Туристична характеристика Словаччини
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
тилю, електричних та оптичних приладiв тощо. Сiльське господарство представлене вирощуванням зернових культур, картоплi, хмелю, свинарством та розведенням великоi рогатоi худоби.
Пiдготовка до вступу до РДвропейського Союзу, що велася упродовж 1996-2004 рр. передбачала значнi змiни у структурi виробництва, що були викликанi необхiднiстю нормалiзацii експорту по трьох чуттСФвих для РДС галузях чорноi металургii, сiльського господарства та текстильноi промисловостi, що викликало на перших порах суттСФву галузеву деформацiю. Як наслiдок, краiна й зараз маСФ найвищий серед нових членiв РДС рiвень безробiття, який напередоднi вступу до РДвросоюзу становив 18,6% (2002 р., (за методикою МОП).
Словаччина маСФ значнi територiальнi розбiжностi концентрацii ПРЖРЖ, при цьому безперечним лiдером виступаСФ столичний регiон, на який припадаСФ близько 50% iх загального обсягу. На значному вiдривi вiд Братислави йдуть iншi регiони, а рiвень безробiття в схiдних областях краiни нерiдко перевищуСФ позначку у 30%. Виходячи з цього можна було очiкувати й значних розбiжностей у показниках валового регiонального продукту на душу населення. Так, столиця краiни станом на кiнець 2004 р. вже перевищила середнiй показник по РДвросоюзу сягнувши 104%, у той час, коли аналогiчний iндикатор по краiнi СФ трохи бiльшим за 30%.
Особливiстю зовнiшньоi торгiвлi СФ доволi значне вiдСФмне сальдо, яке хоча i скоротилося останнiм часом, все одно продовжуСФ залишатися негативним, що наявно випливаСФ з наведених нижче даних (Див. табл. 5.24).
Як випливаСФ з таблицi, експорт у цiлому перевищуСФ iмпорт, а негативне сальдо, як правило, пояснюють масовим введенням iнвестицiйних товарiв та технологiй.
СуттСФвi змiни вiдбулися впродовж останнiх десяти рокiв в географiчнiй структурi зовнiшньоi торгiвлi. Якщо на поч. реформ лише 30% обсягiв зовнiшньоi торгiвлi припадало на краiни РДС, то вже на поч. ХХРЖ ст. близько 60%. Найбiльшими партнерами щодо експорту у 2000-му роцi були: Нiмеччина 27%, Чехiя 15%, РЖталiя 9%. По iмпорту Нiмеччина 27%, Росiйська Федерацiя 18%, Чехiя 15%. Домiнування енергоносiiв в структурi iмпорту СФ значною проблемою краiни.
Досить перспективною галуззю в Словаччинi вважають iноземний туризм. Так, у 1999 роцi краiну вiдвiдав майже 1 млн. iноземних громадян, а оплаченi ними послуги склали 2% ii ВВП. В цiй державi переконанi, що в перспективi ця цифра могла б зрости до 5-7%, що вiдповiдало б рiвню сусiднiх з нею Чехii та Угорщини.
Упродовж 2003-2004 рр. (у т.ч. пiсля вступу до РДвропейського Союзу) Словаччина смiливо продовжувала системне реформування своСФi економiки в планi зближення з економiчною моделлю РДС. Серед багатьох заходiв цього процесу передусiм слiд вiдмiтити: введення СФдиного податку у розмiрi 19%, що створило хороший базис для подальшого соцiально-економiчного зростання; суттСФве зменшення рiвня iнфляцii, хоча остання продовжуСФ залишатися високою серед iнших держав ЦСРД; зближення показникiв процентноi ставки по кредитах з провiдними краiнами РДС; скорочення суми державного боргу та дефiциту державного бюджету. Такi заходи уряду Словаччини, вiдомi в РДС як Маастрихтськi вимоги конвергенцii, на думку експертiв РДвропейськоi Комiсii, дозволять Словаччинi однiСФю з перших увiйти впродовж 2006-2007 рр. до РДвропейського монетарного союзу i замiнити словацьку крону на СФвро.
Бiзнес в краiнi
клiматом, який високо оцiнений з боку свiтових iнвестицiй. 20-е мiiе серед лiдируючих краiн з якнайкращими умовами для пiдприСФмницькоi дiяльностi Словаччина одержала завдяки податковiй реформi, спрощеному процесу реСФстрацii субСФктiв пiдприСФмницькоi дiяльностi, гнучкостi законiв про працю, високому рiвню захисту iнвесторiв i доступностi джерел iнвестицiй.
Новi правила у областi стимулювання iнвестицiйноi дiяльностi коректують, уточнюють i обСФднують надання державноi допомоги при ii розглядi i твердженнi у вiдомствах i урядi. Правила не вiдносяться до надання допомоги de minimis, державноi допомоги для малих i середнiх пiдприСФмцiв, в областi навколишнього середовища, державноi допомоги на основi затверджених схем державноi допомоги i в областi неринкових послуг. Словаччина, вiдповiдно до нових правил, роздiлена на три зони, критерiСФм СФ середнiй рiвень зареСФстрованого безробiття окремих областей.
Зелена зона : областi з рiвнем безробiття понад 15% (29 областей)
Жовта зона: областi з рiвнем безробiття вiд 10 до 15% (24 областей)
Червона зона: областi з рiвнем безробiття до 10% (26 областей)
При наданнi державноi допомоги уряд СР вiддаСФ перевагу таким галузям господарства, розвиток яких СФ прiорететним для Словаччини. Йдеться про виробничi процеси, продукт яких представляСФ додаткову цiннiсть - центри розвитку i IT компютернi технологii. Допомога в обмеженому обСФмi надаСФться галузям виробництва, якi з погляду розвитку Словацькоi Республiки, менш привабливi (монтаж, дистрибюторськi центри).
Уряд СР розробив наступнi форми державноi допомоги, якi можна роздiлити таким чином:
Непряма допомога
пiльги по податках з доходiв юридичних осiб
переход права власностi на нерухоме майно держави абообластi за цiну меншу, нiж ринкова цiна.
Пряма допомога
предоставление фiнансовоi дотацii на покриття iнвестицiйних витрат на проект типу В
дотация на новостворенi робiтники мiiя
дотация на освiту.
Законодавча база
Форми пiдприСФмницькоi дiяльностi на територii Словаччини регулюСФ Кодекс законiв про то