Сучасна зовнiшня полiтика РДгипту
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ськоi угоди про вiйськову спiвпрацю викликало серйозну стурбованiсть в Каiрi, що побачило в цьому небезпеку створення мiцного регiонального союзу, загрозливого його позицiям i безпецi всього арабського свiту. Незважаючи на це, РДгипет не зацiкавлений в погiршеннi стосункiв з Туреччиною, враховуючи ii географiчну близькiсть до регiону Арабського Сходу, потужну армiю, вiдносно розвинену економiку, членство в НАТО, а також тiснi звязки з РДС, що дозволяють iй бути, по вираженню лiвiйського лiдера Муаммара Каддафи, "троянським конем" мусульманського свiту в Европе33. РДгипет зацiкавлений в розвитку спiвпрацi з Туреччиною, зокрема в питаннi експорту СФгипетського газу в РДвропу транзитом через ii територiю. В цiлях збiльшення товарообiгу РДгипет i Туреччина в груднi 2005 р. пiдписали угоду про вiльну торгiвлю.
ВiдбуваСФться поступове налагодження стосункiв мiж РДгиптом i РЖраном, що переживали серйозний кризi 1979 р., коли в Тегеранi перемогла iсламська революцiя, яку офiцiйний Каiр сприйняв негативно, оголосивши погляди нового iранського керiвництва "фанатичним iсламом" Упродовж тривалого часу РДгипет звинувачував РЖран в спробi "навязати арабським краiнам району Персидськоi затоки свою гегемонiю, що представляСФ загрозу безпеки для усiх арабiв", i "розповсюдити свiй вплив в регiонi, використовуючи мусульманську доктрину" шиiта. Помiтна активiзацiя СФгипетсько-iранського дiалогу почала спостерiгатися пiсля обрання в 1997 р. президентом РЖрану Мохаммада Хатами, представника помiрних сил в iранському полiтичному iстеблiшментi, налаштованого на встановлення стратегiчного партнерства з арабським свiтом. Тодi ж РДгипет офiцiйно обгрунтував необхiднiсть спiвпрацi з РЖраном як противага iзраiльсько-турецькому вiйськовому альянсу. Каiр став з меншою пiдозрою вiдноситися до Тегерана, пiсля того, як в полiтичнiй риторицi державних дiячiв РЖрану зникла теза про експорт iсламськоi революцii. У свою чергу iранська влада запевняСФ арабськi краiни Вт, що загрози "шиiта Близькому Сходу не iснуСФ" 36. Намiтилася активiзацiя спiвпрацi в торговельно-економiчнiй i науково-технiчнiй областях. У серпнi 2004 р. була створена СФгипетсько-iранська торговельна рада з метою збiльшення обСФмiв товарообiгу мiж двома краiнами, функцiонуСФ СФгипетсько-iранський банк розвитку. РДгипет пiдтримуСФ право РЖрану на мирну атомну енергетику i виступаСФ за дипломатичне врегулювання кризи навколо iранського "ядерного досьСФ", але в той же час з тривогою вiдноситься до претензiй Тегерана на лiдерство у арабо-мусульманському свiтi. На думку Каiра, СФгипетсько-iранським стосункам потрiбний час, щоб повернутися в нормальне русло. У АРЕ цiнують те, що кроки, що "робляться iранським керiвництвом, свiдчать про бажання створити такi умови, при яких стало б можливим вiдновлення двостороннiх звязкiв в повному обСФмi".
Особливе значення для РДгипту мають вiдношення з КитаСФм, постiйним членом СБ ООН, найбiльшою державою на азiатському континентi, що з року в рiк набираСФ економiчну i вiйськову потужнiсть. Китай на початку XXI ст. перетворився на великого торговельного партнера РДгипту - обСФм товарообiгу мiж двома краiнами вже перевищив 2 млрд. дол. Спiвпрацю з КитаСФм робить стимулюючий вплив на розширення СФгипетського експорту в цю найбiльшу азiатську краiну, дозволяСФ АРЕ збiльшити збут товарiв на великих ринках Китаю, перейняти краще з накопиченого iм досвiду економiчних реформ. Каиp зацiкавлений в капiталовкладеннях Китаю в СФгипетську економiку i бачить в нiм партнера, що не повязуСФ приплив своiх iнвестицiй в економiку АРЕ iз станом справ в СФгипетсько-iзраiльських стосунках, як це нерiдко роблять Сполученi Штати через своi тiснi союзницькi звязки з РЖзраiлем або пiд тиском СФврейського лобi США. Для РДгипту представляСФться важливою позицiя Китаю, як одного з постiйних членiв СБ ООН, з проблеми близькосхiдного врегулювання. Китай також розглядаСФться як постачальник озброСФнь в АРЕ. У стосунках РДгипту з ЯпонiСФю в цiлому переважаСФ економiчна складова.Токiо видiляСФ Каiру кредити, Вт числi i безвiдплатнi, для вирiшення насущних проблем СФгипетськоi економiки, будiвництва обСФктiв транспортноi i туристичноi iнфраструктури АРЕ.
Активiзацiя азiатського вектора зовнiшньоi полiтики РДгипту викликана з одного боку, зацiкавленiстю економiчного характеру, а з iншоi - мiркуваннями полiтичноi доцiльностi, що посилилися, за словами авторитетного СФгипетського полiтолога i журналiста Ибрахима Нафие, пiсля розпаду бiполярноi системи мiжнародних вiдносин на початку 1990-х рр., i виражених в прагненнi пошуку нових надiйних партнерiв перед лицем всесвiтньоi гегемонii США.
Складна обстановка на Ближньому, Середньому Сходi i в Африцi, прагнення РДгипту вiдстоювати своСФ лiдерство у арабському свiтi визначають основнi напрями його полiтики в областi нацiональноi безпеки i вiйськового будiвництва. Згiдно однiСФi iз засадничих доктрин зовнiшньоi полiтики АРЕ, свiт залишаСФться "стратегiчним вибором" РДгипту, що проводить курс на послiдовне i ненасильницьке затвердження свого лiдерства у арабському свiтi як сильна в економiчному i вiйськовому планi регiональна держава. Вiйськова доктрина АРЕ носить оборонний характер, а в ii основi лежить "принцип заборони, тобто пiдтримка вiйськовоi рiвноваги з навколишнiми державами з метою змусити iх вiдмовитися вiд застосування сили проти РДгипту". Армiя РДгипту СФ найчисленнiшою i найбiльш оснащеною на Арабському Востоке- чисельнiс