Увага, як психічний процес
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
ідомості із зони перцепції до зони апперцепції, яка, на думку В.Вундта, являє собою особливу психологічну активність, що є проявом невідомої нам внутрішньої сили. [13;67]
Американський психолог Е.Тітченер розумів увагу як сенсорну якість, яка визначає особливий стан відчуття у свідомості.
Представник фізіологічного напрямку в психології Т.Ціген пояснював увагу не субєктивними етапами, а боротьбою відчуттів і неусвідомлюваних уявлень за фіксаційну точку свідомості явлення, що перемагає, стає усвідомленим, домінуючим. Отже, увага це стан усвідомлення уявлення. Зміна уявлень є перехід уваги з одного уявлення на інше. Акт зосередження виникає в результаті асоціативних імпульсів відчуттів, які залежать від інтенсивності, ясності, сили супровідного, емоційного тону.
Французький психолог Г.Рібо, як і І.Сечєнов, стверджував, що увага це не духовний акт, що діє приховано. ЇЇ механізм руховий, тобто такий, що діє на мязи у формі затримки. На думку Г.Рібо, людина, яка не вміє керувати мязами, нездатна до уваги.
Представники біхевіоризму, розглядаючи психологію як науку про поведінку, у своїй системі психології розглядають увагу лише як орієнтацію поведінки, як установку організму щодо зовнішніх стимулів. [20;240]
Крім вищевказаних, існують також такі визначення, як:
- Увага спрямованість і зосередженість свідомості, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності індивіда. [3;87]
- Увага мимовільна чи довільна зосередженість індивіда не певному обєкті своєї діяльності. [5;204]
- Увага це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях. [4;98]
- Увага - здійснення відбору потрібної інформації, забезпечення виборчих програм дій і збереження постійного контролю за їхнім протіканням. [18;432]
- Увага - це психологічний стан, що характеризує інтенсивність пізнавальної діяльності й виражається в її зосередженості на порівняно вузькій ділянці (дії, предметі, процесі, явищі), що стає усвідомлюваним та концентруючим на собі психологічні й фізичні зусилля людини протягом певного періоду життя. [8;157]
- Увага зосередженість субєкта в даний момент часу на реальному або ідеальному обєкті предметі, образі, міркуванні, події тощо. [14;90]
Історично увагу прийнято визначати як спрямованість і зосередженість свідомості на певних обєктах. Це визначення носить на собі відбиток тієї епохи, коли психологія була “наукою про свідомість”. Сьогодні визначати увагу через свідомість не зовсім коректно, оскільки сама свідомість є ще більш неясним психічним феноменом, що трактується психологами зовсім по-різному, так само як і увага. [23;157]
Таким чином, правильно зрозуміти феномен уваги можна лише в сукупності всіх її властивостей. У цей час загальноприйняте наступне визначення:
Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на якому-небудь реальному або ідеальному обєкті, що допускає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда.
1.2 Основні підходи до проблеми визначення природи уваги
увага пізнавальна сенсорна свідомість
Завдяки дослідженням І.Сечєнова, І.Павлова, О.Ухтомського, В.Бехтерева, П.Анохіна та ін. сформувалося уявлення про провідну роль кори великих півкуль у системі нейрофізіологічних механізмів уваги. [12;221]
В психології прийнято виділяти наступні критерії уваги:
1. Зовнішні реакції - моторні, пізно-тонічні, вегетативні, що забезпечують умови кращого відтворення сигналу. До них відносять поворот голови, фіксації очей, міміка й поза зосередження, затримка подиху, вегетативні компоненти орієнтовної реакції.
2. Зосередженість на виконанні певної діяльності. Цей критерій є основою для “діяльністних” підходів щодо вивчення уваги. Він повязаний з організацією діяльності й контролем за її виконанням.
3. Збільшення продуктивності когнітивної й виконавчої діяльності. Мова йде про підвищення ефективності “уважної” дії (перцептивної, мнемонічної, розумової, моторної) у порівнянні з “неуважною”.
4. Вибірковість (селективність) інформації. Цей критерій виражається в можливості активно сприймати, а також у реагуванні тільки на обмежене коло зовнішніх стимулів.
5. Ясність і виразність змістів свідомості, що перебувають у полі уваги. Цей субєктивний критерій було висунуто у рамках психології свідомості. [24;302]
Увага - важлива й необхідна умова ефективності всіх видів діяльності людини. Вона найтіснішим чином повязана з діяльністю. У міру того, як у людини із практичної діяльності виділяється й здобуває відносну самостійність діяльність теоретична, увага приймає нові форми: вона виражається в загальмованості сторонньої зовнішньої діяльності й зосередженості на спогляданні обєкта, поглибленості й зібраності на предметі міркування. [14;205]
Увага до обєкта, будучи передумовою, для спрямованості на нього дії, є разом з тим і результатом якоїсь діяльності. Лише роблячи подумки, діяльність, спрямовану на обєкт, можна підтримати зосередженість на ньому своєї уваги.
Не можна бути уважним взагалі, увага завжди проявляється в певних, конкретних психічних процесах: ми вдивляємося, вслухуємося, вирішуємо завдання, пишемо твори, тобто коли підвищена активність пізнавальної діяльності в процесі пізнання або відбиття обєктивної реальності. Увага - це в першу чергу