Украiнське бароко як явище свiтовоi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
али переважати ейдоси - iдеi. Таким чином, мистецтво перетворилося з мiметичного на мистецтво поесiсу за концепцiСФю Платона. Цьому сприяли також рiзнi апологети - зокрема, Тертулiан писав, що Бог забороняСФ будь-якi зображення цього свiту. Схоласти були не такi жорсткi - вони вважали. Що головним чином треба зобразити високу духовнiсть, а не красу. РЖ тiльки в перiод Ренесансу - завдяки Джотто та iншим майстрам - мистецтво вiдiйшло вiд канону. Дух часу - гуманiзм зробив його красивим, прямим, iдеалiзованим. Це те, що потрiбно було людинi пiсля багатьох столiть духовно напружених споглядань та отримування суто iнтелектуальноi користi вiд мистецтва. Але час зробив свою справу - важко було навязати нове свiтосприйняття, то в основному були поступки. РЖкона так i продовжувала писатися, а не малюватися, та читатися, а не споглядатися. Звiсно, у Ренесансi цей принцип вiдiйшов на другий план, але коли "золотий час" людинi знову набрид, вона увязалася у постiйнi нiкому непотрiбнi вiйни. РЖ знову людина змушена було звернутися до духовностi, але часи вiзантiйського стилю вже пройшли, тому на змiну прийшло бароко. Цей стиль переiнакшуСФ духовнiсть, котра виражаСФться на спогляданнi та звеличуваннi. Мiстика та урочистiсть стали найбажанiшими в мистецтвi. Бароко стало найнапруженiшою, найекстатичнiшою та найбiльш сповненою емоцiями епохою.
Архiтектура
У архiтектурi помiтно тяжiння до монументальностi та декоративностi, котра вражаСФ розмахом - в iнтерСФрi храмiв це вiдбилося на прагненнi максимально збiльшити i наситити декором особливо важливi з точки зору сакрального значення компоненти храму.
Архiтектура украiнського бароко - це високопрофесiйне явище СФвропейського мистецтва, котре асимiлювало в собi нацiональнi традицii, захiдноСФвропейськi особливостi та впливи козацтва. Такi ознаки як живописнiсть, цiлiсна СФднiсть, збiльшення пропорцiй, динамiчнiсть руху та вертикальна спрямованiсть вiдбили категорiю тАЬрацiональне-iррацiональнетАЭ. Таким чином, живописний характер розкрито у новому принципi розподiлу свiтла - головною метою куполу храму СФ вiдкриття верхнього свiтла. Пропорцii збiльшилися через вiдсутнiсть часо-просторових обмежень. Цiлiсну СФднiсть простежено на прикладах декоративно-орнаментального оздоблення. Розповсюдження тАЬрушниковоготАЭ та тАЬкилимового" письма в декорi споруд перетинаСФться iз захiдними тенденцiями - iлюзiя простору, поширення зорово-просторовоi перспективи. У монастирських ансамблях вiдчутно цiлiснiсть образного задуму, а характерною рисою стаСФ вертикальнiсть твору. Варто додати, попри загальне поширення, монументальнiсть в Украiнi була характерна тiльки в перiод РЖ. Мазепи - архiтектурi не притаманна важкiсть та широта.
Перейдемо до практичноi сторони справи. Найбiльше стиль вiдбився в архiтектурi камяних церков. Гармонiйнiсть i пишнiсть, подеколи бундючнiсть форм, розмаiття мальовничих композицiй найкраще вiдповiдали естетичним смакам украiнцiв. Приваблювала в бароковому стилi динамiчнiсть, експресивнiсть, внутрiшня напруга, що були покликанi вразити, збудити уяву. Украiнських архiтекторiв вабили декоративнi можливостi бароко, СФднiсть споруди з довкiллям. Козацький собор був однаковим iз усiх чотирьох бокiв. Кожен, хто спробуСФ обiйти Миколаiвський собор у Нiжинi чи Георгiiвський у Видубицькому монастирi, вiдчуватиме, що весь час обертаСФться довкола осi. Це, на думку мистецтвознавцiв, СФ переживанням неподiльноi СФдностi конечного i безмежного, безкрайньоi складностi всього сущого.
Багато соборiв було перероблено в стилi бароко - киiвський Софiйський собор, Михайлiвський Золотоверхий собор, Кирилiвська церква у КиСФвi, Спаський собор i собор РДлецького монастиря в Чернiговi i, особливо, Успенський собор Печерського монастиря, що здавна був найпопулярнiшою будовою на Русi. Було добудовано верхи, зявились архiтектурнi додатки, фасади прикрасились декором, iншими стали куполи. Поступово вiдходять у минуле прийоми цегляноi пластики, фасади примiщень штукатурять, бiлять i опоряджують лiпниною. Так виникли цiльнi в своСФму художньому вираженнi ансамблi КиСФва, Чернiгова, Переяслава, а також Межигiрський, Красносiльський, Густинський та iншi монастирi.
Певнi стильовi змiни повязанi з iмям росiйського архiтектора РЖ.Г. Шеделя, автора палацiв Меншикова на ВасильСФвському островi та в ОранiСФнбаумi, а також iнших будiвель, характерних для стилю петровського бароко. Вiн приiхав на запрошення КиСФво-Печерськоi лаври для будiвництва великоi дзвiницi. Лаврська дзвiниця - своСФрiдний програмний архiтектурний твiр свого часу. Це була найвища споруда в межах iмперii - 96,5 м. Дзвiниця - вперше в украiнськiй архiтектурi - побудована за принципами ордерноi архiтектури.
Крiм споруд у Лаврi, Шедель виконуСФ замовлення киiвського митрополита Рафаiла Заборовського i, судячи з усього, йому належить проект знаменитоi Брами Заборовського (захiдних ворiт Софiйського монастиря), що СФ однiСФю iз кращих i найхарактернiших памяток украiнського бароко XVIII ст. Шедель добудував також другий поверх Киiвськоi академii на Подолi, спорудив Софiйську дзвiницю, яка стала, подiбно до Лаврськоi, однiСФю з провiдних домiнант мiськоi забудови. У формах украiнського бароко другоi половини XVII - початку XVIII ст. зведено також митрополичий будинок i трапезну Софiйського монастиря.
У 1747 р. починаСФться будiвництво у КиСФвi Андрiiвськоi церкви - архiтектурного шедевру свiтового значення. Вибiр мiiя для спорудження не