Теорія виробництва
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
з мікроекономіки на тему:
Теорія виробництва
Виконала: студентка
факультету аграрного менеджменту
спеціальності: менеджмент зовнішньо-економічної діяльності
2 курсу 6 групи
Бенедишина Н. О.
Науковий керівник:
доцент Рудий М. М.
Київ - 2007
Зміст
ВСТУП
Розділ І Виробництво та виробнича функція
Розділ ІІ Виробництво в короткостроковому періоді
2.1 Стадії виробництва
2.2 Закон спадної граничної продуктивності
РОЗДІЛ ІІІ Виробництво в довгостроковому періоді. Ефект масштабу виробництва
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Теорія виробництва є однією з центральних в економічній теорії.
Виробництво основа бізнесової діяльності. Фірми використовують виробничі фактори, які називаються також вхідними факторами виробництва. Виробництво визначається, як процес в результаті якого, вхідні виробничі фактори трансформуються у вихідну продукцію.
В курсовій роботі розкривається ринкова пропозиція і поведінка виробника, показується, як фірми можуть ефективно організовувати виробництво залежно від зміни вхідних факторів виробництва і вихідної продукції. Звертається увага на масштаби діяльності фірми; на звязки між усіма вхідними факторами і обсягами виробництва.
Учені економісти вважають, що існують деякі загальні закони виробництва, які можна більш-менш точно описати. Найважливіші серед них закон спадної граничної продуктивності і закон ефекту масштабу які розкриваються у роботі.
Розглядаються деякі проблеми, які мусить виконувати кожна фірма. Наприклад, якщо фірма хоче збільшити виробництво, то як їй діяти: найняти більше працівників, чи побудувати новий цех? Що доцільніше: щоб одне підприємство випускало різні види продукції, чи щоб кожна модель вироблялася на окремому підприємстві?
Також зясовується процес взаємодії факторів виробництва у формі виробничої функції; досліджуються взаємозвязки між загальним, середнім та граничним продуктом на основі застосування графічних моделей, з чого можна буде зробити висновок, що виробничий процес фірми має свою внутрішню логіку, закономірні стадії, без знання яких неможлива організація ефективного й оптимального виробництва.
Розділ І Виробництво та виробнича функція
Виробництво це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг.
Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний (бригадир робітник, директор підприємства начальник цеху, робітник робітник тощо) або соціально-економічний (власник не власник, акціонер акціонер) характер. Наочно виробництво як поєднання продуктивної системи та системи відносин можна розглянути на рис. 1.1. [1, 59-61]
Рис. 1.1. Виробництво як продуктивна система та система відносин
Фактори виробництва або ресурси це блага, які потрібно придбати фірмі для забезпечення випуску інших благ готової продукції. Основні види факторів такі: капітал, праця, земля (природні ресурси), підприємницькі здібності.
Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається передусім технологією, що використовується у ньому. [2, 109]
Технологія це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів і послуг. Вона матеріалізується:
- у нових зразках обладнання;
- у нових методах виробництва;
- у новій організації праці;
- у підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки працівників.
У реальному житті технологія постійно вдосконалюється, що приводить до змін у виробничому процесі. Однак для спрощення моделі поведінки виробника на цьому етапі нашого аналізу припустимо, що технологічні зміни не відбуваються. Це припущення не змінить мотивів поведінки виробника, однак спростить процес пізнання. [1, 59-61]
Виробництво потребує не тільки ресурсів, але й часу. Щоб пояснити роль часу у виробництві, треба розрізняти три різні часові періоди.
Миттєвий період це проміжок часу, протягом якого всі фактори виробництва залишаються незмінними, тобто виробництво є сталим.
Короткостроковий період час, протягом якого фірма може змінити обсяги використання лише деяких із ресурсів, що забезпечують випуск продукції. Протягом цього періоду змінні фактори, такі, як матеріали або праця, можна пристосувати до нових умов. Проте цей період недостатній, щоб змінити усі фактори.
Довгостроковий період це такий проміжок часу, протягом якого можна змінити обсяги використання всіх без винятку факторів виробництва. [2, 109-110]
Технологічна залежність між структурою затрат ресурсів (факторів виробництва працею L та капіталом K) і максимально можливим випуском продукції (Q) описується виробничою функцією:
Q=f(J, K)
Виробнича функція показує, який максимальний обсяг випуску Q може бути одержаний при кожному ?/p>