Технологія діяльності туристського і формування нового туру «По давньоруським містам Правобережжя»
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ово досліджених науковцями городище села Зимне. Саме тут знаходиться і древня православна обитель, заснована Володимиром Великим за часів Київської Русі Зимненський Святогорський Святоуспенський монастир, який у 2001р. відзначав своє 1000-ліття.
Земля ховає рештки багатьох церков та костелів. Тільки в давньоруському періоді їх було 10, а у ХVІІІ ст. -8. Найближчим часом планується реконструкція княжого дитинця, створення музею народної архітектури у північній стороні від дитинця, що знаходиться в центрі міста у валах древнього городища ( ІХ ст.).
Львів. До давньоруських часів другої половини ХІІ початку ХІV ст. у Львові відносять ряд церков у Підгородді, де на той час зосереджувалось міське життя. Це церкви Миколи, Пятниці, Онуфрія, костьоли Марії Сніжної та Івана Хрестителя. Усі ці споруди перебудовано в пізніші часи, їхні первісні плани важко простежити. Лише в Миколаївській 1094 церкві збереглися нижні частини стін й апсида, що за технікою будівництва близькі до галицьких традицій і можуть бути віднесені до давньоруських часів. Церква має хрещатий план, що не зустрічається в архітектурі Придніпровя, проте він був цілком прийнятий у галицьких храмах, що відзначаються різноманітністю типів споруд. Про розвиток традицій галицької архітектури свідчать також інші найдавніші памятки Львова міста, що набуває згодом великого значення у житті Галичини.
Памятки культури, які будуть відвідані:
Збереглося кілька архітектурних споруд Львова із XHI-XIV ст., суттєво перебудованих: церкви св. Миколи (вул. Хмельницького, 28), св. Онуфрія (вул. Хмельницького, 36), св. Параскеви Пятниці (вул. Хмельницького, 77), костели Марії Сніжної (вул. Сніжна, 1) та св. Івана Хрестителя (пл. Старий Ринок). Ці споруди невеликі за розмірами, стримані у декоративних прикрасах, колись мали оборонний характер.
Церква св. Миколи найдавніша памятка архітектури м. Львова, хрещата, одноапсидна, одноверха, пятикамерна споруда. Вперше згадується 1292 р. як двірська княжа церква засновників міста. Архітектура типова для храмів Київської Русі. Тут використано хрестокупольне планування, білокамяні блоки, у завершенні бані з ліхтарями. Можливо, тут виявився вплив подібних деревяних церков, що згодом поширилися в Україні.
Камяна церква св. Онуфрія зведена в XVI ст. Наприкінці XVI-початку XVII ст. у монастирських приміщеннях церкви містилася друкарня, де працював Іван Федоров, котрий відновив друкарство в Україні. В інтерєрі церкви розміщені деревяний амвон XVIII ст. роботи Л.Паславського, іконостас початку XX ст. з іконами, виконаними М.Сосенком.
Церква св. Параскеви Пятниці як деревяна споруда відома з кінця XIII ст. Про її оборонне значення засвідчує характер відбудови 1644 p., коли зведено стіни з масивного рваного каменю та бійницями на вежі. У забудові простежуються впливи народної архітектури Буковини; памятні дошки на фасаді та в інтерєрі вказують на фундатора церкви молдавського господаря; барокові волюти* фасаду на пізніші реконструкції. Донині в інтерєрі церкви зберігається найдавніший у Львові іконостас, створений львівськими живописцями і різьбярами майстерні Федора Сеньковича.
Галич. Вперше згадується під 1113 р. Деякі науковці бачать у цій назві память про кельтів-галів, інші повязують її з місцем видобутку солі (від кельтського "гал" сіль). Німецький мовознавець М. Фасмер виводить назву від слова галка невеликий чорний птах. Існує думка щодо походження топоніма від найменування словянського племені галичь, а також низка інших версій, легенд, переказів. У середині ХІІ ст. сформувалася галицька архітектурна школа, що має свої яскраво виражені художньо-образні риси. На великій території, яку обіймав давній Галич та його околиці, розкопками виявлено багато камяних споруд, різьблених архітектурних фрагментів, орнаментованих керамічних плиток тощо. На відміну від інших давньоруських земель, де, в основному, застосовувалась хрестово-купольна система, в Галичі, поряд з хрестовокупольними спорудами (такими, наприклад, були Успенський собор, зведений Ярославом Осмомислом 1152 р., чотиристовпний, оточений галереями, та невелика чотиристовпна церква Спаса), практикувалися споруди однонавні (церква Благовіщення), зокрема, з круглою в плані центральною частиною (Іллінська церква), ротондональні Борисоглібська ротонда в Побережжі), полігональні тощо. Під час розкопок знаходять численні фрагменти білокамяних оздоб, що ними були прикрашені фасади та інтерєри галицьких споруд. У прийомах різьби та само, як і в будівельній техніці, можна помітити близькість до романської архітектури сусідніх із Галичем країн, передусім, Угорщини, Польщі та Моравії. Дуже цікавою особливістю галицької архітектури був прийом обличкування стін споруд, передусім інтерєрів палаців і багатих будинків, керамічними рельєфними плитками з зображенням грифонів, орлів, воїнів, рослинного та геометричного орнаментів тощо.
Памятки культури, які будуть відвідані:
Єдина памятка галицької архітектури ХІІ ст., що частково збереглася донині, це церква Пантелеймона. Вона стоїть посередині валів невеликої фортеці на березі Дністра. Це чотиристовпний храм, складений з блоків яскраво-жовтого каменю на вапняному розчині. Архітектура будівлі була стримана й проста, на плоскій гладині стін не було декору. Споруду прикрашала лише аркада з тоненьких півколон з коринфськими капітелями на апсидах та багато оздоблені п