Технічне мислення на уроках праці
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
творче мислення робить на основі комбінування відповідних знань, умінь, навичок.
Технічне творче мислення повязане не тільки з рухливістю, пластичністю вищої нервової діяльності, але і з її системністю: напружена робота мислення над одним питанням, одною проблемою забезпечує послідовну систематизацію звязків, що підкоряються цій проблемі, конкретній ідеї. Творча ідея фізіологічно є насамперед нова система звязків, джерело для багатої виборчої іррадіації порушення в корі головного мозку і разом з тим для концентрації у вузьких межах задуму.
1.2 Основні напрямки вивчення образного компонента технічного мислення
Теза про єдність образного і понятійного мислення одержала теоретичну розробку в працях Б.Г. Ананьєва, Е.Н. Кабанової-Мелер, Г.С.Костюка, Н.А. Менчинської, А.Н. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, Б.М.Теплова, Ф.Н. Шемякіна. Накопичений також значний експериментальний матеріал, що підтверджує особливе значення проблеми співвідношення логічних і образних компонентів діяльності. Автори проводили дослідження на задачах, у яких наочний компонент органічно входить у їх зміст. Психологічна цінність і важливість отриманих даних, цікава інтерпретація їх (наприклад, феномен "уявного огляду") безсумнівна, оскільки функція наочного компонента мислення розглядалася авторами з погляду відображення предметної ситуації задачі.
При розгляді тези про єдність структури компонентів розумової діяльності стосовно до проблеми технічного мислення виникають дуже складні питання теоретичного і практичного характеру і, зокрема, що стосуються специфіки взаємозвязків його образних і понятійних компонентів при рішенні конструктивно-технічних задач, особливостей структури даних компонентів, функцій образного компонента на всіх етапах пошуку адекватного рішення задачі й ін.
Особливості технічного мислення показані в роботах С.М.Василевського, П. М. Якобсона, Т. В. Кудрявцева, И. С. Якіманської [5]. Дані, отримані авторами, дозволяють визначити технічне мислення як процес рішення визначеного типу задач, звязаного з оперуванням специфічними (технічними) образами в статично-динамічному сполученні. На основі специфіки технічного матеріалу виділені наступні риси технічного мислення:
1) динамічний взаємозвязок між абстрактно-теоретичними і конкретно-практичними компонентами розумової діяльності. Психологічний зміст практичних компонентів технічного мислення включає: оперування реальними обєктами; оперування ними в наочному плані (на кресленні, схемі); дії з обєктами в розумовому плані (в умовах уявлюваної практичної ситуації);
2) своєрідність оперування просторовими представленнями і їхніми співвідношеннями, що випливають зі специфіки схематичного наочного матеріалу.
Схема (як один з видів узагальненої наочності) обумовлює необхідність співвіднесення абстрактно-наочних умовних позначок з конкретними технічними обєктами, вимагаючи уявного "представлення" характеру руху, відбитого в технічних схемах за допомогою символів. На думку авторів, "статична" схема являє собою обєкт оперування динамічними просторовими образами. При цьому схематичне зображення технічного обєкта розглядається ними не тільки як опора, що ілюструє і конкретизує теоретичні знання, але і як джерело (завдяки оперуванню динамічними представленнями) виникнення теоретичних гіпотез і припущень.
Проблема взаємодії між компонентами технічного мислення знайшла своє відображення в роботах Т.Н. Боркової, Т.Н. Данюшевської і І.В.Терешкіної. Установлено, що кожен "проміжний" продукт рішення технічної задачі може змінити характер подальшої діяльності. При цьому цим продукт може бути виражений у розумовому, образному або практичному плані. Так, особливість задуму вирішення технічної задачі полягає в тому, що він ніколи не може виражатися в зовсім точному і гранично конкретному розумовому плані рішення. Тому задум постійно корегується, а то і змінюється під впливом кожного етапу практичних дій, представлень про них або образі, що виникає в процесі ягою діяльності. У цьому і полягає, на думку авторів, повна протилежність рішенню чисто виконавської, заздалегідь регламентованої ззовні, технологічної задачі.
Ряд авторів намагається установити залежність між образними і понятійними компонентами конструктивної діяльності. Наприклад, E. Франус дійде висновку про те, що функція просторової уяви завжди підлегла словесному мисленню, що і визначає роль представлень, регулює і контролює них. При цьому відкидається можливість проектування технічних обєктів, за принципом "чистої" асоціації представлень, поза понятійним мисленням. Роль творчої уяви автор обмежує обсягом поняття й у звязку з цим думає, що конструктивні помилки - це помилки не уяви, а мислення. З цим положенням не можна погодитися цілком, оскільки помилка конструювання може бути викликана не тільки в результаті недоліків власне розумової діяльності, але і через слабість розвитку образного компонента. Про це свідчать дані нашого дослідження, а також Т.І. Данюшевської, І.С.Якіманської, Л.Л. Гурової і ін [12]. При визначенні функції компонентів мислення необхідно враховувати насамперед їхня залежність від характеру технічного матеріалу, специфіки змісту задачі і тих вимог, що предявляються до мислення.
На основі аналізу процесів рішення технологічних і кінематичних задач (на конструювання, доконструювання і моделювання) були зроблені спр?/p>