Техніка писанкарства
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
що писанка має магічну силу, наділяли її особливою святістю, яка приносить добро, щастя, здоровя, захищає людину від усього лихого, і відповідно розмальовували ту чи іншу писанку.
Яйце птаха це зародок життя, символ Бога Сонця.
Фарби "писанки" символічні. Червоне яйце - - любов, радість, життя; жовте місяць, зорі; блакитне небо, повітря, здоровя; зелене весна, воскресіння природи; бронзове земля; чорне з білим пошанування духів душ померлих. Писанки тісно повязані з багатьма юнацькими іграми "Закликання весни", "Молодята", "Воротарі", "Сорок клинців" тощо.
Найдавнішу українську писанку знайдено археологами на Київщині, вона датується до XXI ст.
Своїм походженням писанка повязана зі стародавніми народними обрядами, ще язичницькими, присвяченими весняному пробудженню природи, зародженню життя, початку сільськогосподарських робіт. Поширений здавна в Україні звичай розписувати пташине яйце повязаний із дохристиянським народним обрядом зустрічі весни. Було це свято радості, перемоги життя над смертю весни над зимою.
За елементами розпису писанки починаючи з архаїчних елементів, що символізують зображення сонця джерела всього сущого на землі, а також квітки, зірки, води, дерева, серця, риби, бджоли тощо, можна простежити дуже довгий, складний і цікавий шлях розвитку українського народного розпису [7, C. 279].
У народі кажуть, що писанка це енциклопедія українського народного орнаменту. Значення яйця як життєдайної сили було надзвичайно великим у наших далеких предків. Писанка в минулому, згідно з повірями, лікувала людей, охороняла житло від блискавки й пожежі, сприяла родючості фруктових дерев, мала різноманітне культове призначення. Такою писанка увійшла і в усну народну творчість -пісні, казки, прислівя. Невипадково писанка стала традиційним елементом дівочих та юнацьких ігор і цілої низки звичаїв, повязаних із весняними святами.
Пізніше писанка зі своїм животворним змістом продовжує побутувати і в християнстві, в період святкування Пасхи, передусім у взаєминах між дівчиною і хлопцем. І досі за давньою традицією на Великодні свята дівчина дарує хлопцеві писанку. Найкраща писанка дарується найближчому до серця хлопцеві. Завдяки неофіційному художньому змаганню за найкращу писанку мистецтво її досягло неабиякого художнього рівня, перетворилось у прекрасне народне мистецтво декоративного розпису.
1.2 Писемні та археологічні джерела розвитку писанкарства
Весняний цикл обрядів у землеробських народів починався з наближенням весни, коли надходив час готуватися до польових робіт. У селі Ковпита Чернігівського району Чернігівської області зафіксований звичай, коли хлопці підносили під клуню багато соломи і вся молодь та діти кидались нею і співали веснянки. Ось таке кидання соломи - пережиток заклинання на урожай, що дійшло до XIX ст. Зустріч весни складала собою, мабуть цілісний обряд, який починався безпосередньо за проводами зими.5
Із запровадженням християнства яйця потрапили до пасхального обряду і були, як багато чого іншого, осмислені церквою по-новому. Крашанки і писанки стали свого роду знаком, символом весняних свят. Починаючи з Пасхи, яйця проходять через усю весняну обрядовість.
Пасха або Великдень - головне християнське свято, що відзначається як воскресіння із мертвих Ісуса Христа, який своїми стражданнями і смертю приніс жертву за гріхи людства. Вся підготовка до свята і воно саме є відображенням цих подій. Головний зміст свята Пасхи полягає в проповіді всезагальної гріховності людей і спокутної мученицької смерті Ісуса Христа. Перший вселенський собор християнської церкви в 325 році установив, що це свято повинно відзначатися у першу неділю після веснянного рівнодення і повного місяця. Кожного року воно припадає на різні числа у проміжку часу між 22 березня і 25 квітня за старим стилем.
У Київській Русі Пасха злилася з давньословянським багатоденним святом вшанування померлих предків. Люди приносили жертви богам, які уособлювали природу. Очищувальні магічні обряди за уявленнями наших предків повинні були захищати людей, природу та худобу від нечистої сили, сприяти гарному врожаю, розмноженню тварин, сімейному добробуту людей.
Святкування повязані з Великоднем, починаються ще взимку з початку великого посту, який продовжувався до Пасхи сім тижнів. На протязі всього цього періоду і розписують писанки. Кожна неділя навесні - святкова. За тиждень до Великодня наступає Вербна неділя. Цього дня освячують вербові гілки. Був поширений звичай "бити" один одного свяченою вербою. При цьому приказували: "Не я бю, верба бє. Через тиждень Великдень. Недалечке красне яєчко" [17, C. 171].
За Вербною неділею починається білий або чистий тиждень, який завершується Великоднем. Його ще називають Великим або Страсним. Найбільш важливі дні на цьому тижні починаються з четверга. До цього дня хата та господарство повинні стати чистими, впорядкованими і готовими до свята. Тому його називають ще й чистим четвергом. Він має і іншу назву - страсний, бо в церковній службі того дня мова йде про страсті ( муки ) Ісуса Христа.
Того вечора люди намагаються донести додому з церкви "страсну" запалену свічку. Для цього робили ліхтарики з кольорового паперу чи скла. Вогонь очищення бажаний у кожній оселі. Полумям цієї свічки викопчують хрест всередині хати - на сволоку під стелею. Вважається, що він відвертає всіляку нечисть від обій?/p>