Сучасна зовнiшня полiтика РДгипту
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Арабська Республiка Египет- найбiльша за чисельнiстю населення (75 млн.) i одна з найбiльш впливових краiн Близького Сходу i Пiвнiчноi Африки, вiдкрито претендуюча на лiдируючi позицii у арабо-мусульманському свiтi. Залученiсть РДгипту в рiзнi мiжнароднi процеси, активнiсть i висока якiсть його дипломатii, вигiдне геополiтичне положення, наявнiсть великих природних i колосальних людських ресурсiв i найпотужнiшоi армii у арабському свiтi роблять його найважливiшим актором мiжнародних вiдносин. Процеси, що вiдбуваються в АРЕ, здатнi iстотним чином вплинути як на ситуацiю у арабському свiтi, так i в сусiднiх субрегiонах, тому в стабiльностi РДгипту зацiкавлено не лише його керiвництво i населення, але i численнi зарубiжнi краiни, що розглядають АРЕ як конструкцiя", що "несе, в системi безпеки в регiонi Близького Сходу i Пiвнiчноi Африки. Сучасна СФгипетська зовнiшня полiтика вирiшуСФ широкий круг завдань, головним з якоi залишаСФться затвердження краiни як головна регiональна держава на Близькому Сходi. Балансуючи мiж вiдстоюванням загальноарабських iнтересiв i власних планiв змiцнення лiдируючих позицiй в регiонi, РДгипет активно взаСФмодiСФ з усiма регiональними i свiтовими "центрами сили". Основна увага i ресурси РДгипет зосереджуСФ на рiшеннi завдань, спрямованих на пiдтримку свiту i стабiльностi в регiонi, забезпечення власних нацiональних iнтересiв i безпеки.
Значна роль в здiйсненнi зовнiшньополiтичноi дiяльностi належить президентовi Хосни Мубараку, який за чверть столiття свого правлiння, завдяки обережнiй i послiдовнiй полiтицi, зумiв переконати велику частину громадськостi в РДгиптi i за кордоном, що саме вiн СФ найбiльш прийнятною фiгурою на посту глави держави, i тiльки вiн здатний забезпечити стабiльнiсть в однiй з найбiльших краiн мусульманського свiту, що граСФ важливу роль в системi мiжнародних вiдносин.
Активна полiтика РДгипту на Арабському Сходi проголошуСФться як головний прiоритет дiяльностi держави на мiжнароднiй аренi. Вiдродивши стосунки з арабськими краiнами, перерванi в результатi пiдписання сепаратного мирного договору з РЖзраiлем в 1979 р., РДгипет поставив перед собою завдання очолити полiтичнi i економiчнi процеси у арабському свiтi мул i ж стати iх активним учасником. РДгипет прагне грати роль регiонального спонсора в процесi близькосхiдного врегулювання, заявляючи, що на нiм лежить iсторична вiдповiдальнiсть перед палестинською проблемою. Каiр виступаСФ посередником в переговорах мiж палестинцями i iзраiльтянами, що, з одного боку, дозволяСФ АРЕ пiдтримувати статус активного дипломатичного центру у арабському свiтi, а з iншоi - накладаСФ велику вiдповiдальнiсть за стан справ в зонi палестино-iзраiльського конфлiкту. У основi СФгипетського пiдходу до вирiшення цiСФi проблеми лежить реалiзацiя принципу "свiт в обмiн на землю", виведення iзраiльських вiйськ з усiх арабських територiй, окупованих пiд час "шестиденноi вiйни" 1967 р., створення незалежноi палестинськоi держави iз столицею в Схiдному РДрусалимi, повернення палестинських бiженцiв.
Зоною життСФво важливих iнтересiв Каiра СФ район Персидськоi затоки. РДгипет зацiкавлений в пiдтримцi стабiльностi i безпеки в нафтовидобувних аравiйських монархiях, розглядаючи iх як одного з важливих джерел отримання фiнансово-економiчноi допомоги i масштабного споживача СФгипетською робочою силою. Згiдно заявленоi ще в 1980-i рр. президентом Хосни Мубараком позицii, безпека краiн Персидськоi затоки i РДгипту неподiльна. АРЕ виражаСФ готовнiсть надати краiнам Ради спiвпрацi арабських держав Персидськоi затоки (ССАГПЗ) усю необхiдну допомогу, включаючи вiйськову, в справi захисту iх суверенiтету i територiальноi цiлiсностi вiд iноземних посягань. РДгипет намагаСФться впливати на складну обстановку в РЖраку, що склалася пiсля вторгнення в цю краiну в 2003 р. збройних сил США i iх союзникiв. Керiвництво i громадськiсть краiни дуже хворобливо сприйняли вiйськовий результат кризи навколо РЖраку, що свiдчив про слабкiсть арабського спiвтовариства, про розкол в його рядах i нездатностi вплинути на небажаний для бiльшостi арабських краiн хiд розвитку подiй в регiонi. РДгипет, не зумiвши запобiгти вiйськовому втручанню в РЖрак, направив дипломатичнi i економiчнi зусилля на швидке подолання його наслiдкiв, налагодивши активну взаСФмодiю з iракськими внутрiшньополiтичними силами, державами близькосхiдного регiону, краiнами "Великоi вiсiмки" i мiжнародними органiзацiями, передусiм ООН i Лiгою арабських держав (ЛАГ). Зусилля СФгипетськоi дипломатii вiдносно пiвденного сусiда Судану спрямованi на недопущення роздiлу цiСФi краiни на пiвнiчну i пiвденну частинi, а також запобiгання iнтернацiоналiзацii кризи в регiонi Дарфур.
Свою роль центру регiональноi дипломатii РДгипет прагне пiдкрiплювати посередницькими мiсiями для врегулювання мiжарабських суперечок i конфлiктiв. Велику ставку в справi змiцнення i розвитку стосункiв на Арабському Сходi в Каiрi роблять на ЛАГ, яку Каiр вважаСФ головною мiжарабською органiзацiСФю i звязуСФ з нею змiцнення мiждержавних вiдносин в регiонi i здiйснення iнтеграцiйних проектiв. У 2003 м. РДгипет виступив з розгорнутою програмою iнiцiатив по ii реформуванню, що припускаСФ створення нових органiв з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi органiзацii i контролю над виконанням прийнятих рiшень. Пропозицii РДгипту були врахованi при виробленнi програми реформи ЛАГ i модернiзацii ii iнституцiональноi структури, i увiйшли до пiдсумко