Украiнське телебачення в 1991-2000 роках: Становлення, функцiонування, правова база
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?цiалом. Проте кадри студii не були готовi до освоСФння телевiзiйного ремесла. Набранi ж додатковi спiвробiтники в бiльшостi мали слабке уявлення про технологiю пiдготовки телепередач. Крiм того, не вдалося розробити оригiнальну концепцiю програми УТ-2. РЗi структурнi пiдроздiли дублювали чи тематичнi головнi редакцii УТ-1, чи знiмальнi структури студii тАЬУкртелефiльмтАЭ. Безперспективною була ставка на технологiчну базу тАЬУкртелефiльмутАЭ як виробничу основу для формування УТ-2. Через рiк вiд цiСФi iдеi вiдмовилися.
Тим часом у вереснi 1992 року зявилося УТ-3, директором якого став М. Бiлоус. Це був суто творчий пiдроздiл, сформований при Головному технiчному центрi УТ. Безпосередньо передачi готувалися не за рахунок державних асигнувань, а за залученi кошти спонсорськi, надходження вiд реклами, а також програм стороннiх виробникiв (комерцiйних телекомпанiй). Головною особливiстю УТ-3 став специфiчний екранний iмiдж програми. Це досягалося перш за все наскрiзним веденням усiСФi програми телевечора одним модератором. На вiдмiну вiд традицiйних радянських дикторiв, ведучi УТ-3 самi готували своi екраннi тАЬпрокладкитАЭ, багато iмпровiзували. РЖнша особливiсть цього каналу високий темпоритм ходу самоi програми. Якщо по УТ-1 з 19:00 до 24:00 транслювалося, як правило, 7-8 передач, то по УТ-3 майже вдвiчi бiльше. Кожен випуск, окрiм художнiх фiльмiв, займав 20-30 хвилин. Такий же високий i внутрiшнiй динамiзм бiльшостi передач. Тому в структуру програми УТ-3 органiчно вписалися випуски новин CNN. Канал задумувався як своСФрiдне тАЬВiкно у свiттАЭ на противагу УТ-1, що традицiйно переважну частину свого ефiрного часу вiддавало власнiй продукцii. Практично всi передачi УТ-3 створювалися недержавними телекомпанiями (тАЬЮТАРтАЭ, тАЬМегаполтАЭ, тАЬ7 каналтАЭ, тАЬГравiстАЭ, тАЬТБ ТабачуктАЭ, тАЬУНРЖАНтАЭ тощо). УТ-2 та УТ-3 мусили дiлити канал з Росiйським телебаченням, яке вдвiчi переважало iх за ефiрним часом.
Таким чином, на початку 90-х рокiв у телевiзiйному просторi Украiни склалося таке становище: на ii територii розповсюджувалися росiйськi телепрограми тАЬОстанiкнотАЭ (повнiстю), тАЬРосiйський каналтАЭ (до 60%), 2/3 так званоi тАЬОсвiтньоi програмитАЭ, яким протистояли УТ-1 обсягом 15 годин середньодобово, УТ-2 та УТ-3. Перевага склалася на користь росiйських телепрограм, якi успадкували технiчну базу колишнього всесоюзного телебачення.
Комерцiалiзацiя телебачення в Украiнi.
Проект положення тАЬПро Державну телерадiомовну компанiю УкраiнитАЭ було розроблено у 1992 роцi. Згiдно з ним, Укртелерадiокомпанiя мала бути загальнодержавною органiзацiСФю, до складу якоi повиннi входити республiканськi пiдроздiли та пiдроздiли телебачення та радiомовлення в областях (мiстах), що здiйснюють теле- та радiомовлення на територii Украiни та за ii межами. Виконуючи цi завдання, компанiя веде творчо-виробничу, господарську та комерцiйну дiяльнiсть, маСФ переважне право на використання теле- та радiомережi на всiй територii Украiни, може мати власнi телерадiокомунiкацiйнi засоби. Укртелерадiокомпанiя мала визначати змiст, обсяг i порядок розповсюдження республiканських, мiських i обласних державних радiопрограм, що входять до ii структури i складають СФдину систему телерадiомовлення Украiни. РЗi фiнансування повинне здiйснюватися за рахунок державного бюджету i коштiв вiд комерцiйноi дiяльностi та спонсорства.
ЗявляСФться iдея ретрансляцii супутникових телеканалiв з-за кордону. Для цього слiд було подолати ряд перешкод: вiдсутнiсть якiсноi технiчноi бази для масового прийому та поширення зарубiжних телепрограм; неправомiрний прийом та розповсюдження сигналiв бiльшiстю комерцiйних телекомпанiй Украiни; вiдсутнiсть синхронних перекладiв украiнською мовою бiльшостi програм зарубiжних телестанцiй за умов мовноi неготовностi значноi частини нашого населення сприймати iх в оригiналi.
До певноi мiри подолати цi барСФри вдалося лише ICTV (International Commercial Television) телекомпанii, заснованiй у груднi 1991 року концерном РРТ та американською корпорацiСФю тАЬStoryfirst CommunicationsтАЭ. Оснащений сучасною апаратурою АСК ICTV давав можливiсть приймати з супутникiв програми багатьох телекомпанiй свiту. Але це не механiчна ретрансляцiя, а осмислена вибудова своСФi програми з багатьох компонентiв. Правда, на виробництво власноi продукцii телекомпанiя у першi роки вийти так i не змогла. Одначе вона заявила про намiр розповсюдити свiй вплив на територiю всiСФi Украiни. Згодом ICTV стала четвертою загальнонацiональною телемережею в Украiни. Нове обличчя каналу почало формуватися у 1998 роцi з приходом до керiвництва компанiСФю Ю. Плаксюка.
Украiна планувала запуск власного восьмиканального супутника з метою вiдкриття украiнського супутникового телебачення, проте це так i не було здiйснено. А першою прорив до космiчного мовлення здiйснила телекомпанiя тАЬТОНРЖСтАЭ найстарша в краiнах СНД недержавна телекомпанiя, заснована у 1988 роцi в МиколаСФвi. Отримавши спецiальний дозвiл уряду, тАЬТОНРЖС тАЬчерез орендований супутниковий ствол 16 грудня 1994 року почав мовлення на РДвропу, Пiвнiчну Африку та Близький Схiд.
Становлення незалежноi украiнськоi держави збiглося у часi з перiодом виникнення комерцiйних (недержавних) телекомпанiй. Вже на початок 1994 року офiцiйнi свiдоцтва на право вести мовлення одержали майже тисяча компанiй, студiй, редакцiй, програм ТБ та радiомовлення, що не входили до системи Укртелерадiокомпанii, в тому числi бiльше 400 телекомпанiй. З них 284 не вели мовлення.
Зарубiжна вiдеоп