Geum.ru


Украiнськi витоки вiдомого фiзика-оптика академiка В.П. Лiнника

Информация - Авиация, Астрономия, Космонавтика

Другие материалы по предмету Авиация, Астрономия, Космонавтика

?мосферна турбулентнiсть дiСФ так, начебто одну велику апертуру телескопа замiнили багато апертур малих телескопiв розмiром приблизно 10 см, причому кожен телескоп неначе трясеться незалежно вiд iнших. РЖ. Ньютон пропонував установлювати телескопи якомога вище в горах, щоб зменшити шар атмосфери; згодом намагалися встановлювати телескопи на лiтаках, повiтряних кулях i стратостатах, нещодавно на космiчних кораблях. Але такi проекти надто дорогi, до того ж кiлькостi високих телескопiв замало для астрономiчних потреб.

У 1953 р. американський астроном Хорас Бебкок (Horace Babcock) запропонував iнструмент, який мiг би вимiрювати в реальному часi атмосфернi спотворення та коректувати iх, використовуючи оптичнi компоненти, якi здатнi швидко перебудовуватися. Але довгий час не було технологiй, якi надавали б можливiсть реалiзувати цю iдею. Пропозицiя В.П. Лiнника значно просунула конструктивно нову можливiсть. Саме завдяки його розробкам, виконаним у 1950-х pp., лише тепер, у XXI ст., стало можливим використання телескопiв таких конструкцiй.

Коли Володимир Павлович вийшов на пенсiю, то, вiдданий прихильностi до астрономii, обладнав на своiй дачi в Комарово приватну обсерваторiю, де продовжував дослiдження з астрономiчним iнструментарiСФм, i, нарештi, змiг насолоджуватись астрономiчними спостереженнями.

Надзвичайно плiдна та цiкава наукова доля Володимира Павловича Лiнника не може не викликати захоплення i зараз. Устигнути зробити так багато, живучи в такi складнi часи, таланить не кожному лише дуже наполегливим i вiдданим своiй справi, тим. кому ще в молодi роки запала в душу iскра наукового пошуку. ПриСФмно, що це сталося в КиСФвi...

Лiтература

  1. Мельников О.А. "адимир Павлович Линник (К 75-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности) // Успехи физ. наук 1964.-84(9).
  2. Коломийцов Ю.В. "адимир Павлович Линник (К восьмидесятилетию со дня рождения)// Успехи физ. наук 1969. 98 (7).
  3. РЖсторiя Киiвського унiверситету // За ред. 0.3. Жмудського. К. Вид-во Киiв, ун-ту, 1959.
  4. Казанцева Л., Кислюк В. Киiвське вiкно у Всесвiт. К.: Наш час, 2006.-С. 136-147.
  5. Газета Киевская мысль 9 серпня 1914 р.
  6. Спогади РЖ.Г. РЖльiнського до десятилiття Киiвського гуртка аматорiв астрономii // 3 матерiалiв Астрономiчного музею АО КНУ.
  7. Первая мировая война 19141918. Сб. ст. М., 1968.
  8. Alma mater Унiверситет св. Володимира напередоднi та в добу Украiнськоi революцii. Матерiали, документи, спогади. / Упоряд. В.А. Короткий, В.РЖ. Ульяновський. К.: Прайм, 2000. С. 694, 695.
  9. Способ исследования параболических зеркал и астрономических объективов. // В кн. Второй съезд Российской ассоциации физиков. К.: Держ. вид., 1921. С. 17, 18.
  10. Бакаева Л.А. Наукова дiяльнiсть В.П. Лiнника в КПРЖ // Матерiали Всеукраiнськоi конференцii Украiнський технiчний музей: iсторiя, досвiд, перспективи. К.: Центр памяткознавства НАНУ, 2009. - С 114-117.
  11. Офiцiйний сайт Мiжнародноi громадськоi органiзацii Оптичне товариство iменi Дмитра Сергiйовича Рождественського

12.Офiцiйний сайт Федерального Державного унiтарного

пiдприСФмства Науково-виробнича корпорацiя Державний оптич

ний iнститут iменi СРЖ. Вавилова

  1. Линник В.П. Интерференционные астрономические инструменты Пулковской обсерватории. // Труды XI Астрометрич. конференции СССР. (Пулково, 2426 мая 1954 г.). Л.: Гл. астрономич. об-серв., 1955. - С. 172-174.
  2. Линник В.П. Возможное развитие астрометрии с инструментальной точки зрения. // Труды XII Астрометрич. конференции СССР. (Пулково, 79 декабря 1955 г.). Л., Гл. астроном, обсерв., 1957, с. 179-185.
  3. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики 2 изд. М.- 1967.