Туристична характеристика Словаччини
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
до Середньоземного моря. Тут ще починаСФться дуга Карпат, якi закiнчуються на пiвденному сходi аж в рiвнинах при Чорному морi.
Крiзь мiсто протiкаСФ Дунай, зСФднуючи девять краiн. Такi виразнi ознаки перехрестя маСФ i словацька iсторiя.
Краiна в оточеннi Карпат, на пiвдень вiдчинена до Подунайських рiвнин, була тисячолiттями простором зустрiчей культур з пiвдня i пiвночi, сходу та заходу. На зламi столiть, у першi столiття нашоi ери на пiвднi Словаччини розпростилалась Limes Romanus, кордон Римськоi iмперii. В подунайських рiвнинах закiнчувались великi iнвазii зi сходу- Гунов, Аваров, Старих Мадярiв. На захiдному кордонi теперiшньоi Словаччини дошкуляв тиск германських племен. З братиславського замку голим оком можна побачити Вiдень- столицю Австрii, яка була цiле столiття столицею Габсбурськоi монархii.
Рiзноманiтне полiтичне, культурне впливи, боротьба за володiння Карпатською котловиною на тривало вiдобразилась у долi Словаччини. Словацька iсторiя i сама краiна були довгий час за кордоном майже невiдомi, тому що були цiле столiття наче тАЮприхованiтАЭ в iсторii бiльших краiн. Державна традицiя словацького населення, пращурiв сьогоднiшних Словакiв, починаСФться у 7-му столiттi, коли пiд час вiйни проти кочовим Аваром на незначний час утворилась Самова держава. В 9 столiттi на терiторii Словаччини та сусiднiх областей простягалась Велика Моравська держава, пiд час якоi поширювалось хрестиянство, зявляСФться лiтература на слованскiй мовi. Велика Морава була у постiйнiй боротьбi с Франкскою державою, проникаючою до Подунайска зо заходу. Заникла пiд натиском пращуров Мадярiв, яки прийшли до Подунайска на початку 10 столiття. Аж до 1918 року була Словаччина частиною Угорського королiвства, та разом з ним вiд 16 столiття частиною Габсбурськоi монархii.
Середньовiчна Словаччина була розвиненою краiною. Свiдчить про це кiлькiснi готицькi храми, укрiплення, ратуши та мiськi будинки в богатих торгiвельних мiстах. Мiста керувались правом дiйсним в захiдноСФвропейських краiнах. Мiста обогачувались за рахунок виноградництва, мiжнародноi торгiвлi, шахт. Шахти на видобичу золота в Кремницi належали тривалий час мiж самих богатих у РДвропi. Кремницькi золотi дукати штампували у кремницькому монетному дворi вiд 1335 року дотепер. В великiй кiлькостi видобували й срiбло, у 16-17 столiттi словацька мiдь панувала на СФвропейському просторi.
Господарський розквiт, який вiдображався в культурi та освiтi був пригальмований на 150 рокiв експансiСФю Османських Туркiв. Вiд поразки Угорських вiйськ при Могачi 1526 року аж до поразки Туркiв при Вiднi у 1683 роцi розпростирався на пiвднi Словацький кордон з Турецькою iмперiСФю. Стан такоi тАЭхолодноi вiйнитАЭ, порушований прямими зiткненнями, нападами та нiченнями був ускладнений ще релiгiйною боротьбою мiж католiками та протестантами, повстаннями угорськоi шляхти проти Габсбурговцiв. Одним з доследкiв цiх тАЮзагублених столiтьтАЭ був початок заоставання за захiдною РДвропою.
Пiсля витиснення Туркiв з Угорщини краiна вiдновлювалась, за влади Марii Терезii (1740-1780) та ii сина Йозефа II. Багато господарських та соцiальних реформ покращило статус робiтникiв, мiських жителiв, усунуло брутальне форми дискримiнацii протестантiв, освiтнi реформи допомогли освiтi. Вiд кiнця 18 столiття виникають першi мануфактури, головне розвиваСФться залiзоробна промисловiсть. Перша залiзниця була побудована у 1846 роцi, перший пароплав приплив до Братислави у 1818. У 19 столiттi зявляються банки, страховi компанii, дольовi товариства. Наприкiнцi 19 столiття вже дiють всi елементи сучасного громадянського суспiльства- полiтичнi партii, профспiлки, рiзноманiтнi союзи, преса та журнали, велика кiлькiсть середнiх шкiл та вищих навчальних закладiв. Реалiзованi реформи щодо модернiзацii були швидкими, для того щоби утримувати краiну у контактi та полi зору найрозвиненiших СФвропейських краiн, але не на стiльки швидкий, щоб наздогнати iсторично виникнений гендiкеп.
Модернiзацiя Угорщини та в нiй Словаччини була загальмована та деформована народним питанням. Угорщина була багатонародною державою, ii етнiчнi керуючi мадярськi елiти у боротьбi з Габсбурговцамi намагалися асимiлювати кiлькiсних Словакiв, Румунiв, Нiмцiв, Сербiв та Русинiв. Цей стан обовязково вiв до конфлiктiв. Вже пiд час революцii 1848-1849 рокiв представники словацького народного руху на чолi з Людовитом Штуром, коли Мадяри вiдмовили визнати рiвноправнiсть Словакiв, чинили опiр зi зброСФю в руках.
Мадярiзачна полiтика, лiквiдацiя словацьких шкiл та вищих навчальних закладiв, обСФднань, товариств була перешкодою модернiзацii та соцiального пiдвищення членiв немадярських народiв. Наслiдком цього довгочасного конфлiкту було те, що наприкiнцi першоi свiтовоi вiйни, пiд час розпаду поразеноi монархii, 30 жовтня 1918 Словацька Народна Рада оголосила свiй розхiд з Угорщиною та оголосила своСФ приСФднання до нововзникаючоi Чехо-Словаччини. При виникненнi новоi держави вiдiграли значну роль озброСФннi легiони Чехiв та Словакiв, якi вели вiйну на сторонi Договору в Росii, Францii та РЖталii проти Нiмеччини та Австрii- Угорщини. Словак, генерал Мiлан Растислав Штефанiк вважався за одного з засновникiв краiни та дотепер вiдноситься до найповажнещих особистостей словацькоi iсторii. Ческо-Словацька республiка 1918-1938 була СФдиною середньо-СФвропейською державою, в якiй утрималась парламентська демокрацiя. В 1938 роцi Чехо-Словаччина стала жертвою Мюнхенського договору великих держав, якi дозволили Гiтлеров