Увага, як психічний процес
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
ю на частини, не перевищуючи можливості обробної системи. [5;104]
Дослідження обєму уваги звичайно відбувається шляхом аналізу числа одночасно пропонованих елементів (чисел, букв і т.п.), які можуть бути з ясністю сприйняті субєктом. Для цих цілей використається прилад, що дозволяє предявити певне число подразників так швидко, щоб випробуваний не міг перевести ока з одного обєкта на іншій. Це дозволяє виміряти число обєктів, доступних для одночасного впізнання, за допомогою приладу, названого тахистоскопом. Звичайно він складається з віконечка, відділеного від розглянутого обєкта падаючим екраном, проріз якого може довільно змінюватися так, що розглянутий обєкт зявляється в ній на дуже короткий проміжок часу (від 10 до 50-100 мхв). Число ясно сприйманих предметів і є показником обєму уваги. Якщо пропоновані обєкти досить прості й розкидані по демонструючому полі безладно, обєм уваги коливається від 5 до 7 одночасно ясно сприйманих обєктів. Взагалі ж обєм уваги - величина індивідуально мінлива, але класичним показником обєму уваги в людей вважається рівний 52. [12;158]
Отже, увага в житті й діяльності людини виконує багато різних функцій. Вона активізує потрібні й гальмує непотрібні в цей момент патологічні й фізіологічні процеси, сприяє організованому й цілеспрямованому відбору поступаючої в організм інформації, забезпечує виборчу й тривалу зосередженість психічної активності на певному виді діяльності. А до основних властивостей уваги відносять стійкість, концентрацію, розподіл, перемикання, відволікання і обєм уваги.
1.4 Неуважність в пізнавальній діяльності та причини її виникнення
Велике значення для вивчення характеристик уваги має питання про неуважність.
Неуважністю називається нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу. Зустрічається два види неуважності: уявна й справжня.
Уявна неуважність - це неуважність людини до безпосередньо навколишніх предметів і явищ, викликана крайньою зосередженістю його уваги на якомусь предметі. Уявна неуважність - результат великої зосередженості й вузькості уваги. Іноді її називають професорською, тому що вона нерідко зустрічається у людей цієї категорії. Увага вченого може бути настільки сконцентрована на його проблемі, що займає, що він не чує звернених до нього питань, відповідає невлад. [18;195]
Фізіологічною основою уявної неуважності є потужне вогнище оптимального порушення в корі, що викликає гальмування в навколишніх його ділянках за законом негативної індукції. Неясність відбиття різного роду зовнішніх впливів при неуважній увазі пояснюється тим, що воно відбувається на ділянках кори, що перебувають у стані гальмування. “При зосередженому міркуванні, - пише І.П. Павлов, - при захопленні якою-небудь цікавою справою ми не бачимо й не чуємо, що навколо нас відбувається, - явна негативна індукція”. [16;175]
Неуважність як наслідок внутрішньої зосередженості не заподіює великої шкоди справі, хоча й утрудняє орієнтацію людини в навколишньому світі. Гірше справжня неуважність. Людина, що страждає неуважністю цього роду, із працею встановлює й утримує довільну увагу на якому-небудь обєкті або дії. Для цього йому потрібно значно більше вольових зусиль, ніж людині ненеуважній. Довільна увага неуважної людини хитлива, легко відволікаюча. Фізіологічно справжня неуважність пояснюється недостатньою силою внутрішнього гальмування. Порушення, що виникає під дією мовних сигналів, легко іррадує, але із працею концентрується. У результаті цього в корі мозку неуважної людини створюються нестійкі вогнища оптимальної збудливості. [11;302]
Причини неуважності різноманітні - це може бути загальний розлад нервової системи (неврастенія), недокрівя, хвороби носоглотки, що утрудняють надходження повітря в легені й, отже, що збіднюють кисневе харчування мозкових клітин. Іноді неуважність зявляється в результаті фізичного й розумового стомлення й перевтоми, важких переживань. [3;67]
Однією із причин справжньої неуважності є також перевантаження мозку великою кількістю вражень. От чому не треба в навчальну пору року часто відпускати дітей у кіно, театр, водити в гості, дозволяти щодня дивитися телевізор. Розкиданість інтересів також може привести до справжньої неуважності. Деякі учні записуються відразу в кілька гуртків, беруть книги з багатьох бібліотек, захоплюються спортом, колекціонуванням та іншим, і при цьому нічим серйозно не займаються. Подібна невпорядкованість захоплень лише зміцнює неуважність, заважає навчатися. Причиною справжньої неуважності може бути й неправильне виховання дитини в родині: відсутність певного режиму в заняттях, розвагах і відпочинку дитини, виконання всіх його примх, звільнення від трудових обовязків. Нудне викладання, що не будить думку, не зачіпає почуттів, не вимагає напруги волі, - одне із джерел неуважності уваги учнів. [23;405]
Як вибіркове сприйняття впливів увага можлива лише у стані бадьорості організму, зумовленої активною діяльністю мозку. Виділяють чотири стани бадьорості: глибокий сон, дрімота, спокійна бадьорість (сенсорний спокій) і активна бадьорість. Активація діяльності здійснюється спеціальним утворенням у мозку, яке називається ретикулярною формацією. Вона виявляється в зміні електричної активності мозку і може бути зафіксована електроенцефалографом. Якщо в стані сну в електроенцефалографі переважають ритмічні коливання низької частот?/p>