Теорія виробництва

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

?ня загального продукту. Віддача змінного ресурсу зменшується. [8, 110]

Даний закон діє лише у короткому періоді часу, коли хоча б один виробничий фактор є незмінним. Дія названого закону передбачає також незмінний стан технологій і техніки виробництва. У довгостроковому періоді будь-який з факторів може бути змінений. Технічний прогрес може змінити межі дії цього закону. Якщо у виробництві будуть застосовуватися нові технології, то зростання обсягу випуску може бути досягнуте при використанні тих самих виробничих факторів. Отже, закон спадної віддачі в довгостроковому періоді не діє.

Проілюструємо це на рис. 2.3. Максимально можливе використання змінного фактора в технології 1 позначимо через L. Очевидно, що перехід до технології 2 дозволяє збільшити кількість змінного фактора до L2, перехід до технології 3 до L3 і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Вплив технологічного процесу на загальний продукт

 

Розділ ІІІ Виробництво в довгостроковому періоді. Ефект масштабу виробництва

 

У довгостроковому періоді обсяги всіх виробничих факторів змінюються. Тому фірма може обрати таке їх поєднання, що дасть змогу виробляти максимальний обсяг продукції з мінімумом витрат. Адже ізокванта ілюструє можливість заміщення одного фактора виробництва іншим при збереженні незмінного випуску. Числовою характеристикою властивості заміщення факторів є гранична норма технічного заміщення (MRTS) капіталу працею, що являє собою величину, на яку може бути скорочений капітал за рахунок використання додаткової одиниці праці при фіксованому обсягові виробництва продукції (Q=const). [7, 32]

На відміну від короткострокового періоду в довгостроковому періоді всі фактори виробництва змінні. Якщо зберегти припущення, що для виробництва використовується тільки два фактори (праця та капітал) і технологія залишається незмінною, то зростання виробництва в довгостроковому періоді можна розглядати як таке, що відбувається при незмінному співвідношенні факторів виробництва. Це означатиме, що виробництво збільшуватиметься тоді, коли використання його факторів зростатиме за променем, спрямованим від початку координат (рис. 3.1). При цьому можливі кілька варіантів реакції середнього продукту на збільшення масштабів виробництва:

1) зростаюча;

2) нейтральна;

3) спадна.

Тут проявляються різні наслідки так званого ефекту масштабу виробництва.

Зростаюча реакція середнього продукту відбувається на позитивний ефект збільшення масштабів виробництва. Він може досягатися за рахунок таких факторів:

  1. Поділ праці. На більших підприємствах можлива глибша внутрішня спеціалізація, що дає ефект зростання продуктивності праці і, отже, зменшення затрат.
  2. Поліпшення управління. Поглиблена спеціалізація поширюється і на управлінську діяльність. Поява управлінців, які спеціально займаються маркетингом, рекламою, постачанням, організацією науково-технічних робіт тощо, допомагає збільшити ефективність діяльності підприємства в цілому, що проявляється в зростанні середнього продукту.
  3. Збільшення масштабів виробництва найчастіше не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів. Скажімо, витрати часу лектора не збільшаться, якщо в аудиторії на лекції буде не одна, а дві групи студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Збільшення виробництва у довгостроковому періоді

 

Нейтральна реакція середнього продукту на зростання масштабів виробництва означає, що незалежно від розмірів підприємства та обсягів продукції, яка на ньому виробляється, середня продуктивність факторів залишається незмінною.

Разом з тим, можлива й така ситуація, коли зростання масштабів виробництва негативно позначається на середньому продукті: його рівень зменшується. Справа в тому, що збільшення виробництва може призвести до виникнення проблем, з якими стикається підприємство. Це насамперед значна інерція великих систем і втрата ними гнучкості, вкрай необхідної в умовах нестабільного ринку. Крім того, фірма може вийти за межі порогу керованості: занадто великі розміри створюють громіздку систему управління, розвивають бюрократичні тенденції, що негативно позначається на ефективності управлінських рішень.

При аналізі динаміки середнього продукту в довгостроковому періоді для одного й того самого підприємства на різних дільницях збільшення обсягів виробництва, як правило, виявляються всі з перелічених реакцій, їх комбінація багато в чому залежить від специфіки галузі, ринкової ситуації тощо.

Головним у плануванні розвитку виробництва фірми на довгостроковий період є визначення зростання обсягу продукції, повязаного із збільшенням кількості усіх ресурсів. Адже при збереженні незмінної технічної бази розширити виробництво можна лише таким чином. При цьому відбувається збільшення масштабів виробництва, а для його аналізу використовується поняття ефект масштабу. В короткостроковому періоді можна збільшити обсяг застосування тільки змінного ресурсу. В цьому разі маємо зміни пропорцій, в яких застосовуються виробничі ресурси. Розширення виробництва в короткостроковому періоді досліджується за допомогою поняття спадної віддачі (чи спадної продуктивності) змінного ресурсу. Можливе також розширення виробництва за рахунок зміни його технічної бази, тобто науково-технічно