Технологія діяльності туристського і формування нового туру «По давньоруським містам Правобережжя»
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
±лений, а пізніше обвалився. Відновлений у 19071911 рр. видатним російським архітектором О. В. Щусєвим та Реріхом,братом відомого архітектора Реріха,який на той час жив в Києві.Архітектор Щусєв за цю роботу отримав у 1910 р. звання академіка.Цікавим є те,що при відбудові автори намагалися максимально відтворити первісний вигляд храму.Зокрема залишили частину стіни,яка збереглася,а решту добудовували з подібного матеріалу.Для повного відтворення матеріалу вікористовували частинки цегли,що знаходилася біля храму.На схід від собору було збудовано корпус жіночого монастиря у псковському стилі.На відкриття храму у 1911році приїхав цар МиколаІІ,який особисто опікувався відбудовою храма.МиколаІІ подарував храму позолочене панікадило,яке досі зберігається в Храмі і є його безсумнівною окрасою. У 1935 р. монастир закрили, відкрили у 1944 р. і знов закрили у 1959 р. Після цього Свято-Василівський храм функціонував як парафіяльний. Жіноча обитель почала знов діяти з 1990 р.
Церква є чотиристовпним, триапсидним, одноглавим храмом з широко розставленими хрещатими в плані стовпами. Дві круглі в плані вежі, що фланкують західний фасад, як можна вважати, повторюють споруди Ярославових часів і, зокрема, Київської Софії. Проте від останніх вони відрізняються і формами, і строго симетричним характером постановки. Можливо, вежі мали певні оборонні функції. На рівні другого поверху в середині стін зроблені вузькі галереї. Походження галерей повязують з їхнім оборонним призначенням, тому що храм стояв перед вїздом в замок і в разі нападу відігравав важливу стратегічну роль.
Спасо-Преображенський собор. Зведений у 2001 р. ліворуч від вїзду до Овруча з півдня, на місці колишнього єзуїтського костьолу, який наприкінці XVIII ст. став уніатським храмом, з 1831 р. - православним, а у 1930-ті рр. був знищений радянською владою. Відбудований у новому архітектурному вигляді Спасо-Преображенський храм став кафедральним собором Овруцької і Коростенської єпархії УПЦ (МП).
Памятник князю Олегу Святославину. Встановлений на місці першого поховання князя деревлянського Олега Святославича, який загинув у 977 р. під час штурму Овруча (Вручия) його братом Ярополком Святославичем. У 1044 р. за наказом Ярослава Мудрого останки Олега Святославича було охрещено і перепоховано у Десятинній церкві в Києві. У 1812 році група офіцерів Волинського ополчення супроти Наполеона на свої кошти виготовила памятник Олегові князь на бронзовому коні. Пізніше цей памятник було демонтовано. Сучасний монумент брила з чорного габро встановлений у 1962 р. на перетині вулиць Фрунзе і Леніна.
Володимир-Волинський. Місто Володимир-Волинський одне із найстаріших міст України, розташоване на правому березі річки Луги, притоки Західного Бугу. Засноване Великим князем київським Володимиром Святославовичем у 988р., місто декілька століть було економічним і політичним центром південно-західної частини Київської Русі, столицею Волинсько-Галицького князівства. Про нього розповідають давні писемні джерела “Повість временних літ”, “Слово о полку Ігоревім”, “Галицько-Волинський літопис” памятки матеріальної культури, археологічні розкопки давніх поселень.
Памятки культури, які будуть відвідані:
Успенський Собор у Володимирі Волинському, збудований волинським кн. Мстиславом Мстиславовичем 1160 р. за вироблений типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму (як Кирилівська церква у Києві), що свідчить, що його будували київські будівничі. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у 18 ст. Загальний вигляд маєстатично-монументальний, не зважаючи на мало вдалу реставрацію, виконану 1896-1900 архітекторами А. Праховим і Г. Котовим.
Василівська церква Єдина із збережених до нашого часу будівель в даному районі міста Володимир-Волинський.
Датування храму досить суперечливе:
- Історики ХІХ ст. наводять малоймовірні відомості про побудову церкви під титулом Василя (християнського імені князя Володимира Святославича) побудованої на честь перемоги над Хорватами в 992 році.
- Існування церкви кінця ХІІ ст. поблизу або на місці Василівської церкви підтверджує вивезена до Австрії під час Першої світової війни шиферна таблиця з північного порталу церкви за словянським написом і датою 1194рік.
- Професор В. Б. Антонович та А. В. Прахов після дослідження церкви в 1886 році прийшли до висновку, що судячи з архітектури, форми цегли та характеру кладки вона могла бути побудована не раніше ніж XIVXV ст.
- В 1925 році церкву дослідив польський вчений М. Валицький і зробив висновок, що церкву було побудовано на рубежі ХІІ-ХІІІст. і спочатку будівля була романського типу, а готична перебудова її відбулась пізніше (після 1523 року)
Цікаві дані про церкву на водить С. Косович, що мав візитаційний опис усіх Володимирських церков 1695 року. Він вказує, що біля церкви був дім зі школою і шпиталем а на бальку плебанії був напис, що свідчив: сия церков была создана в 1419 году. Саме цю дату можна вважати найімовірнішою датою побудови церкви.
Оригінальний восьмипелюстковий план з виступаючою назовні заокругленою апсидою. Завершує будівлю півсферичний купол, вище округлий барабан без вікон, а завершує перекриття цибуляста главка на ліхтарику.
Такий тип побудови церкви вважається унікальним. Найбільш прямим аналогом можна вважати ротонду Отона у Вердені.
На південних околицях міста знаходиться одне з унікальних і част?/p>