сонця та сонячноi корони, наче на виставцi наукових досягнень, привертали увагу зацiкавлених. Хоча мiiя розташування спостережних експедицiй були оточенi городовими, але ж студентська молодь i викладачi знаходили спiльну мову з iноземцями, часто допомагаючи iм у монтуваннi складного обладнання. Для провiнцiйного на той час мiста сонячне затемнення 1914 р. стало вдалою нагодою ознайомитися з новiтнiми астр