Теорія виробництва
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?онкретному наборі (L, K) витрачених ресурсів і незмінній технології. Зміна технології веде до зміни самої функціональної залежності.
В залежності від кількості факторів, виробнича функція визначається як однофакторна, двофакторна, багатофакторна. [3, 65]
В теорії виробництва традиційно використовується двофакторна виробнича функція.
Двофакторна виробнича функція у табличній формі подається у вигляді так званої виробничої сітки (таблиця 1.1). Кожна клітинка таблиці відображає максимальний обсяг випуску, який забезпечується відповідними обсягами факторів.
Таблиця 1.1
Кількість затрат праці, люд. год (L)Затрати капіталу, машино-годин (K)12341246824810203610203048122640
Для побудови графіка двофакторної функції слід вибрати в таблиці всі комбінації ресурсів, що забезпечують один і той самий обсяг випуску, і нанести точки з відповідними координатами на координатну площину (рис. 1.2). Так, випуску Q=8 відповідають точки А (1, 4), В (2, 2), С (4, 1). Зєднавши ці точки плавною кривою, отримаємо лінію, яка називається ізокванта. [2, 110-111]
Рис. 1.2. Карта ізоквант
Ізокванта це крива, що показує всі можливі комбінації ресурсів, які дозволяють отримати певний фіксований обсяг виробництва.
Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції, називається картою ізоквант.
Ізокванти мають певні властивості:
- дві ізокванти, що відповідають різним обсягам випуску, не можуть перетинатись;
- чим далі розташована ізокванта від початку координат, тим більший випуск Q відповідає цій лінії;
- ізокванти опуклі в бік початку координат;
- ізокванта не дотинається до осей координат;
- нахил ізокванти до відповідної осі збільшується (зменшується) при збільшенні (зменшенні) відповідного фактора виробництва;
- при збільшенні фактора виробництва ізокванта наближається до відповідної осі. [3, 66]
Для побудови виробничої функції в аналітичній формі, слід на основі використання відповідних економічних процедур обрати конкретний вид функціональної залежності та оцінити параметри обраної функції.
Ізокванти на рис. 1.2 найповніше можна описати за допомогою показникової виробничої функції:
де a, b, c додатні постійні числа, що характеризують технологію виробництва. Кожний з показників степеня менший за одиницю. Виробнича функція, в якій b+c=1, має назву виробничої функції Кобба-Дугласа. [5, 213]
Лінійна виробнича функція (рис. 1.3) передбачає повне заміщення виробничих ресурсів, отже даний обсяг продукції може бути отриманий за допомогою або праці, або лише капіталу, або ж з використанням безлічі можливих комбінацій обох ресурсів:
Рис. 1.3. Ізокванти лінійної виробничої функції
Ізокванта, зображена на рис. 1.4, характерна для функції з фіксованими пропорціями використання виробничих факторів. Ця функція відома під назвою виробничої функції Леонтьєва:
[2, 112]
Рис. 1.4. Ізокванти виробничих функцій з фіксованими пропорціями.
Виробнича функція Леонтьєва має встановлені незмінні коефіцієнти технології для поєднання вхідних факторів у певних пропорціях, щоб виробити певний рівень вихідної продукції. Лише одне поєднання вхідних факторів, одна технологія, однофакторна пропорція можуть забезпечити виробництво даного обсягу продукції Q.
Якщо взяти два вхідних фактори К і L, то лише одна пропорція К/L, що відображає коефіцієнт технології, забезпечить виробництво даного обсягу продукції Q. [4 , 114-115]
У виробничій функції Леонтьєва неможлива заміна факторів, вхідні фактори використовуються разом тільки у фіксованій пропорції.
На рис. 1.5 представлена ламана ізокванта, яка відображає обмежену можливість заміщення ресурсів (лише в точках зламу) і наявності лише декількох методів виробництва.
Багато вчених і практиків вважають, що ламана ізокванта найбільш реалістично представляє виробничі можливості більшості сучасних виробництв. Однак традиційна економічна теорія зазвичай використовує плавні ізокванти, оскільки їх аналіз не вимагає застосування складних математичних методів. [6, 68]
Рис. 1.5. Ламані ізокванти
Розділ ІІ Виробництво в короткостроковому періоді
При зміні обсягів виробництва відбувається перехід від однієї комбінації ресурсів до іншої, що розміщені на різних ізоквантах. В короткостроковому періоді частина ресурсів (наприклад, капітал) залишається незмінною, тоді збільшення обсяг виробництва можна досягти лише завдяки нарощуванню змінних ресурсів (наприклад, праці). Тому обсяги виробництва можуть пересуватися вздовж лінії фіксованого капіталу K1A (рис. 2.1). Фірма може використовувати більше праці, рухаючись від однієї ізокванти до іншої. Співвідношення K/L вздовж цієї лінії зменшується, оскільки обсяг K на все більшу кількість L. [9, 120]
Рис. 2.1. Зміна обсягів виробництва
2.1 Стадії виробництва
В теорії виробництва є ?/p>