Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
? шланга, колектора і чотирьох доїльних стаканів.
Доїльне устаткування, апарати і посуд, що контактують з молоком, миють відразу після кожного доїння і використання доїльного інвентарю. Для миття застосовують тільки теплу воду (не вище 35 С), тому що холодна вода призводить до затвердіння жиру й осідання інших речовин молока. Потім устаткування миють гарячим 0,5%-м розчином миючого засобу при температурі 40-45С, після чого ополіскують чистою теплою водою (25ЗО С) до видалення залишків розчину.
Доїльні апарати один раз на тиждень розбирають і всі частини промивають водою і теплим мийним розчином. Один раз на місяць для видалення нальоту солей і лужних розчинів доїльні установки промивають 1 %-м розчином соляної чи оцтової кислоти й ополіскують теплою водою до видалення залишків мийного розчину.
Вимитий і продезінфікований посуд висушують, перевертають догори дном і таким чином кладуть на полички і стелажі. У цьому положенні вода добре стікає і посуд краще захищений від пилу. Якщо посуд недостатньо просушений, у краплях води, що залишилися на ньому, можуть розмножуватися мікроорганізми.
Для одержання молока високої якості на фермі забезпечують належний ветеринарно-санітарний стан, своєчасну первинну обробку молока, дотримання гігієнічних умов його одержання.
Первинну обробку молока на фермі проводять згідно з ГСТУ 46.069-2003 "Молоко коровяче незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основні вимоги".
Первинну переробку і зберігання молока здійснюють за такою схемою: очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарі-охолоджувачі.
Надоєне молоко надходить у молочну. Тут спочатку визначають його кількість, а потім проціджують через ватяні фільтри чи фільтри з нетканої полотнини. Для фільтрації використовують вафельну, лавсанову чи фланелеву тканини. У молоці можуть бути механічні домішки (шматочки шерсті, гною, корму, пилу, бруду тощо) і мікрофлора.
Профільтроване молоко охолоджують до температури 46 С і направляють у резервуари для зберігання. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не перевищує 1620 хв.
Молоко зберігається в спеціальному резервуарі - охолоджувачі місткістю 1000 л.
Тривалість зберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:
- не вище 4 С - 24 год.,
- не вище 6 С- 18 год.,
- не вище 8 С - 12 год.
Молоко, що здається TOB ім. Воровського за всіма показниками відповідає вимогам ДСТУ 3662-97. Молоко, отримане від корів протягом перших 7 днів після отелення й останніх 7 днів до кінця лактації, з ферми не вивозять і використовують на корм молодняку.
На якість сировини, у тому числі і на мікробіологічні показники, впливає система транспортування молока з4ферми на молокозаводи.
На фермі застосовується надійна й економічна система - це безпосереднє приймання молока на фермі і доставка його на Решетилівський молокозавод.
Догляд тварин. Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.
В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вимя та дійки. Перед доїнням вимя обмивають чистою водою (40-50С), витирають рушником. .Одночасно з підмиванням вимя злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).
При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вимя корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вимї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:
-суворе дотримання правил машинного доїння;
-виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;
- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;
- дезінфекція дійок, вимя після доїння;
- правильний запуск корів;
- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;
-лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.
Профілактика травматизму в господарстві. Травматизм тварин може
завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:
- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;
- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;
- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;
- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.
Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карант?/p>