Теоретико-методологічні і прикладні проблеми визнання ймовірності банкрутства підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
> Z < 2,99 возможно банкрутство;
якщо Z > 3,0 ймовірність банкрутства украй мала.
Х1 2007 1776,2: 1801,5 = 0,98
Х2 2007 (-34,9): 1801,5 = -0,019
Х3 2007 599,5: 1801,5 = 0,33
Х4 2007 11,3: 1790,2 = 0,006
Х5 2007 1774: 1801,5 = 0,98
Z2007 = (1,2 х 0,98) + [1,4 х (-0,019)] +(3,3 х 0,33) + (0,6 х 0,006) + (1,0 х 0,98) = 1,18 0,03 + 1,09 + 0,004 + 0,98 = 3,224
Х1 2008 2633,1: 2665,5 = 0,98
Х2 2008 (-14,8): 2665,5 = -0,006
Х3 2008 864,3: 2665,5 = 0,32
Х4 2008 33,4: 2632,1 = 0,012
Х5 2008 8000,4: 2665,5 = 3,00
Z2008 = (1,2 х 0,98) + [1,4 х (-0,006)] +(3,3 х 0,32) + (0,6 х 0,012) + (1,0 х 3,00) = 1,18 0,008 + 1,06 + 0,007 + 3,00 = 5,239
Х1 2009 2621,8: 2654,1 = 0,98
Х2 2009 (-18,6): 2654,1 = 0,007
Х3 2009 982,2: 2654,1 = 0,37
Х4 2009 27,6: 2626,5 = 0,010
Х5 2009 11925,3: 2654,1= 4,49
Z2009 = (1,2 х 0,98) + [1,4 х (-0,007)] +(3,3 х 0,37) + (0,6 х 0,010) + (1,0 х 4,49) = 1,18 0,01 + 1,22 + 0,006 + 4,49 = 6,886
Модель Альтмана дає достатньо точний прогноз ймовірності банкрутства з тимчасовим інтервалом 12 року.
За отриманими даними, ймовірність банкрутства підприємства украй мала.
Загалом можна сказати, що застосування методу Альтмана дозволяє прогнозувати фінансовий розвиток компанії і на даний момент використовується в світовій практиці.
В світі функціонуючої фінансової інфраструктури переважна більшість фінансових і інших показників змінюється в часі відповідно до змін макроекономічних і інших умов. Економісти з різних країн, на практиці перевіряючі безліч методів, застосовували і модель Альтмана, до різних періодів часу. Після внесення незначних коректив, в запропоновану Альтманом методологію, більшість фінансових експертів згодилася, що його прогнози відрізняються високою працездатністю і статистичною надійністю, тобто за допомогою цих моделей можна максимально точно визначати підприємства, у яких велика ймовірність фінансових збоїв. Чим ближче банкрутство, тим більше очевидні результати, які показує модель Альтмана, як, втім, і будь-який інший метод.
Перевагою методів, подібних моделі Альтмана, є висока вірогідність, з якою передбачається банкрутство приблизно за два роки до фактичного оголошення конкурсу, недоліком зменшення статистичної надійності результатів при складанні прогнозів щодо віддаленого майбутнього.
Існують різні неформальні критерії, що дають можливість прогнозувати вірогідність потенційного банкрутства підприємства. До їх числа відносяться:
незадовільна структура майна підприємства, в першу чергу поточних активів. Тенденція до зростання в їх складі важкореалізуємих активів (сумнівної дебіторської заборгованості, запасів товарно-матеріальних цінностей з тривалим періодом обороту) може зробити таке підприємство нездатним відповідати за своїми зобовязаннями;
уповільнення оборотності засобів підприємства (надмірне накопичення запасів, погіршення стану розрахунків з покупцями);
скорочення періоду погашення кредиторської заборгованості при уповільненні оборотності поточних активів;
тенденція до витіснення у складі зобовязань підприємства дешевих позикових засобів дорогими і їх неефективне розміщення в активі;
наявність простроченої кредиторської заборгованості і збільшення її питомої ваги у складі зобовязань підприємства;
значні суми дебіторської заборгованості, відношувані на збитки;
тенденція випереджаючого зростання найтерміновіших зобовязань порівняно із зміною високоліквідних активів;
падіння значень коефіцієнтів ліквідності;
нераціональна структура залучення і розміщення засобів, формування довгострокових активів за рахунок короткострокових джерел засобів;
збитки, відбивані в балансі, і ін.
На своєчасне виявлення вказаних причин направлений аналіз ліквідності і поточної платоспроможності підприємства.
Фінансовий аналіз має також в своєму розпорядженні засобу, сприяючі виробленню синтетичного (системного) погляду на фінансове здоровя підприємства. Наприклад, до найпопулярніших методів використовування фінансового аналізу відноситься пірамідальна структура фінансових коефіцієнтів, що дозволяє в рамах однієї схеми або таблиці стисло, але разом з тим наочно показати відразу декілька аспектів діяльності підприємства, розкритих фінансовим аналізом, і допомагає зрозуміти взаємозвязок між ліквідністю, фінансовою структурою і рентабельністю компанії.
3. Шляхи підвищення фінансової стійкості і зниження ризику ймовірності банкрутства ТОВ Трансінвестсервіс
Антикризове управління (антикризовий менеджмент) стало одним з найпопулярніших термінів в діловому житті України. У одних випадках під ним розуміють управління фірмою в умовах загальної кризи економіки, в інших управління фірмою, на передодні банкрутства, треті ж звязують поняття антикризове управління з діяльністю антикризових керівників в рамках судових процедур банкротства.
Деякі автори вважають, що антикризові заходи слід вживати, коли фінансове положення функціонуючого на ринку підприємства стає вже сумним, а перспектива банкрутства реальною. Виходячи з цього вони повністю ігнорують діагностику загрози банкрутства на ранніх стадіях її виникнення і акцентують увагу тільки на лікування кризи. Інші ж, вважають подібний підхід неприйнятним. Так, наприклад, в своїй книзі Справочник кризисного управляющего " професор Уткін Е.А. писав:
Подобный подход это все равно что ставить телегу впереди лошади. Главное в антикризисном управлении обеспечение условий, когда финансовые затруднения не могут иметь постоянный, стабильный характер. Речь о банкротстве при таком подходе быть не должно, поскольку должен быть налажен управленческий