Украiнське телебачення в 1991-2000 роках: Становлення, функцiонування, правова база
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
? незалежнi телеструктури Нацiональна телекомпанiя, тАЬСтудiя 1+1тАЭ та тАЬРЖнтертАЭ, конкуренцiя мiж якими сприяСФ урiзноманiтненню програм, позитивно служить iнтересам глядачiв. До них наближаСФться ICTV (реформоване у 2000 роцi), спостерiгаСФться вiдчутне творче зростання та поширення майже на всю Украiну телекомпанii тАЬСТБтАЭ. Свiй мiкроклiмат у мiiевому телеефiрi створюють сотнi телерадiоорганiзацiй вiд обласних то селищних.
4 лютого у Верховнiй Радi Голова Нацради В.Петренко виступив iз програмою ii дiяльностi, викладеною в три етапи: внутрiшнСФ органiзацiйне становлення, здiйснення державноi полiтики лiцензування телерадiомовлення та створення цiлiсноi структури телебачення i радiомовлення Украiни та посилення впливу Нацради на формування якiсного програмного наповнення телерадiопростору, контроль за дотриманням ТРК законодавства, сприяння включенню вiтчизняних аудiовiзуальних ЗМРЖ до свiтового iнформацiйного простору та переходу до СФвропейських стандартiв. Першi два етапи Петренко вважав практично пройденими.
Велися дебати з приводу переважання зарубiжного продукту в ефiрах украiнських ТК. Щоденний аналiз програм вiтчизняних телекомпанiй засвiдчуСФ, що значна частка iх ефiру зайнята вiдеопродуктом зарубiжного виробництва. Лише Нацiональна телевiзiйна та радiомовна компанii, ряд обласних ДТРК, окремi комерцiйнi ТК (тАЬ1+1тАЭ, тАЬТЕТтАЭ, тАЬСТБтАЭ тощо) придiляють увагу виробництву власного телепродукту. Багато ж iнших не дотягують до 50-вiдсотковоi планки, i часто за рахунок трансляцii концертiв, заходiв та презентацiй. Законом тАЬПро кiнематографiютАЭ було встановлено квоту демонстрування нацiональних фiльмiв, що становить не менше 30% нацiонального екранного часу.
Використання телебачення i радiомовлення у виборчих кампанiях питання, яке чи не найприскiпливiше розглядаСФться законодавством нашоi краiни. У демократичному суспiльствi головним завданням мовлення маСФ бути обслуговування iнтересiв громадськостi, тобто аудиторii. Якщо компанiя телемовлення СФ комерцiйним пiдприСФмством, вона повинна виявляти iнтереси споживача, оскiльки ii завданням СФ продаж аудиторii рекламодавцям. На жаль, в Украiнi цi принципи виконуються не завжди, наявна певна полiтична самоцензура телепрограм.
У цiлому до 2005-го року система телемовлення в Украiнi маСФ забезпечення доведення до кожного жителя краiни щонайменше 6 загальнонацiональних програм наземноi та супутниковоi форм розповсюдження, до десяти регiональних телепрограм, вiд 4 до 10 програм мiiевого рiвня, трансляцiю програм у мiiях пiдвищеноi забудови через багатоканальнi кабельнi та ефiрно-кабельнi мережi, у сiльськiй мiiевостi впровадження програм на базi телекомунiкацiйних мереж багатофункцiонального призначення. Крiм того, маСФ розпочатися трансляцiя з Украiни програми на зарубiжжя через украiнський супутник звязку.
Пiдсумок.
Те, що вiдбуваСФться з украiнськими ЗМРЖ нинi це болiсний перехiд вiд радянськоi моделi до принципово iншоi, заснованоi на вiдсутностi цензури та ринкових вiдносинах. Такий перехiд не мiг призвести до глибокоi кризи, i перш за все, у телебаченнi та радiомовленнi.
Кризовi явища у ЗМРЖ логiчний спадок десятилiть радянського безправного i безправового iснування преси, ТБ, радiо. Вiдкриття на початку 90-х рокiв шлюзiв для появи недержавних форм ЗМРЖ було стимулом для створення тисяч комерцiйних видань, телекомпанiй , радiостанцiй. Проте кiлькiсть нових ЗМРЖ не завжди переростала в якiсть i свободу слова.
Для того, щоб захищати принципи свободи слова, нормально функцiонувати, чесно конкурувати у медiапросторi, ЗМРЖ повиннi спиратися у своiй дiяльностi на норми права, мати законодавчу базу. З 1991 року Верховна Рада Украiни прийняла цiлий ряд Законiв Украiни, що регламентуСФ дiяльнiсть ЗМРЖ: тАЬПро iнформацiютАЭ(2 жовтня 1992 року), тАЬПро телебачення i радiомовленнятАЭ (21 грудня 1993 року), тАЬПро авторське право та сумiжнi праватАЭ (23 грудня 1993 року), тАЬПро захист iнформацii в автоматизованих системахтАЭ (5 липня 1994 року), тАЬПро iнформацiйнi агентстватАЭ (5 червня 1997 року), тАЬПро систему Суспiльного телебачення i радiомовлення УкраiнитАЭ (18 липня 1997 року), тАЬПро Нацiональну раду Украiни з питань телебачення i радiомовленнятАЭ (23 вересня 1997 року) та iншi. Правове поле украiнських ЗМРЖ суттСФво розширюють i доповнюють постанови Верховноi Ради Украiни, Укази Президента Украiни, постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, рiшення Конституцiйного Суду Украiни, постанови Пленумiв Верховного Суду Украiни тощо.
Напрацьована нинi в Украiнi законодавча база у сферi ЗМРЖ СФ своСФрiдною пiдготовкою до упорядкування в майбутньому РЖнформацiйного Кодексу Украiни.
Список литературы
1)РЖван Мащенко. тАЬТелебачення УкраiнитАЭ. Том перший: Телебачення de facto. Киiв, 1998.
2)РЖван Мащенко: тАЬТелебачення УкраiнитАЭ. Том другий: Телебачення de jure. Киiв, 2000.
3)