Украiнський правопис
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
о лише останнiй, тобто XIXXX сторiччя. А може, автори Проекту взагалi починають iсторiю нашого правопису вiд УП-93 (точнiше, УП-90, бо УП-93 мiстить лише неiстотнi редакцiйнi поправки)? Адже саме на кiнець минулого тисячолiття i припадаСФ iхня праця. СтаСФ ще цiкавiше що ж побачимо далi?
Перший дискусiйний пункт про лiтеру и на початку слова. Без особливого подиву бачимо, що вiдповiдне положення (3) таке саме, як в УП-93, однак додано ще один абзац, що мiстить аж три (!) невизначених твердження: и належить писати на початку iншомовних власних назв переважно [отже, не лише] тюркських, палеоазiатських та деяких iнших [яких саме?] мовних сiмей, а також у словах икати, икання i т. iн.. Оце найстрашнiше! Пропозицiя Проекту багатьом мовцям i мовознавцям видавалася незвичною й непотрiбною, проте вона мiстила легкозрозумiле правило без жодних i т. iн. Проект, натомiсть, додав ще одну проблему: чи не пiдпадаСФ пiд оце i т. iн., зокрема, прикметник i[и]растовий (yrast)? Звичайно, це вузькофаховий термiн, що нiколи не потрапить до орф[т]ографiчних словникiв (i, зрештою, не треба), мовознавцi не повиннi ним перейматися, але саме тому словник термiнологiчний маСФ зорiСФнтувати науковця, як його правильно писати.
Пункт про правопис складних слiв у Проектi йде точнiсiнько за УП-93, за винятком кiлькох загальних зауваг, проте ось доповнення: до прикладiв складних слiв, що дiстають мякого знака перед о, цiлком переписаних з УП-93 (верхньоднiпровський, середньовiччя тощо), бачимо одне нове: меншовартiсний. Де тут мякшення? До чого воно тут? Може, це слово так муляСФ авторам Проекту, що змучена пiдсвiдомiсть прагне витiснити його будь-куди, хай i недоречно? А може, й весь Проект його сублiмацiя?
Далi знов бачимо цiкавинку: у Проектi вилучено заувагу УП-93 про написання перед голосними о та а кiлькiсних числiвникiв iз кiнцевим приголосним х; Проект ii поновлюСФ, та ще й додаСФ i. Отже, маСФмо писати двобiчний, двоповерховий, але двохярусний; чотиримiсячний, але чотирьохактний. РЖ це спрощення правописних правил?
Звичайно ж, вiдкинуто пропозицiю Проекту щодо написання складних iменникiв iз першою частиною пiв-. Вiдповiдний пункт Проекту точно вiдтворюСФ УП-93. Тут уже виникаСФ нова пiдозра: може, Проект просто списано з УП-93, щоб усе полiпшити, нiчого не мiняючи, Проектовi щось формально протиставити i за виконану тяжку роботу прозвiтувати? Подивiмося ще один ключовий роздiл: велика лiтера у прикметниках, утворених вiд прiзвищ. Нiчого втiшного не знаходимо. Хоч формулювання та приклади дещо вiдмiннi, плутанина та сама, знов на однiй сторiнцi (57) бачимо три словосполуки з прiзвищем Шевченко: Шевченковi поезii, Шевченкiвська премiя та шевченкiвськi традицii то як тепер писати сполуки Ш[ш]евченкiвський стиль та Ш[ш]евченкiвська енциклопедiя, наведенi в УП-93 та Проектi? Правда, iз прикладiв стiйких фразеологiчних сполук або наукових термiнiв, що iх треба писати з малоi лiтери, прибрано пiфагорову теорему, проте залишено архiмедову спiраль i нiде нема простенькоi зауваги, що якщо присвiйний прикметник повязаний з авторством, його треба писати з великоi лiтери (хiба що зробивши виняток для назв хвороб, щоб уникнути двозначностi). Втiм, якщо спiраль Архiмеда не такий самий термiн, як Архiмедова спiраль, то, може, слiд писати правопис Русанiвського, але русанiвський правопис?
Дивiмося далi, ще один надскладний пункт про родовий вiдмiнок iменникiв другоi вiдмiни (48). Про суперечливiсть цього роздiлу УП-93 говорено вже багато. На жаль, у Проектi нiчого нового не бачимо. Знову мiсяць i тиждень названо мiрами часу (п.1.д), тодi як це промiжки; процент взагалi не СФ мiрою будь-чого. В п.1.СФ як приклади термiнiв iншомовного походження, якi означають елементи будови чогось, конкретнi предмети, геометричнi фiгури та iх частини (i повиннi мати закiнчення -а) бачимо атом, катод (мабуть, це конкретнi предмети) та синус (а це, мабуть, геометрична фiгура). РЖз п.2.ж дiзнаСФмося, однак, що закiнчення -у мають термiни iншомовного походження, що означають фiзичнi або хiмiчнi процеси, частину площi й iн.. Як частину площi поняттСФво вiдрiзнити вiд геометричноi фiгури чи ii частини i що тут криСФться за й iн. це питання, дивимося приклади. Мабуть, частинами площi тут СФ все, що не СФ процесами, отже, iмпульс та фермент. Ну скiльки можна тягти цi нiсенiтницi iз видання до видання? Чому цей пункт треба було вiдокремлювати вiд пункту [пункта] 2.СФ, де вже фiгурують назви процесiв? До речi, iз цього ж п.2.СФ дiзнаСФмося, що слово звук маСФ в родовому вiдмiнку закiнчення -у, якщо воно не СФ термiном. Ну що тут робити? Скiльки разiв пояснювати шановним мовознавцям, що звук СФ фiзичним термiном завжди, його дослiджуСФ, зокрема, акустика, тодi як узагальнене поняття звуку фiгуруСФ в багатьох роздiлах фiзики. Ця примiтка прирiкаСФ авторiв фiзичних i технiчних статей на безглуздi суперечки з редакторами журналiв. Якщо йдеться про лiнгвiстичний термiн, так i треба зазначити, а не заплутувати людей. До чого призводять такi формулювання, бачимо в орф[т]ографiчному словнику: континуум -а (як математичний обСФкт) i -у (безперервнiсть, простiр). А що робити, коли йдеться про простiр як математичний обСФкт? Писати подвiйне закiнчення? Якщо вже будувати формулювання на семантичнiй основi, то треба ж проконсультуватися з фахiвцями, що ту семантику знають!
Нарештi, подивiмося роздiл про правопис слiв чужомовного походження, найважливiший пiд кутом зору термiнознавства. Як iх тлумачить Проект?
З лiтерою i все ясно: ii в iншомовнi слова н