Теорія виробництва
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ри важливі показники: загальний, граничний та середній продукти.
Загальний продукт (ТР) загальна кількість продукту, виробленого при використанні визначеної кількості змінного фактора і при незмінних інших факторах.
ТР=f(х, у, z...), або Q =/(К, L, М...),
де у змінний фактор; х, z... сталі фактори.
Загальний продукт, виготовлений на основі наявних ресурсів, відображає продуктивність як сталих, так і змінних вхідних факторів. Кількість виготовленої продукції, отриманої за певної комбінації вхідних факторів, залежить від:
- поточного стану вибраної технології;
- загальної ефективності, властивої тій чи іншій фірмі;
- величини діючого підприємства або абсолютної кількості вхідних факторів;
- пропорції використання ресурсів (відношення сталих факторів до змінних).
Середній продукт (АР) це відношення загального продукту до використаної кількості певного вхідного виробничого фактора:
.
Для праці формула середнього продукту матиме такий вигляд:
,
а для капіталу:
Середній продукт праці (АРL) фактично являє собою продуктивність праці, а середній продукт капіталу (АРK) є показником продуктивності капіталу.
Цей показник значно відрізняється на різних підприємствах. Наприклад середній продукт праці на великих сталепрокатних заводах США у 1985 р. становив 0,2 т сталі за годину праці. У той самий рік японські сталепрокатні заводи, які застосовували більш сучасну технологію і більші розміри капіталу, ніж американські, мали середній продукт 0,25 т сталі за годину праці. Однак невеликі розміром сталеливарні заводи, які виробляють сталь із вторинної сировини (металобрухт), мають середній продукт праці 0,29 т сталі за годину праці. Отже такі заводи можуть успішно конкурувати із сталепрокатними гігантами, оскільки їхня продуктивність праці сприяє зниженню цін виробництва.
Граничний продукт (МР) змінного фактора виробництва це приріст загального продукту, досягнутий за рахунок приросту цього фактора на одну додаткову одиницю:
,
Відповідно граничний продукт праці розраховуємо за формулою:
,
а граничний продукт капіталу:
.
МР належить до змінних факторів, бо лише вони спричинюють зміни у ТР. МР може бути відємним, додатнім і рівним нулеві. Динаміка МР базується на законі спадної граничної продуктивності. [4, 119-121]
Стадії виробництва
Стадія 1.
Стадія зростання середньої продуктивності:
- APL зростає до максимуму;
- MPL додатній і MPL=APL;
- TPL є зростаючим.
Стадія 2.
Стадія максимальної загальної продуктивності:
- починається з точки, де MPL=APL і продовжується до точки, в якій TPL досягає максимуму;
- APL спадає, але ще високий;
- MPL спадає, але MPL >0 (додатній).
Стадія 3.
Стадія взаємної граничної продуктивності:
- починається з точки, де TPL є максимальним і MPL=0 та продовжується до точки, де TPL= APL=0;
- TPL спадний і досягає нуля;
- APL спадний і досягає нуля;
- MPL відємний і спадає. [4, 128]
Взаємозвязки між показниками TP, AP і MP можна побачити на рис. 2.2 де зображено, як будуть змінюватись криві TPL, APL, MPL при збільшенні обсягу використання праці (у певних одиницях виміру, наприклад, L годин за місяць, Q одиниць продукції за місяць). Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням L до певної межі Q3, у точці С досягає найбільшого значення Q3, при L=L3, а потім зростання припиняється; це є проявом закону спадної віддачі факторів виробництва, згідно з яким при збільшенні обсягу використання певного фактора і незмінних обсягах інших факторів, починаючи з певного моменту (на рис. 7б при L=L1), гранична продуктивність MP цього фактора спадає. Середній продукт зростає, доки L>L2, сягає найбільшого значення у точці ВМ при L=L1, потім МР спадає: MPL=0 при L=L3, MPLL3.
Рис. 2.2. Криві граничного та середнього продуктів
2.2 Закон спадної граничної продуктивності
Цей закон сформульований англійським економістом Давидом Рікардо на початку XIX ст. Його суть полягає в тому, що коли величина одного змінного фактора зростає відносно всіх інших сталих факторів, то додатковий випуск продукції може спочатку зростати, але рано чи пізно почне спадати. Ця спадна гранична віддача може навіть набути відємного значення. Спочатку зі збільшенням заданого змінного фактора отримуємо зростання граничної віддачі, яке поступово з подальшим зростанням величини заданого змінного фактора стане відємним за умови, що кількість інших вхідних факторів величина стала. [4, 121]
Наприклад, якщо при фіксованій кількості капіталу (наприклад верстатів) будуть постійно найматися додаткові робітники, то їхній граничний продукт спочатку зростатиме, далі зменшуватиметься і врешті дійде до нуля. Причина ефекту спадної віддачі достатньо очевидна. Оскільки всі фактори виробництва використовуються разом, то необхідно дотримуватись визначеного співвідношення між ними. Зміна одного виробничого фактора при фіксованому значенні інших породжує диспропорції. Кількість працівників, наприклад, уже не відповідає кількості устаткування, а кількість устаткування виробничим площам тощо. В таких умовах збільшення одного виду ресурсу не викликає адекватного збільше?/p>