Украiнське телебачення в 1991-2000 роках: Становлення, функцiонування, правова база
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?шого каналу ЦТ. Правомiрнiсть iснування каналу тАЬОстанкiнотАЭ (ГРТ) в правовому телевiзiйному полi нашоi держави була доволi сумнiвна. За законом тАЬПро телебачення i радiомовленнятАЭ будь-якi iноземнi телекомпанii не мають права вести мовлення на територii Украiни. Проте i в 1994, i в 1995 роцi росiйське телебачення займало найпотужнiший в Украiнi телеканал. У 1995 роцi народився проект спiльного мовлення. Вiдповiдно до закону, ГРТ отримало 29% акцiй спiльного телеканалу i стiльки ж вiдсоткiв бере участь у прибутках, створюючи програмний продукт. У КиСФвi була вiдкрита органiзацiйно-творча структура i здiйснюСФться верстка програми. тАЬРЖнтертАЭ далеко не СФ механiчним ретранслятором найкращих програм ГРТ: навiть програма тАЬВремятАЭ транслюСФться на ньому не зовсiм адекватно московськiй версii. Украiнський програмний продукт у перший стартовий рiк тАЬРЖнтератАЭ був представлений в його ефiрi перш за все iнформацiйними програмами як власного виробництва (РЖнтерновини), так i вироблюваними однiСФю з кращих в Украiнi телевiзiйною iнформацiйною агенцiСФю тАЬВiкнатАЭ. Це тАЬУiк-ендтАЭ, тАЬСпорт-таймтАЭ, тАЬВiтражiтАЭ, тАЬМелораматАЭ, тАЬПодробицiтАЭ тощо. Одначе РЖнтер це в широкому розумiннi слова мiжнародний канал. Вiн поСФднуСФ не лише росiйськi (ГРТ) передачi з програмами власного виробництва та продуктом кращих украiнських телевиробникiв, а й залучаСФ у свiй ефiр апробованi програми СФвропейських i свiтових компанiй. О. Зiнченко, президент тАЬРЖнтератАЭ, здобув великий авторитет i в 1998 роцi був обраний народним депутатом Верховноi Ради Украiни.
Творцем телекомпанii тАЬ1+1тАЭ був Олександр Роднянський, кiнематографiст-документалiст. Студiя тАЬ1+1тАЭ була створена ним восени 1995 року: 3 вересня на першому каналi Нацiонального телебачення вiдбувся перший ефiр; спершу студiя спецiалiзувалася переважно на кiнопоказi. У жовтнi 1995 року було укладено контракт з кiностудiСФю Довженка на придбання прав показу по телебаченню 63 фiльмiв. Цим створено прецедент реальноi оцiнки, вираженоi у конкретному грошовому еквiвалентi, тобто тАЬнацiонального надбаннятАЭ, яким безконтрольно користувалися до того рiзнi телекомпанii Украiни. З тих пiр тАЬ1+1тАЭ безперечно дотримуСФться правил лiцензiйноi чистоти демонстрованоi нею продукцii. До вересня 1996 року обсяг мовлення тАЬ1+1тАЭ сягав майже половини всiСФi програми УТ-1. Поряд з кiнопоказом почалося виробництво власних програм. 11 листопада 1996 року Нацрада з питань телебачення та радiомовлення видала телекомпанii лiцензiю на мовлення обсягом 9 годин щодобово по телевiзiйнiй мережi другого каналу.
З 1 сiчня 1997 року тАЬСтудiя 1+1тАЭ переходить з УТ-1 на УТ-2 у якостi самостiйного мовника. Створена телевiзiйна служба новин (тАЬТСНтАЭ) , у сiтцi мовлення зявляСФться ряд нових авторських програм: тАЬТабутАЭ, тАЬПiсня рокутАЭ, тАЬБомбатАЭ, тАЬПро спорттАЭ, тАЬПроти ночiтАЭ тощо. РЖмiдж телекомпанii повязаний з трансляцiСФю найпопулярнiших закордонних та вiтчизняних телесерiалiв та найякiснiшоi кiнопродукцii.
Оплата тАЬРЖнтеромтАЭ та тАЬ1+1тАЭ своСФi частки мовлення складала 40% прибуткiв концерну РРТ, що почасти утримувало його вiд розорення.
Тим часом по всiй краiнi сформувалися регiональнi системи телебачення, що також засновувалися на конкуренцii декiлькох або багатьох телекомпанiй, що, як правило, далеко випереджували державнi ТК. Найбiльша кiлькiсть обСФктiв телебачення i радiомовлення розташована в КиСФвi (120), Одеськiй (76), Донецькiй (59) областях, 10 областей мають вiд 20 до 50 обСФктiв телерадiомовлення. Програми комерцiйних телерадiокомпанiй сумарно за обсягами мовлення у кiлька разiв перевищували обсяги мовлення державного телебачення i радiо.
Практично неконтрольованою через вiдсутнiсть нормативноi бази виявилася наприкiнцi 90-х рокiв в Укрiнi система кабельного телебачення: характер ii дiяльностi майже пiдпiльний. Згiдно з чинним законодавством порядок ii дiяльностi мала визначати Нацiональна рада з питань телебачення i радiомовлення, чого насправдi не вiдбувалося.
Складною була ситуацiя у телерадiопросторi Криму: кримчанам активно пропонували програми ГРТ, РТР, НТВ, комерцiйноi студii тАЬЧорноморськатАЭ, i на одну годину загальнодержавного та мiiевого державного телевiзiйного мовлення припадало майже двi з половиною години зарубiжного. Велося воно державними технiчними засобами, значною мiрою за державний рахунок.
Наприкiнцi 1996 року створено Телевiзiйну Академiю Украiни, членiв якоi було обрано на Першому Всеукраiнському Конгресi нацiональних виробникiв телевiзiйноi продукцii в Украiнi. В Конгресi взяло участь бiльше 85% зареСФстрованих телекомпанiй. Кожному з 241 представникiв було запропоновано проголосувати за 17 з 55 вiдомих в телевiзiйному свiтi дiячiв. Серед членiв Академii Ада Роговцева, Олександр Роднянський, Тетяна Цимбал, Богдан Ступка, Роман Балаян, Богдан Бенюк, Зиновiй Кулик. Президентом ТАУ було обрано Олександра Роднянського. Головним завданням ТАУ СФ проведення Всеукраiнського конкурсу телепрограм тАЬЗолота ератАЭ. На перший конкурс було представлено 452 програми у 12 номiнацiях.
Законодавчi та суспiльнi процеси у сферi телерадiомовлення в 1998-99 роках.
Основним питанням, яке належало вирiшити законодавчiй владi Украiни у сферi телерадiомовлення, було питання Нацiональноi ради телебачення та радiомовлення. Анi згоди мiж членами ради, анi ii узгодженоi унормованоi роботи досягти за роки ii iснування не вдалося.
Тим часом система телерадiопростору Украiни оформилася: на трьох загальнонацiональних каналах працюють тр