Туристична характеристика Словаччини
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
МРЖНЕСТЕРСТВО НАУКИ РЖ ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
Харкiвський Торгiвельно-Економiчний РЖнститут
Киiвського Нацiонального Торгiвельно-Економiчного Унiверситету
Кафедра туризму i соцiальних наук
Реферат на тему:
Туристична характеристика Словаччини
.
Харкiв 2010
Змiст
1. Загальнi передумови розвитку туризму в краiнi
1.1 Полiтико-географiчна характеристика
1.2 Особливостi природного середовища
1.3 Особливостi iсторичного розвитку
1.4 Особливостi економiчного розвитку
2. Туристичнi ресурси краiни
Перелiк використаних джерел
1. Загальнi передумови розвитку туризму в краiнi
1.1 Полiтико-географiчна характеристика
Республiка Словаччина (словац. Slovensk republika, Slovensko) краiна на сходi центральноi РДвропи.
Прапор Герб
Столиця Словаччини Братислава.
Протяжнiсть кордонiв Загальна: 1652,7 км, з них суходолом 1032,7 км, по рiчках 610 км. На пiвночi межуСФ з Польщею (541,1 км) та ЧехiСФю (251,8 км.), заходi з АвстрiСФю (107,1 км.), пiвднi з Угорщиною (654,9 км.), на сходi з Украiною (97,9 км).
Населення: 5379 450 (за переписом населення в 2001 р.) ;5393637 (за даними Статистичноi адмiнiстрацii на 31.12.2006 р)
Етнiчний склад: За даними перепису 2001 року близько 85,8 % етнiчнi словаки, 9,7 % угорцi, 1,7 % цигани, 0,8 % чехи, 0,4 % русини та 0,2% - украiнцi, 1,3 % представники iнших нацiональностей та незясованоi нацiональностi.
Площа - Загалом 49,036км. Словаччина, краiна в пiвденно-захiднiй частинi Карпат, у сточищi сер. Дунаю, мiж Польщею на пiвночi i Угорщиною на пiвднi, ЧехiСФю (МоравiСФю) на заходi i Украiною (Закарпаттям) на сходi. Територiя Словаччини охоплюСФ частину Зах. i окрайки Сх. Карпат та Сер.-Дунайськоi i Потиськоi низовин, що вiд них простягаються у пiвнiчному напрямi широкi долини Вагу, Грону, Горнаду та iнших рiк; вони i середгiрськi котловини густо заселенi, натомiсть гiрськi масиви слабо, а iнодi майже безлюднi. Завдяки поперечним долинам i низьким перевалам через Словаччину проходять важливi шляхи з Польщi до Угорщини; натомiсть повздовжнi долини i шляхи (зокрема Ваг-Попрад-Горнад) обСФднують захiд, центр i схiд Словаччини в цiлiсть. Перехiдне географiчне положення i невеликi розмiри словацькоi етнiчноi територii (бл. 40 000 км) спричинили те, що вона не становила окремоi держави i входила до складу Угорщини або була обСФднана з ЧехiСФю (чому сприяло спорiднення словакiв з чехами).
Територiально-адмiнiстративний подiл:
В адмiнiстративно-територiальному вiдношеннi Словацька Республiка подiляСФться на 79 окресiв (районiв) та 8 краiв (областей). Станом на 31.12.2002 р. в СР нараховувалося 2912 населених пунктiв.
Членство у мiжнародних органiзацiях СОТ, МБРР, ОБСРД, МВФ, ООН, НАТО, МФЧХ, РРД.
1.2 Особливостi природного середовища
РельСФф
Словаччина переважно гiрська краiна, оточена з пiвночi i пiвнiчного сходу гiрськими ланцюгами Захiдних Карпат, що утворюють звичайнi низькi i середньовисотнi гори з мякими, округлими формами рельСФфу. Найбiльшоi висоти гори сягають у Високих Татрах, що мають скелястi вершини з альпiйським рельСФфом, снiжниками i слiдами стародавнього заледенiння, де знаходяться найвища точка краiни пiк Герлаховскi-Штит (2655 м), пiки Кривань, ДюмбСФр, висота яких перевищуСФ 1850 м. На пiвдень вiд Карпат гори знижуються, утворюючи кiлька хребтiв, витягнутих у субширотному напрямку (Низькi Татри, Словацькi Руднi гори) з пiвденного заходу на пiвнiчний схiд (Велика i Мала Фатра й iншi).
На сходi - окремi хребти Схiдних Карпат (Вигорлат та iншi). На пiвднi також переважають височини, роздiленi родючими долинами, по яких у Дунай впадають численнi рiки. Найбiльшi з них - Ваг, Нiтра i Грон. Ближче до Дунаю в районi Братислави i Комарно розташована Середньодунайська низовина - житниця Словаччини. Низовини займають невеликi площi на пiвденному заходi (Подунайська низовина) i на пiвденному сходi (Потиська низовина).
Клiмат
Клiмат Словаччини маСФ виражений континентальний характер. Зима холодна i суха; лiто тепле i вологе. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадаСФ в горах. Рiчнi суми опадiв перевищують 1000 мм у горах, а на рiвнинах становлять менше 500 мм на рiк, в середньому 500-700 мм на рiк, снiговий покрив на рiвнинах мiнливий, у горах лежить до 3 мiсяцiв.
У Братиславi середня температура сiчня ?1 С, липня +21 С. У горах зима холоднiша, а лiто прохолоднiше.
Рiчки
Рiка Дунай утворюСФ пiвденно-захiдний кордон краiни. У нього впадаСФ бiльшiсть карпатських рiк, що течуть у пiвденному напрямку. Найбiльшi з приток Дунаю - Ваг, Нiтра i Грон.
На сходi карпатськi рiки, такi як Лаборец, Ториса й Ондава, вiдносяться до басейну рiки Тиса - найбiльшоi притоки Дунаю.
Озера
Попрадське плесо, озеро у Високих Татрах (Словаччина) в Менгушiвецькiй долинi, на висотi 1494 м; 6,88 га, глибина до 17 м; символiчний цвинтар усiм, хто загинув у Татрах.
Щирбське озеро, у Високих Татрах (Словаччина); 19,8 га, глибина до 20 м; на пiвденному березi - курорт, розташований на найбiльшiй у Високих Татрах висотi (туризм, зимовi види спорту; мiжнароднi змагання лижникiв)
1.3 Особливостi iсторичного розвитку
Недалеко вiд Братислави, столицi Словаччини, починаються Альпи- гори, що ростилаються крiзь 6 краiн аж