Технічне мислення на уроках праці
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?яється від репродуктивної тем, що для її рішення недостатньо мати якісь визначені знання і використовувати них по конкретній і відомій логічній схемі дискурсивного мислення, що приводить до рішення задачі. Процес рішення продуктивної задачі вимагає від учня субєктивно нового (а іноді й обєктивно нового) комбінування знань, умінь і навичок при пошуку шляху рішення, створення субєктивно нового (а іноді й обєктивно) образа-ідеї (конструкції, технологічного процесу).
Якщо при рішенні репродуктивної задачі переборювати протиріччя між наявними знаннями і знаннями, необхідними для перебування шляху (логічної схими або моделі) рішення, приходиться тільки учнем, що погано засвоїли це знання, то при рішенні продуктивної задачі всі учні переборюють досить значні протиріччя. Це протиріччя між системою знань, придбаних у процесі навчання, і тією специфічної субєктивно (а іноді й обєктивно) новою комбінаторикою цих знань, що вимагає умова продуктивної задачі; це протиріччя між наявністю в памяті учня образів-уявлень, якось звязаних із шуканим образом-ідеєю, але не задовольняючим основним принципам його створення або дії, і самим образом-ідеєю; це також протиріччя між рівнем практичних професійних умінь і навичок, необхідних узагалі для втілення в процесі предметно-маніпулятивного конструювання даного образа-ідеї в матеріальну сутність, і рівнем сформованості цих умінь і навичок в учнів до моменту їхньої роботи над рішенням продуктивної задачі.
Подоланню цих протиріч сприяє застосування учнями при рішенні продуктивних задач евристичних методів і прийомів.
Евристичні методи і прийоми є засобом самоорганізації і саморегуляції розумової діяльності людини в процесі рішення продуктивної задачі. Ці методи допомагають людині свідомо, довільно і цілеспрямовано актуалізувати ті знання й операції, які можуть допомогти знайти рішення задачі. Це методи самонаведення на рішення [5].
Однак успіх рішення задачі залежить не тільки від застосування евристичного методу, як такого. Евристичний метод значно активізує протікання розумових процесів, операцій, комбінаторику знань, що актуалізуються завдяки застосуванню цих методів і функціонування яких цими методами направляється і регулюється.
Щоб знання й операції стимулювали процес народження нового принципу, необхідно, щоб вони мали визначені властивості: були б досить узагальненими, легко актуалізувалися, були б певним чином організовані, наприклад, систематизовані по визначених принципах. Формування таких властивостей знань і операцій, а також їхня організація повинні бути найважливішою задачею навчання. Це досягається застосуванням для активізації розумової діяльності учнів у ході навчання спеціальних проблемних питань, завдань, лабораторних робіт і продуктивних задач.
У процесі роботи з учнями над рішенням систем продуктивних задач можна навчити їх використанню визначених евристичних методів і прийомів, зокрема методів аглютинації, розчленовування, обєднання, заміщення, аналогій, оптимізації етапу, елемента при розробці технологічного процесу.
Вчитель трудового навчання може у ході навчального процесу на програмному навчальному матеріалі відповідної теми курсу знайомити учнів зі змістом евристичних методів і способами їх застосування.
При першому знайомстві учнів з евристичними методами важливо в короткій формі розкрити зміст кожного методу і показати його застосування на доступному учнем навчальному матеріалі з курсу виробничого навчання або спеціальної технології.
Розглянемо кілька варіантів використання цього прийому в навчальній практиці.
Вчитель (у залежності від умов і вимог системи міжпредметних звязків, спільно ними розробленої на конкретний навчальний рік) проводить з учнями бесіду про те, що в процесі навчання їм має бути робота над рішенням цілого ряду творчих виробничо-технічних задач.
У залежності від змісту навчального матеріалу уроку і продуктивних задач, що учні вирішують на уроці, проводиться перше знайомство з евристичними методами.
Метод аглютинації полягає в тім, що нове одержують шляхом приєднання до одного обєкта ознак іншого обєкта.
Метод розчленовування - нове виходить у результаті розєднання частин обєкта. При створенні цього різця токареві довелося вирішувати творчу задачу.
Метод обєднання - нове виходить у результаті зєднання (за конкретною логічною схемою) деталей, частин механізму або явища. Так, учні-токарі, вирішуючи задачу по модернізації токарно-гвинтового верстата, брали корпус і більшість деталей від старого токарно-гвинторізного верстата, але одночасно використовували підшипники, призначені для нового верстата іноземної марки. У результаті в змонтованого ними верстата збереглися гарні якості старого токарно-гвинторізного верстата, що, працюючи на нових поліпшених підшипниках, надавав можливість значно збільшувати продуктивність праці [5].
Вчитель у ході навчання токарській справі розяснює учням, як обєднання визначених частин одного предмета приводить до створення нового поняття, використовуючи наступні приклади: швидкість різання і подачі складають основні характеристики режиму різання: передній кут різця, головний кут а плані, радіус закріплення складають геометрію різця; поняття вібрації складається з коливань у верстаті, тобто коливань пристосування інструмента до оброблюваної деталі, і т.д.
Метод заміщення полягає в заміні деталей,