Украiнськi витоки вiдомого фiзика-оптика академiка В.П. Лiнника
Информация - Авиация, Астрономия, Космонавтика
Другие материалы по предмету Авиация, Астрономия, Космонавтика
а також пiдготовка до науковоi i педагогiчноi дiяльностi осiб, що мають потяг до науковоi дiяльностi i необхiднi для цього знання i здiбностi [10]. У КПРЖ 1 лютого 1922 р. була створена НДК фiзики на чолi з О. Г. Гольдманом, який 1923 р. запросив на кафедру В. П. Лiнника. Це запрошення стало вирiшальним у його життi, молодий учений-експериментатор отримав офiцiйне право працювати в лабораторii та вiддаватися науцi. Там, одночасно вивчаючи питання прикладноi оптики та дослiджуючи рентгенiвськi променi, В.П. Цiнник продовжував цiкавитись астрономiСФю.
Серед документiв, поданих до Киiвського бюро Наукового комiтету, що зберiгаються в Державному архiвi м. КиСФва, привертаСФ увагу вiдгук О.Г. Гольдмана про наукову роботу та здiбностi В.П. Лiнника. У ньому вiдмiчено таке: умiння Володимира Павловича працювати на токарному верстатi та вправно шлiфувати оптичнi стекла, проводити складнi математичнi розрахунки; поСФднування вмiлого майстра-механiка й оптика, фiзика-експериментатора; вiдданiсть науковiй роботi.
У 1926 р. В.П. Лiнника переводять з аспiрантiв до наукових спiвробiтникiв кафедри. На захист Володимир Павлович представив тези Хвилi свiтла як засiб для вимiряння довжини та кута й огляд своiх праць, на пiдставi якого можна висновувати про тематику його науковоi роботи та про дослiдження, проведенi в КПРЖ. В. П. Лiнник розробив точний метод для вимiряння показника заломлення рентгенiвських променiв у рiзних середовищах; уперше спостерiгав явище ллойдiвськоi iнтерференцii рентгенiвських променiв, що дало йому змогу безпосередньо визначити iхню довжину хвилi; розробив метод для дослiдження структури кристалiв (названий його iмям); органiзував 1923 р. (за пiдтримки О.Г. Гольдмана) при КП1 майстерню точного приладдя для фiзичних дослiджень. В особовiй справi В.П. Лiнника читаСФмо: Консультуючи при майстернi точного приладдя КПРЖ, улаштовую перший на Украiнi заклад для виробництва точних оптичних приборiв. Про цю майстерню знали всюди. У Росii називали оптичнi заводи, а в Украiнi майстернi в КиСФвi Лiнника. Ось далеко не повний список робiт майстернi для ремонту та виготовлення приладiв: прилади Розенкренца для випробування iндикаторiв, поляриметри Фрiтча, Лорана, пiрометри, гальванометри, поляриметри, ходозменшителi. Високу оцiнку В.П. Лiнниковi дали Д. С. Рождественський i С. РЖ. Вавилов: Люди з такою здатнiстю пiзнати прилад не робляться, а народжуються. 1 природжений дар В.П. Лiнника це дар сильноi геометричноi уяви.
Оптичний iнститут й оптичне товариство
Перша свiтова вiйна гостро виявила велику технiко-економiчну залежнiсть Росiйськоi iмперii вiд iнших краiн у найважливiших галузях промисловостi, утому числi в оптичнiй. Уже через рiк вiйни зясувалося цiлком безвихiдне становище Росii щодо забезпечення армii та флоту оптичними приладами, бо вона не мала розвинутого виробництва таких приладiв й органiзованоi науки про свiтло оптики. Не було промислового скловарiння, не iснувала школа розраховувачiв оптичних систем лише окремi фахiвцi працювали в галузi оптотехнiки, тобто науки про прилади, що базуються на оптицi. Наприклад, в Петроградi працювали тiльки невеликi оптичнi майстернi вiйськового заводу та нiмецькi складальнi майстернi Герца й Цейса. Там за закордонними зразками з iмпортного оптичного скла виготовляли бiноклi, стереотруби й артилерiйськi прицiли.
Розумiючи особливу роль оптики та ii широкi перспективи, професор Петроградського унiверситету Д.С. Рождественський клопотав про створення спецiального оптичного наукового закладу. У груднi 1918 р. в Петроградi був вiдкритий Державний оптичний iнститут (ДОРЖ; росiйською мовою ГОИ). Згiдно з Положенням одним з найголовнiших завдань цього закладу було поширення знань про оптику серед фахiвцiв i широких маiерез лекцii, курси, улаштування музею, видання журналiв, книг, брошур й iнше.
У травнi 1922 р. група фахiвцiв-оптикiв за активноi участi Д. С. Рож-дественського створила Оптичний гурток, який фактично започаткував дiяльнiсть майбутнього Оптичного товариства Цi]. Понад два роки в Головнiй палатi мiр i ваг регулярно вiдбувалися засiдання цього гуртка, де з доповiдями виступали провiднi оптики Петрограда (Ленiнграда). На 39-му засiданнi гуртка (1923 р.) було засноване Росiйське оптичне товариство, членами якого стали й фiзики-оптики iнших мiст, зокрема В. П. Лiнник.
На жаль, Товариство проiснувало недовго. Оскiльки воно не мало примiщення, iнвентарю, коштiв, то мiiева влада 1929 р. лiквiдувала Товариство. РЖ лише в груднi 1989 р. дiяльнiсть товариства була поновлена, воно стало називатися Всесоюзне оптичне товариство iменi Д.С. Рождественського, з 1992 р. Оптичне товариство iменi Д.С. Рождественського, а 2001 р. Товариство дiстало мiжнародний статус.
У 1926 р. сам академiк Д.С. Рождественський запросив Володимира Павловича на роботу в ДОРЖ, на що В. П. Лiнник з радiстю погодився, бо саме в цьому iнститутi був зосереджений оптичний пульс краiни. Того ж року його обрали заступником голови Оптичного товариства.
У першi роки роботи в ДОРЖ (19261931) В.П. Лiнник був звичайним фiзиком. У 1931 р. його вiдрядили до Нiмеччини вивчати виробництво мiкроскопiв. Пiсля повернення В.П. Лiнник очолив Сектор точних приладiв у ДОРЖ [12].
На той час iнститут проводив науковi дослiдження з усiх питань щодо променевоi енергii (особливо вiд ультрафiолету до iнфрачервоноi дiлянки спектру), дослiджував виробництво оптичного скла, сприяв оптичнiй промисловостi (для цього були о