Украiнське бароко як явище свiтовоi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Нацiональний Унiверситет КиСФво-Могилянська Академiя
Кафедра культурологii
Реферат на тему:
"Украiнське бароко як явище свiтовоi культури"
Виконала Ставнiйчук О.П.
Перевiрила Нiкiшенко Ю.РЖ.
Киiв 2010
Змiст
Вступ
Архiтектура
Мистецтво
Лiтература
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
Дух часу диктував новi умови малярства - там почали зявлятися зображення бiльш реалiстичнi. РЖкона, наприклад, стала бiльше малюватися, а не писатися, але знову з особливостями. Став важливiшим чуттСФвий досвiд людини.
Бароко виникло в РЖталii у кiнцi 16 на початку 17 столiття через те, що люди почали розчаровуватися в життi, обiцянках, свiтi. Можливо, iх почало дратувати все iдеальне та довершене. Вони подумки просили "хлiба та видовищ". Вся ця iхня експресiя вибухнула нарештi в архiтектурi, живописi, скульптурi. Перемогло нутро людини, котре хотiло химерного, войовничого, залякую чого.
Тому й назва бароко пiшла вiд iталiйського слова "barocco" - дивний, химерний, або ж perola barroca - перлина неправильноi форми. Бачимо, що дефiнiцiя очевидна, i вказую на те, що бароко - це неправильний, ламаний стиль.
В серединi 17 ст. перехiдному перiоду був покладений край. Стиль у мистецтвi це не примха, а необхiдна сукупнiсть засобiв, якими митцi передавали дух своСФi епохи. Вiзантiйський стиль виражав аскетизм, Ренесанс - потребу у гармонi, бароко - неспокiй.
В Украiну також дiбрався це стиль, але значно пiзнiше. Вiдчувався вiн у першу чергу на архiтектурi через те, що вона була бiльш потрiбна. Вже на початку XVII ст. майстри бароко архiтектури вже працювали в КиСФвi та в Захiднiй Украiнi. Цiкаво, що в цей час в далеких кутках доживав свiй вiк не тiльки прояви ренесансу, але й готичноi доби. РЖталiйськi майстри прибували в Украiну двома шляхами: через землi австрiйськоi корони з РЖталii суходолом та морським шляхом через Крим i колишнi генуезькi колонii.
Також СФ думка автора, опираючись на свiдчення П.Аллепського, що бароко спочатку утвердився на Киiвщинi, Полтавщинi, Чернiгiвщинi. Крiм того, вiн вважаю, що украiнське бароко та СФвропейське виникли спонтанно самi по собi в один той самий час. Проте на Лiвобережжi вiн функцiонував в межах гравюр та декоративних видах мистецтва. Бароковi риси проникають i в захiдноукраiнське iконопис, але дещо з поступом, нiж на Подiллi чи Лiвобережжi. Збереженi памятки iконопису в Захiднiй Украiнi - львiвська церква Успiння Богородицi, Параскеви Пятницi, церкви святого Духа в Рогатинi, - свiдчать, що ренесансi риси збереглися довше. Також вчений вказуСФ, що ознак двох стилiв 50/50. Такий роздiл притаманний Федору Сеньковичу, Севастяну Корунцi, Миколi Петрахновичу.
В Украiнi розрiзняють два види бароко - козацьке та захiдне. Скорiше за все розмежування сталося через розподiл територiй Андрусiвське перемиря 1667 року.
Живопису бароко прийшов пiзнiше, нiж архiтектурi, природа художнiх напрямiв така, що вони спочатку знаходять своСФ втiлення в будiвлях, а звiдти переходять на iншi форми. Врештi митцi почали сповiдувати традицii СФвропейських художникiв, котрi прийшли до вподоби вищим суспiльним верствам, адже воно найкраще передавали велич аристократii. Украiнське шляхетство, що тiльки вийшло з козацькоi верстви, спiшило позолотити своi герби. Тому немаСФ нiчого дивного, що разом iз потягом до розкошiв украiнцi захопилися бароковим малярством, i так само украiнськi майстри разом i беззастережно сприйняли впливи цього мистецтва.
Отже, також розрiзняли аристократичне бароко, породжене верхiвкою, а також народне, на формування якого вплинули сили села та мiста. Аристократизм епохи бароко був на руку козацькiй старшинi, бо цей напрям виражав духовнi iнтереси старшини та духiвництва, iх прагнення до рафiнованоi аристократичностi, а СФзуiти особливо енергiйно використовували це малярство, щоб робити вражаючими своi костьоли. З цим малярством Товариство РЖсуса зявилися й на Украiнi, щоб, використовуючи цю технiку, поширити мiж "схизматиками" своСФ католицтво. То ж православнi так само мусили скористуватися цим мистецтвом, щоб зробити пишнiшими своi церкви i якось протистояти навалi СФзуiтiв.
Для розумiння явища бароко треба розумiти, що ренесансний спокiй не мiг вже вдовольнити характери людей. Постiйнi вiйни спричинили кризу суспiльства. Потрiбнi були бiльш пишнi багатiшi форми, просякнути пафосом, надприроднiстю, динамiзм. Краса змiнилася на силу, спокiй перейшов у рух, а гармонiя стала боротьбою.
Цiкавим та логiчним СФ те, що бароко стало опорою для формування нацiональних культур та локалiзацii нацiональних мистецьких шкiл. Думаю, що таке розмаiття скликане нерiвнiстю економiчного розвитку окремих держав.
Звичайно, що iдеал Ренесансу з його гуманiзмом не зник, вiн ускладнився та збагатився вiдповiдно до вимог тогочасного суспiльства. Якщо в ренесансному живописi була тiльки тiнь суму, то в бароко це розпач, легка усмiшка стала реготом, щось ще стало екстазом, ще щось стало агресiСФю. Почуття, котрi накопичувалися десятилiттями нарештi вибухнули.
Пiсля падiння Pax Romana РДвропа нiбито забула про естетичне в мистецтвi. У ньому завдяки утвердженню християнства та через значнi впливи схiдних релiгiй (iудаiзм, зороастризм i т.д.) поч