Технологія діяльності туристського і формування нового туру «По давньоруським містам Правобережжя»
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? міст у Європі. Вже понад 1500 років стоїть він на крутих берегах Дніпра. За давньою легендою, Київ заснували три брати: Кий, Щек і Хорив, та їх сестра Либідь, а свою назву місто отримало за імям найстаршого брата Кия.
Проіснувавши більше півтори тисячі років, на данний момент місто є найбільшим серед незалежних держав Східної Європи - за кількістю історичних місць, успіхів у розбудові міста та й просто за блиском та красою, з якими важко змагатися столицям найближчих словянських держав.
Памятки культури, які будуть відвідані:
Десятинна церква - перший мурований православний храм Київської Русі, який було зведено у 989-996 рр.
Софійський собор - його назва походить від грецького слова “софія” (мудрість). Збудований у романському стилі, він мав 13 бань, покритих листовим свинцем. Головний митрополичий храм Київської Русі, її громадсько-політичний і культурний центр, де відбувалися церемонії “посадження” князів на київський престол, прийому послів іноземних держав, велося літописання та було створено першу на Русі бібліотеку. У 1934 р. весь комплекс Софійського собору отримав статус державного архітектурно-історичного заповідника. Нині це Національний заповідник “Софія Київська” світового (за класифікацією ЮНЕСКО) значення.
Золоті ворота - головна урочиста брама давнього Києва споруджені водночас із Софійським собором у 1037 р. Збереглися руїни
Золотих воріт (над ними у 1982 р. зведено павільйон). Проїжджа частина воріт висотою 12 м та шириною 6,4 м прорізувала вал і мала надбрамну церкву Благовіщення з позолоченою банею (можливо, звідси й назва воріт).
Києво-Печерська лавра. Православний монастир, заснований 1051 р. в печерах ченцями Антонієм і Феодосієм. В ХІ ст. центр утвердження та поширення християнства в Київській Русі. Дальні печери. Разом з Варязькою печерою мають протяжність 280 м. Збереглися три підземні церкви: Різдва, Феодосіївська та Благовіщення.
Ближні печери. Загальна довжина 228 м. Збереглися три підземні церкви: Введенська, Антонієвська (обидві ХІ ст.) і Варлаамська (ХVІ ст.). За літописом, у печерах поховано засновника монастиря Антонія, давньоруських художників Алімпія та Григорія, лікарів Агапіта та Даміана, Нестора-літописця, церковно-політичного діяча Никона, легендарного захисника Русі Іллю Муромця.
Успенський собор. Первісно тринавний, шестистовпний, хрестово -купольний, одноповерховий, споруджений давньоруськими будівничими у 1073-1078 рр., розписаний у 1083-1089 рр. за участю видатних художників того часу Алімпія та Григорія. Величний храм неодноразово зазнавав руйнації під час навал і знову відбудовувався. У роки Другої світової війни висаджений у повітря. Троїцька надбрамна церква, 108,9 м, споруджена у 1106-1108 рр. Разом з брамою має вертикально-центричну композицію, нагадує прямокутну в плані вежу, увінчану світловим барабаном зі сферичною банею. Після перебудови у 20-30-і рр. ХVІІІ ст. набула рис українського барокко.
Михайлівська церква. Пам`ятка архітектури, що входить до складу ансамблю Видубицького монастиря. Споруджена у 1088 р. за часів київського князя Всеволода Ярославича. Шестистовпна, вигнута по східно-західній осі, має три вузькі бокові нави. У 70-і рр. ХХ ст. реставровано фасад церкви.
Церква Спаса на Берестові. Пам`ятка архітектури, що знаходиться поза територією Києво-Печерської лаври. Споруджена за часів правління Володимира Мономаха (1113-1125 рр.). У 1157 р. у ній поховано засновника Москви Юрія Долгорукого. У ХVІІ ст. храм реставровано в стилі українського барокко.
Кирилівська церква. Споруджена у середині ХІІ ст. в урочищі Дорогожичі як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. Первісно шестистовпна, тринавна, триапсидна, хрестово-купольна, увінчана однією банею. У 1194 р. у ній поховано князя Святослава Всеволодовича одного з героїв “Слова о полку Ігоревім”. Сучасний художньо-архітектурний вигляд церкви з характерними рисами українського барокко сформувався у ХVІІІ ст.
Овруч. Місто є одним з найдавніших у Східній Європі, 977 р. воно вперше згадується в літопису під назвою Вручий. На замковій горі виявлено неолітичне поселення (V-IV тис. до н. е.), знайдено знаряддя праці доби бронзи. Наприкінці Х ст. Вручий став центром древлянської землі й одним 1079 з найвизначніших міст з розвиненими ремеслами. Основним серед них було виготовлення прясел з рожевого шиферу, які у великій кількості поширювались в усій Київській Русі, а також збувалися в Польщу та інші країни.
Овруч мав потужну фортецю на час входження до Київської Русі. В 12 ст. місто було резиденцією князя Рюрика Ростиславича.
Окремі рештки укріплень цього періоду збереглися і до наших днів. Знищений монголо-татарами, Овруч відродився і на початку 14 ст, коли ввійшов до Галицько-Волинського князівства, мав свою фортецю. З 1356 р. місто входить до Литовського князівства. Кримський хан Едигей взяв місто в 1399 р.
Памятки культури, які будуть відвідані:
Свято-Василівський собор. На місці старої деревяної церкви (за переказами, побудованої у 997 р. князем Володимиром Святославичем, який отримав при хрещенні імя Василь) близько 1190 р. князь Рюрик Ростиславич звів в Овручі новий камяний собор св. Василя. Припускають, що архітектором цієї споруди був відомий давньоруський зодчий Петро Мілонег. Храм був побудований у візантійському стилі,подібно до Софії Київської та П`ятницькоїцеркви в м.Чернігові. Під час монгольських та литовських нападів на Овруч собор кілька разів був розгра?/p>