Украiнська математична термiнологiя: iсторiя та сучасний стан
Информация - Математика и статистика
Другие материалы по предмету Математика и статистика
№ 18, лютий 1919 р.). Украiнськi видавництва своСФчасно звернули увагу на вiдсутнiсть пiдручникiв, але задовольнити негайнi потреби шкiл не мали змоги за браком грошей, паперу та через рiзнi революцiйнi подii. З огляду на це все Мiнiстерство народноi освiти з початку 1918 року заснувало окремий видавничий вiддiл, завданням котрого i було забезпечити школи необхiдними пiдручниками на бiжучий шкiльний рiк. Просило мiнiстерство 5 млн. крб., але гетьманське правительство дало тiльки 2 млн. По вiдомостях мiнiстерства народноi освiти бiльш усього учнiв приходиться на перший рiк навчання бiля 1 млн. Вiдомо, що для першого року навчання малось бути видано 350 тис. задачникiв Я. Чепiги. Рiзнi приватнi видавництва могли видати до 100 тисяч примiрникiв задачникiв, але iх не видано. Для другого року навчання при допомозi мiнiстерства мали видати 300 тисяч задачникiв Я. Чепiги i 50 тисяч П. Басараба, але видано лише П. Басараба.
Та все-таки у КиСФвi 1918 року вийшли друком: Я. Чепiга Задачник для початкових народнiх шкiл; П. Басараб Задачник для початкового курсу аритметики; Н. Шульгiна-РЖщук Задачник до систематичного курсу арихметики; В. Боришкевич Алгебра; Н. Шаповалов i Н. Вальцов Збiрник алгебраiчних задач (переклад О. РЖнчука); К. Залiзняк Систематичний курс аритметики. А ще у 1917 роцi у КиСФвi видрукували книжку В. Шарка Аритметика. Систематичний курс.
Кожний автор дотримувався своСФi термiнологii, що викликало плутанину. Тому термiнологiчна комiсiя природничоi секцii Украiнського наукового товариства органiзовуСФ навеснi 1918 року математичну пiдкомiсiю, яка доручила Ф. Калиновичу зiбрати i систематизувати математичний термiнологiчний матерiал у проект словника.
До кiнця 1920 року було зiбрано i впорядковано за украiнською абеткою майже весь матерiал. Можна було приступити до остаточного редагування. Та йшла громадянська вiйна. Про видання словника не могло бути й мови.
1923 року в Одесi виходить стаття професора К. Щербини Терминология в злементарном курсе математики. В цiй статтi автор наголошуСФ на необхiдностi виконання трьох вимог щодо утворення термiнiв.
- Науковi: а) взаСФмно-однозначна вiдповiднiсть мiж обСФктом та словом, що його означаСФ; б) термiн не маСФ давати хибне уявлення про визначуване, термiн повинен висовувати найiстотнiшi властивостi визначуваного.
- Методичнi: а) вiдповiднiсть до змiсту (правильнi асоцiацii); б) термiни не повиннi утруднювати вiльного розвитку поняття.
- Нацiональнi: а) для термiнiв потрiбно брати переважно коренi рiдноi мови; б) новi термiни не повиннi суперечити з духом мови, тобто зазначена ранiше вiдповiднiсть щодо змiсту повинна стосуватися не тiльки в галузi наукових понять, але й звичайних, не наукових.
За цей час Украiнське наукове товариство злилося з Всеукраiнською АкадемiСФю наук. Термiнологiчнi установи Академii та Наукового товариства утворили iнститут науковоi мови ВУАН. Математична пiдкомiсiя перетворилася в математичну секцiю природничого вiддiлу цього iнституту. Навеснi 1922 року математична секцiя у складi професора М. Столярова, професора М. Кравчука, Н. Шульгiноi-РЖщук, Ф. Калино-вича та фiлолога О. Курила приступили до остаточного редагування матерiалiв. РЖ в 1925 роцi Словник математичноi термiнологii (проект), який склав i впорядкував Ф. Калинович, побачив свiт.
Редагуючи словник, секцiя мала на увазi, що головне його завдання служити потребам школи, i тому вводили термiни, зрозумiлi школярам. Але словник мав стати в пригодi i спецiалiстам-математикам, котрим зручнiше користуватися загальноприйнятими мiжнародними термiнами. Тому сюди введено весь матерiал, який траплявся по джерелах, подано й загальновживанi мiжнароднi термiни. Там, де СФ влучнi украiнськi термiни, вони стоять на першому мiii, а вже за ними йдуть мiжнароднi. В iнших випадках на першому мiii мiжнароднi термiни, украiнськi на другому. Термiни, що iх секцiя визнала за влучнi, надрукованi курсивом. Термiни, якi секцiя не могла рекомендувати, але вважала за можливе вживати iх, надрукованi звичайним шрифтом. Термiни, що iх секцiя вважала помилковими, взятi у квадратнi дужки. Таким чином, у словнику було подано 3486 термiнiв. Ф. Калинович у передмовi до словника пише: Словник далеко не охоплюСФ всiСФi термiнологii. Аби можна було скласти словник, що мiг охопити всю термiнологiю, треба було значно бiльше часу та iнших умов роботи, як тi, в яких складався цей словник. Секцiя не могла вiдкладати виготовлення до друку цього не зовсiм повного словника, бо треба було йти назустрiч нагальнiй потребi украiнськоi школи й якомога швидше видати словник. Але роботи над систематизацiСФю математичноi термiнологii секцiя на цьому словнику не припиняСФ, а далi збираСФ матерiали, щоб при найближчiй можливостi виготовити словник, що охопив би, по змозi, повно всi галузi математики. Та чекати на новий повнiший словник довелося довго.
Тим часом, поки друкувався словник Ф. Калиновича, 1924 року в Берлiнi виходить Систематичний словник украiнськоi математичноi термiнологii Миколи Чайковського. Вiн охоплюСФ близько тисячi термiнiв. М. Чайковський вказуСФ на тi труднощi, якi виникають при утвореннi термiнiв: Не кожне слово вдаСФться формально зукраiнiзувати. Практика показуСФ, що часами багато легше вiдшукати своСФ власне слово, нiж морочитися з перелицюванням чужого термiну. З другого ж боку, повна нацiоналiзацiя всiСФi термiнологii так само була би недоцiльною, бо багато чужих слiв закор