Технічне мислення на уроках праці
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?труктивно-технічних задач завжди припускає оперування просторовими образами технічних обєктів, що значною мірою визначають вірність гіпотез і практичний результат, структурно-функціональний аналіз образного компонента мислення з урахуванням змістовних відносин його з поняттям і діями представляється необхідним. Сам образ по змісту синтетичний, тому що містить у собі розуміння (елемент поняття), визначену наочність (обємне або площинне "бачення" предмета) і спрямованість дій (представлення або образ про спосіб дії). Така специфічність змісту образа обумовлює визначені функціональні взаємозвязки його змістовних елементів.
Виходячи з вищесказаного про специфіку змісту образного компонента, виділимо три складових взаємозалежних структурних елементи образу: сукцесивні (поетапні) схеми-представлення про окремі частини обєкта; симультанні, або "внутрішні" просторові схеми обєкта; представлення про спосіб дії, тобто про характер і структуру практичних дій (побудова зображення, монтаж обєкта).
Структурно-функціональні взаємозвязки кожного з зазначених елементів образа визначаються їх змістом [16].
Перший елемент (сукцесивні, або поетапні, схеми) містить у собі наступні структурні одиниці: а) представлення про будівлю елементів заданого технічного обєкта; б) представлення про функції деталей і вузлів пристрою; в) представлення про площинне зображення вузлів обєкта; г) представлення про групове компонування вузлів пристрою.
У зміст другого елемента образа (симультанні, або просторові, групи) входять: а) обємне "бачення" технічного пристрою в цілому; б) представлення про статику (загальній будівлі) обєкта; в) представлення про принцип дії (функціональних залежностях основних частин) заданого обєкта; г) уявлення про площинне зображення пристрою в цілому.
Зазначені структурні одиниці несуть надзвичайно важливе змістовне навантаження і визначають характер процесу "уявлення" (створення) заданого образа, тому що завдяки системно-динамічному відображенню істотних ознак обєкта виникають надумані просторові (симультанні) схеми. Останні і передбачають вибір найбільш оптимального способу вирішення задачі. Очевидно, виникнення цих "внутрішніх" схем визначається наявністю структурно-функціональних взаємозвязків між складеними одиницями другого елемента.
Складеними одиницями третього елемента образи є: а) загальне представлення про структуру графічних дій; б) співвіднесення графічних дій із представленням про площинне зображення пристрою в цілому; в) представлення про етапи побудови схематичного зображення обєкта; г) загальне представлення про структуру і послідовність практичних і графічних дій (при побудові схеми і при монтажі пристрою).
Усі структурні елементи взаємозалежні між собою, але сутність звязків між ними залежить від змісту і виконання функції кожної структурної одиниці образа в процесі пошуку рішення задачі. Однак ведучими (основними) у цьому процесі є звязки, що відображають загальні конструктивно-функціональні співвідношення частин обєкта в цілому.
Сукцесивні (поетапні) схеми, що виділяють окремі ознаки обєкта, виконують опорну (допоміжну) функцію, тому що розрізненість таких просторових схем перешкоджає уявному "представленню" конструктивно-функціональних залежностей між основними блоками обєкта.
Оскільки створення просторового образа обєкта неможливо без операції співвіднесення (і звірення) реальних ознак обєкта з їх "замінниками" (символами-знаками), рівень оперування останніми визначає ступінь уявних перетворень, вироблених субєктом над заданим технічним обєктом. Тут, мабуть, існують складні взаємопереходи між різними видами представлень (одиничними, структурно-цілісними, системно-динамічними).
Підбор експериментальних задач здійснювався за принципом поступового ускладнення структури обєкта і принцип його дії в цілому. Зміст конкретних ситуацій широко варіювалося і жадало від випробувані встановлення структурно-функціональних залежностей між елементами пристрою, узагальнення способів "перекладу" заданої словесної інформації в графічну форму її вираження. Основні вимоги до процесу рішення експериментальних задач припускали: 1) проведення самостійного аналізу особливостей принципу дії заданого пристрою ("розшифровка" даних словесного формулювання умови задачі); 2) самостійна побудова схематичного зображення обєкта на основі даних структурного аналізу; 3) теоретичне обґрунтування доцільності представленого графічного рішення задачі.
Виклад основних питань супроводжувалося прикладами схематичних зображень окремих елементів і обєкта а цілому. У процесі занять учні включалися в активне обговорення різних ескізних замальовок, схем, самостійно робили побудову зображень найпростіших електротехнічних пристроїв [15].
Таким чином, ціль першого етапу експерименту складалася в підготовці учнів до рішення задач.
На другому етапі учнем для рішення предявлялися пять задач, розташованих по ступені зростання складності їхнього рішення. Учні повинні були на основі самостійного аналізу вихідних дані задачі зробити графічну побудову конкретного технічного обєкта.
Відповідно змістові кожної задачі були складені закриті (узагальнено-навідні) питання, що допомагають контролювати і направляти пошук учнями її адекватного графічного рішення. Остаточ?/p>