Тваринний світ савани
Информация - География
Другие материалы по предмету География
? пристрасть до кабанів бородавочникам і годинами підстерігають їх у нір.
Прайд зазвичай складається з двох-трьох дорослих звірів і не менше чим двадцяти дитинчат. Лев зїдає в день близько пяти кілограмів мяса, і прайд з десяти левів, щоб бути ситим, повинен вбивати по гну через день. Переважно леви поїдають усі їстівні частини гну, а залишками ласують грифи і гієни, але трапляється, що леви не залишають після себе нічого. У Нгоронгоро я спостерігав прайд з двадцяти трьох дорослих левів, які убили і зїли цілком антилопу канна. За моїми підрахунками, на долю кожного лева припало двадцять - двадцять пять кілограмів мяса, що складає одну шосту частину його власної ваги. Після трапези, що тривала декілька годин, пересичені леви чотири дні лежали, майже не ворушившись, і було видно, як їх роздуті животи щодня обпадали. На пятий день вони трохи пожвавилися, а на шостій або сьомій були готові знову полювати.
Подібні факти примушують замислитися над тим, чи роблять мясоїдні, зокрема леви, відчутний вплив на поголівї тварин, що становлять їх природну здобич, там, де ці тварини за чисельністю набагато перевершують хижаків.
Очевидно, ревом лев повідомляє інших своїх побратимів, що тут зайняв місце він, і попереджає, щоб вони трималися чимдалі. Втім, можливо, лев хоче сказати не лише це.
Відомо, що леви вбивають навіть молодих слонів, наприклад самців, які, вирішивши вести незалежний спосіб життя, відбилися від рідного стада. Менш великих тварин лев зазвичай кінчає дуже швидко. Інакше і не може бути: будь полювання звязане з тривалою боротьбою, леви отримували б серйозні рани, не могли б більше полювати і з часом вимерли б з голоду. Буває, проте, що леви так і не можуть докінчити свою жертву. Я не раз спостерігав, як вони, довівши буйвола-самця до знемоги, поступово пожирають його живим, аби не опинитися перед грізними рогами. Львята, тільки ще початкуючі полювати, теж іноді не відразу можуть впоратися із здобиччю, але незабаром швидко опановують мисливські прийоми. Вони полягають в тому, що, поваливши тварину, лев перегризає йому горло або, здавивши його, душить. Я бачив лева, що перегриз навіть товсту шию буйвола, хоча важко повірити, що він може роззявити лягти так широко.
Леви і інші хижаки рівнин при полюванні керуються в основному зором, хоча нюх розвинений у левів непогано - вони можуть йти по сліду тварини. Лев недостатньо добре розрізняє кольори, і, можливо, зебри, які впадають у вічі людині, левові не так помітні.
Земляна білка (Geosciurus inauris) - ссавець сімейства білячих. На вигляд земляні білки нагадують звичайних, але живуть великими колоніями в норах в саванах, напівпустелях і пустелях на північному сході і заході Африки. Довжина тіла 22-26 см, хвоста 20-25 см, хутро рідкісне, жорстке, без підшерстка, верх рудувато-сірий, з боків від плечей до стегон проходить біла смужка. Часто земляні білки розташовуються по сусідству з іншими колоніальними тваринами - хижаками з сімейства виверрових, сурікатами. Молоді земляні білки і сурікати часто разом грають. Земляних білок часто тримають в неволі як забавних життєрадісних домашніх улюбленців.
Гієни годуються в основному падаллю. Завдяки могутнім щелепам вони без зусиль розгризають навіть найбільші кістки. Але вони не гидуватимуть і живою здобиччю і нерідко вбивають і пожирають навіть старих або хворих левів. Гієни, які вбивають дитинчат, що тільки що народилися, і інших беззахисних мешканців рівнин, особливо гну і газелей, по суті справи, можуть знищити більше за тваринних, ніж леви. Нерідко гієни оточують самицю гну, що збирається розтелитися, і, як вона не прагне відігнати їх, вони хапають її дитинчати через декілька хвилин після його появи на світ. Але очевидно, найчастіше гієни добувають корм, поїдаючи залишки здобичі левів і трупи тваринних, полеглих від хвороб і спраги.
Гієни часто пожирають свої жертви живими. Так само поступають гієноподібні собаки( Lucaon pictus ). Вони полюють зграями і переслідують тварину до повної його знемоги. Тоді вони в декілька секунд роздирають його на шматки. Коли в якій-небудь місцевості зявляються гієнові собаки - усе живе приходить в замішання. Нам ці собаки здаються жорстокими звірами, але насправді це цікаві істоти, що заслуговують на серйозніше вивчення. Гієни вночі розшукують падаль по запаху, а вдень видивляються свою здобич. Гиеновие собаки полюють тільки вдень, керуючись зором. Те ж відноситься і до гепардів - найрозумніших мисливців рівнин. Вони відбивають тварину від стада, рухаючись з вражаючою швидкістю, швидко наздоганяють його, валять на землю і вбивають, перегризаючи йому глотку. Лев обирає своєю здобиччю великих тварин, гепард же, навпаки, самою природою призначений для полювання на дрібних травоїдних, швидких газелей і антилоп імпала. У деяких місцевостях гепарди стали зустрічатися рідше, але ніхто не знає чому.
Чепрачний шакал (Canis mesomelas) - близький родич вовків і собак, дещо поступливий їм в розмірах. Схожість з собаками породила версію про походження деяких порід домашніх собак саме від шакала. Шакали широко поширені і легко пристосовуються до будь-яких умов: зустрічається вони на півдні Євразії, в Північній Африці, в Російській Федерації на Північному Кавказі. Живуть шакали в норах, ведуть нічний зграєвий спосіб життя. Харчуються в основному падаллю і дрібними тваринами. Часто шакали супроводжують левів в надії поживитися залишками їх трапези. У африканських народів шакал є символом хитрості, як у жителів Європи - лиса.
В порівнянні з інш