Сучасна зовнiшня полiтика РДгипту
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ан.
Незважаючи на наявнiсть мирного договору, досить активнi контакти на офiцiйному рiвнi i маленьку вiрогiднiсть виникнення мiж краiнами озброСФного конфлiкту на сучасному етапi, саме РЖзраiль розглядаСФться РДгиптом як основний супротивник в регiонi. Усвiдомлюючи потенцiйну вiйськову загрозу, витiкаючу вiд РЖзраiлю на адресу арабського свiту, РДгипет продовжуСФ нарощувати свiй вiйськовий потенцiал, даючи зрозумiти, що його збройнi сили, що досягли високого рiвня боСФготовностi i професiоналiзму, в змозi захистити державний кордон, а також забезпечити регiональну безпеку i стабiльнiсть.
Однiй з головних цiлей СФгипетськоi зовнiшньоi полiтики на рубежi ХХ- ХХРЖ ст. було i залишаСФться збереження i розвиток привiлейованих стосункiв з США, основою яких СФ спiвпраця в економiчнiй i вiйськово-технiчнiй областях. Щорiчно РДгипет отримуСФ вiд США 1,3 млрд. дол. безвiдплатноi вiйськовоi допомоги, займаючи по цьому показнику друге мiiе у свiтi пiсля РЖзраiлю, маСФ з 1988 р. статус союзника США з числа краiн, що не входять в НАТО, що дозволяСФ користуватися пiльговим режимом експортного контролю при закупiвлях бойовоi технiки. Сполученi Штати СФ одним з видатних торговельно-економiчних партнерiв РДгипту : в перiод з 1996 по 2004 рр. середньорiчний показник торговельного експорту АРЕ в США складав близько 946,6 млн. доларiв, а обСФм товарообiгу досяг до 2005 р. 5 млрд. дол. Дуже значною залишаСФться безвiдплатна економiчна допомога Каiру з боку Вашингтона.
Останнiми роками в СФгипетсько-американських стосунках спостерiгаСФться деяке "охолодження". На думку Каiра, Вашингтон здiйснюСФ тиск на СФгипетське керiвництво з питання прискорення полiтичних реформ i прав людини, i в той же час не бажаСФ надавати торговельнi преференцii, з якими в АРЕ повязанi певнi надii на пiдйом економiки i полiпшення зовнiшньоторговельних показникiв. Не бажаючи залежати тiльки вiд американських постачань, РДгипет прагне диверсифiкувати джерела озброСФнь за рахунок Росii, Китаю i деяких краiн РДвропи.
У РДгиптi сильнi антиамериканськi настроi. Для бiльшоi частини СФгиптян США- основний винуватець бiд, що вiдбуваються, на Арабському Сходi, зокрема, тривалого палестино-iзраiльського конфлiкту, в якому, на думку переважноi бiльшостi громадян АРЕ, Вашингтон давно i твердо займаСФ сторону СФврейськоi держави. Проте, РДгипет здiйснюСФ тактику помiрноi критики вiдносно близькосхiдноi полiтики США, не дозволяючи собi перейти ту грань, за якою могло б послiдувати погiршення стосункiв з Вашингтоном. Каiр також не пiдтримуСФ заклики деяких представникiв арабського спiвтовариства заморозити стосунки з США у вiдповiдь на iх проiзраiльську полiтику, вважаючи, що подiбний бойкот негативно позначиться в першу чергу на економiцi краiни i закриСФ дверi спiвпрацi.
Пiсля проголошення в серединi 70-х рр. XX ст. полiтики "вiдкритих дверей" i переорiСФнтацii РДгиптом зовнiшньополiтичного вектора на користь Заходу, великий розвиток отримали звязки з РДвропою. Подальше змiцнення полiтичних i економiчних стосункiв з СФвропейськими краiнами i бажання залучити iх в подii на Близькому Сходi мають стратегiчний характер для РДгипту, що бажаСФ збалансувати активнiсть США в регiонi. В першу чергу, це стосуСФться проблеми 6лижнього стiчного врегулювання. РДгипет повязуСФ успiх СФвро-середземноморськоi спiвпрацi iз закiнченням арабо-iзраiльського конфлiкту i закликаСФ РДС грати активну роль в мирному процесi. На початку XXI ст. двостороння торговельно-економiчна спiвпраця розвиваСФться швидкими темпами. РДС СФ головним торговельним партнером АРЕ (у 2005 р. товарообiг склав 17 млрд. дол.) i головним iнвестором в ii економiку. В цiлях розвитку торговельно-економiчних звязкiв дiСФ СФгипетсько-СФвропейська бiзнес-рада, створена в 2003 м. Каiр розраховуСФ на подальше вiдкриття СФвропейського ринку для збiльшення експорту СФгипетських товарiв, що являСФться, на думку X. Мубарака, "питанням життя або смертi" 20. У рамках партнерства з РДС РДгипет шукаСФ можливостi залучення в краiну iноземних iнвестицiй i передових технологiй, якi дозволять йому здiйснити модернiзацiю економiчноi iнфраструктури i пiдвищити конкурентоспроможнiсть своСФi продукцii на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. РДвропа розглядаСФться Каiром як один з основних iмпортерiв СФгипетського природного газу.
У листопадi 1995 р. РДгипет взяв участь в конференцii Барселони, пiдсумком якоi стало вироблення шляхiв розвитку спiвпрацi мiж краiнами РДС i регiону Близького Сходу i Пiвнiчноi Африки. На нiй сторони домовилися про створення до 2010 р. зони вiльноi торгiвлi мiж РДС i 12 краiнами пiвденного Середземноморя. У рамках цього процесу, що дiстав назву "Барселони", РДгипет i РДС в червнi 2001 р. пiдписали угоду про асоцiацiю, спрямовану на усебiчний розвиток торговельних стосункiв, лiбералiзацiю торгiвлi, взаСФмних капiталовкладень i послуг, зниження митних барСФрiв i створення зони вiльноi торгiвлi. У червнi 2004 р. ця угода вступила в силу. Каiр уважно вивчаСФ успiшний досвiд економiчноi i полiтичноi iнтеграцii у рамках РДС. На думку СФгипетського керiвництва, найбiльш оптимальним шляхом для здiйснення iнтеграцii у арабському свiтi являСФться запозичення корисного досвiду iнтеграцii СФвропейських краiн, зокрема, практики створення наднацiональних iнститутiв, що забезпечують ефективнiсть мiждержавноi спiвпрацi.
Стосунки з РосiСФю пiсля тривалого застiйного перiоду поступово виходять на якiсно новий рiвень. РДгипет, що був свого часу форпостом радянського впливу на Арабському Сход