Українська культура 1980–90-х років
Контрольная работа - Культура и искусство
Другие контрольные работы по предмету Культура и искусство
ся від естетичного, емоційного ядра в бік декоративізму, естетизації форми.
"Те, що можна було б кваліфікувати як порушення норми, є скоріше надлишком форми, ніж якимось "революційним актом", вважає Калабрезе. Порушення форми найпомітніше виявляється в надмірності масштабів творів. Вражаючий приклад "Упаковка" Кристо. Як виявилось, загорнути можна все: новий міст у Парижі, цілий острів або Австралійську пустелю. Знаменним є й відродження розкішних святкувань з приводу різних подій в особистому житті зірок кіно, представників вищої аристократії. Святкування спричинили появу нових професій: архітекторпіротехнік, архітектор святкувань, дизайнер їжі тощо. Таким чином, система необароко відрізняється великою гнучкістю, елегантністю контурів, здатністю нейтралізувати порушення форми, надаючи їм вигляду інноваційної "роботи на межі".
Особливе місце сучасна культура відводить структурам лабіринтного типу. Лабіринт, який приховує за хаосом розумний порядок, є "типовою барочною фігурою".
Оскільки маршрут в цілому залишається за полем зору відвідувача, тут набирає сили "короткозорий" метод вирішення: почергове розвязування локальних вузлів проблеми. Немає жорстокої причинності, послідовності, саме життя вирішує проблему, підказує подальший розвиток подій. "Вирішення" лабіринту повязане з коливанням стану, чергуванням "насолоди загубитися" з "насолодою знайтися". Сучасний лабіринт "найбароковіший" з усіх можливих. У ньому переважає не насолода рішення, а смак до загадки, помилки, незрозумілості. X. Борхес зазначав, що розкриття таємниці ніколи не піднесе над "самою таємницею. Таємниця має безпосерднє відношення до божественного, а її розгадка лише трюк фокусника.
Парадоксально, що смак до помилки виявляється там, де, здавалося б, панує впорядкованість та систематичність в роботі з компютером! Справа в тому, що вона уособлює Всесвіт, і завжди є ризик "помилитися кнопкою", цим самим звівши результат нанівець. Можливо, саме ризик, насолода від того, що план цілого вислизає зпід контролю, і становить головну таємницю привабливості "дурної машини".
Компютер породжує особливий тип мислення "малими блоками", логічні звязки між якими поновлюються лише згодом; це вільне падіння, в якому заздалегідь не дано ніяких гарантій.
Технічний прогрес, запровадження надточної апаратури створили ілюзію керування, контролю над світом. Очевидно, необхідністю позбавитися від ілюзії точності пояснюється конструювання приблизності, невизначеності в сучасному мистецтві.
Для необарокового мистецтва характерний також феномен нестабільності.
У пластичних мистецтвах елемент нестабільності виникає на різних рівнях структурного твору. Часто художники розробляють спеціальну технологію, яка гарантує недовговічність твору: "зникаючі" фотографії К. Фарбезе, живопис Ф. Пансенки, який поступово знебарвлюється, скульптури Ж. Тенгелі, що самознищуються.
Нестабільність поведінки в процесі сприйняття цілеспрямовано спланована Дж. Стерлінгом у проекті ліфта, який зєднує перший та другий поверхи в музеї сучасного мистецтва в Штутгарті.
Новітні як наукові, так і естетичні теорії намагаються виявити "лад у безладі", закономірності хаосу як форми існування "надскладних" феноменів. Французький математик Б. Мандельброт уперше запропонував методи вимірювання обєктів, які мають украй нерегулярну, порізану форму таких, як лапатий сніг, смуга морського узбережжя, місячні кратери або дірчаста структура сиру.
Дослідники вдаються до методики спробних вимірювань, які виходять за межі евклідового простору, звертаються й до завихрень (турбулентності) в гідрології, метрології, ботаніці, анатомії тощо.
Великою кількістю прикладів Калабрезе підтверджує думку про те, : що турбулентність та нерегулярність керують створенням обєктів з естетичною функцією практично на всіх рівнях складності в культурі
від продукції медіа до найвимушених речей у художніх галереях та концертних залах.
Отже, нова наука та необарокова культура сповідують два основні загальні принципи:
відмова від уніфікованих, спрощених моделей та погляд на світ як на фрагментарну множинність, де різноманітні моделі протистоять одна одній, змагаючись між собою;
уявлення про те, що в світі переважають не стабільні моделі, а навпаки, моделі складні, комплексні, багатомірні, динамічні.
На наш погляд, поняття "необароко", як воно тлумачиться західноєвропейськими філософами, точніше порівняно з "постмодернізмом" відбиває нові тенденції у розвитку сучасної культури України, ближче до українського менталітету.
Особливості сучасного українського мистецтва. Визначною рисою українського мистецтва завжди був звязок зі своїми традиційними витоками. Він притаманний і неакадемічному живопису (андеграунду), який ніколи не припиняв свого існування в Україні й нерідко в повній ізоляції видавав оригінальні рішення.
Незважаючи на те, що сучасний український митець часто наслідує, пародіює, обігрує мистецтво Європи та США, говорити про другорядність в епоху постмодернізму, поперше, просто безглуздо, а подруге, українське мистецтво завжди перероблює запозичені ідеї так, що їх важко впізнати.
Так трапилось зі словянським авангардом, коли, філософськи переосмисливши ідеї західноєвропейського кубізму й футуриз