Украiнське бароко як явище свiтовоi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
випадковий. На пагорбi, що домiнуСФ над Подолом, ще на початку XVIII ст. була побудована церква, що завершувала перспективу головноi вулицi КиСФва. Центрична обСФмна композицiя нового храму визначалась вже тим, що цю споруду було видно з усiх бокiв. Проект церкви виконаний видатним архiтектором Растреллi. Андрiiвська церква - один iз раннiх творiв великого митця, в якому вiн вперше звернувся до мiiевих нацiональних композицiйних особливостей. Стрункий силует хрестовоi у планi церкви iз стрiмко злiтаючим вгору високим куполом, що завершуСФться бароковою главкою i чотирма тонкими вежками, з усiх сторiн "прочитуСФться" на фонi неба. Храм казково гарний у панорамi киiвських приднiпровських пагорбiв. Ошатнiсть його пiдкреслена багатством пластики, свiтлою гамою бiрюзових стiн, бiлих колон i золотих капiтелей та деталей декору.
Також за проектом Растреллi в той же час у КиСФвi споруджуСФться РЖмператорський (Марiiнський, як вiн став називатись пiзнiше) палац. У первiсному виглядi вiн не зберiгся, згорiв i був вiдбудований у стилi растреллiвськоi архiтектури.
АпогеСФм бароковоi архiтектури Украiни СФ дзвiниця Дальнiх печер КиСФво-Печерськоi лаври, побудована талановитим украiнським народним зодчим С. Ковнiром, який майже протягом 60 рокiв вiв будiвельнi роботи у Лаврi та ii володiннях. Вся архiтектура дзвiницi - композицiйний ефект ii двох ярусiв розбудовано на контрастi горизонтальних i вертикальних елементiв - вiдзначаСФться високим професiоналiзмом. Проект дзвiницi, як вважають, належав видатному украiнському архiтекторовi РЖ.Г. Григоровичу-Барському, багаторiчному головному архiтектору киiвського магiстрату, у творчостi якого особливо яскраво виявилися нацiональнi риси.
З багатьох його споруд найцiкавiша - як продовження традицiй украiнськоi нацiональноi архiтектури - Покровська церква на Подолi: три главки, що пiдкреслюють ii основну композицiю, "ТСанки", що прилягають до головних бокових фасадiв, витончено промальований декор, що не порушуСФ iлюзiю площинностi стiн - традицiйний для украiнськоi архiтектури прийом.
Незвичайну композицiю створив зодчий у дзвiницi Кирилiвськоi церкви КиСФва, поставивши ii на двоярусний обсяг iз вiзними воротами у першому i церквою у другому ярусi. Тут, як i в усiх спорудах митця, вражаСФ вишуканiсть барокового оздоблення мякого трактування, властивого украiнському мистецтву.
Отож, бароко в архiтектурi поСФднав особливостi церковного й свiтського будiвництва, вплив культурного середовища сусiднiх краiн та представникiв рiзних художнiх течiй, що змiнило вiдношення до часу й простору. Часове перетинання барокових й ренесансних iдей пiдкреслюСФ вiдмiннiсть украiнського бароко вiд захiдного щодо ознак цiлiсноi СФдностi.
У подальшому розвитку архiтектури (як i всiСФi украiнськоi культури) ми бачимо вiдхiд вiд колишньоi перенасиченостi прикрасами до простоти i рацiональностi. Почуття поступаСФться мiiем розумовi, розсудливостi, що вже СФ прикметою нового стилю - класицизму.
Мистецтво
Староукраiнськоi школа трансформуСФться пiд захiдноСФвропейським впливом, але зi своiми особливостями. Колористицi в РДвропi придiлялося мало уваги: римськi теоретики продовжували працювати над самим малюнком, спираючись на античних авторiв. Колiр трактувався як субСФктивний засiб, такою собi примхою автора. В Украiнi ж вiн набув особливого значення - став емоцiйно напруженим та почав виражати почуття та iдеi, що скоро стали обовязковi.
Сприйняття перетворюСФться з часткового на цiлiсне, що стираСФ гранi i вiдбиваСФ категорiю тАЬрацiонально-iррацiональноготАЭ розумiння. В iконописi Украiни змiни сюжетноi лiнii, засобiв зображення й передачi образу призвели до еволюцii форми. Основу живописного враження складаСФ свiтло-кольорова гра, площина i глибина. В украiнському iконописi вiдслiдковуСФться iдея психологiчного трактування бiблiйних сюжетiв. Також в Украiнi змiна символiчно-образного простору призвела до змiни тектонiчноi форми на атектонiчну.
Реалiзацiя в украiнському iконописi цiлiсноi СФдностi сюжетноi лiнii i впровадження iдеi постiйноi сюжетноi динамiки призвели до ефекту безперервного руху всiСФi iконописноi композицii. При цьому зявилася можливiсть втiлення функцiональноi подвiйностi (духовного й фiзичного);
Категорiя абсолютноi та релятивноi ясностi предметноi сфери знайшла вiдображення через прагнення вiдкрити внутрiшнiй свiт iконописного твору. Змiна чiткоi ясностi на iлюзорну дозволила за допомогою художнiх засобiв передати психологiчне навантаження творiв. Новi вiяння дають можливiсть композицii, свiтлу й кольору не служити для прояснення форми, а мати самостiйне навантаження, що сприяло розвитку обСФмного зображення та бiльш рiзноманiтного свiтлотiньового ефекту.
Через боротьбу народу Богородицi перестаСФ бути абстрактною покровителькою - набуваСФ вигляду земноi украiнськоi жiнки в нацiональному вбраннi. Цьому сприяли також розповiдi про частi явлення Богородицi. Тому вона постаСФ в центрi композицiй, де пiд ii захистом зображенi козаки, гетьмани Сулима, Богдан Хмельницький i останнiй кошовий Запорозькоi Сiчi - Петро Калнишевський (iкона "Покрова" з Нiкопольського собору). РЖнша - з Переяслава - маСФ серед зображених осiб РЖвана Мазепу та переяславського полковника Мировича. У КиСФвi поширеним був образ Печерськоi Богоматерi iз зображенням засновникiв КиСФво-Печерськоi лаври - святих Антонiя та Феодосiя.
Вводяться й iншi iконографiчнi