Сучасна зовнiшня полiтика РДгипту
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
i, на завершуючому етапi холодноi вiйни переорiСФнтовувався у бiк тiсноi спiвпрацi iз Заходом, що привело до погiршення стосункiв з Москвою. Пiсля розпаду СРСР росiйсько-СФгипетськi стосунки пережили серйознi суспiльно-полiтичнi змiни, iстотно знизився рiвень торговельно-економiчних стосункiв, скоротилися полiтичнi контакти. Це було повязано i зi зниженням значущостi арабського свiту для Росii. У 1990-2000-i рр. серiСФю угод i меморандумiв РДгипет i Росiя пiдвели договiрно-правову базу пiд двостороннi стосунки i далечiнь новий iмпульс розвитку спiвпрацi. Так, в 1994 р. була врегульована проблема про взаСФмну заборгованiсть мiж колишнiм СРСР i АРЕ, а в 2001 р. пiдписана Довгострокова програма розвитку торгiвлi, економiчного, промислового i науково-технiчного спiвробiтництва, розрахована на 10 рокiв, а також Декларацiю про принципи дружнiх стосункiв i спiвпрацi. Активiзацiя контактiв мiж АРРЖ i РФ припала на рубiж XX - XXI рр. У 1997,2001,2004 i 2006 рр. президент X. Мубарак чотири рази вiдвiдував Москву. З росiйського боку РДгипет вiдвiдали премСФр-мiнiстр Михайло Фрадков (листопад 2004 р.) i президент Володимир Путiн (квiтень 2005 р.). АРЕ займаСФ одне з провiдних мiiь у арабському свiтi по рiвню полiтичних i економiчних стосункiв з РосiСФю, яка "розглядаСФ РДгипет як привiлейованого партнера в близькосхiдних i африканських справах". В той же час, як вiдмiчають високопоставленi представники обох краiн, потенцiал торговельно-економiчноi, вiйськово-технiчноi, культурноi i науковоi спiвпрацi реалiзуСФться в недостатньо повнiй мiрi. У 2005 р. товарообiг мiж двома краiнами склав 1,1 млрд.дол. В цiлях усебiчного розвитку i поглиблення двостороннiх стосункiв створена Мiжурядова росiйсько-СФгипетська комiсiя з торговельно-економiчноi i науково-технiчноi спiвпрацi. РДгипет, незважаючи на тiсну спiвпрацю з США у вiйськово-технiчнiй сферi, залишаСФться потенцiйним споживачем продукцii росiйського вiйськово-промислового комплексу.
На рубежi XX - XXI рр. РДгипет активiзував свою полiтику на африканському континентi, що було обумовлено збiльшеним iнтересом Каiра до участi в економiчних iнтеграцiйних обСФднаннях. Африка СФ дуже перспективним i територiально близьким ринком збуту СФгипетських товарiв. У червнi 1998 р. РДгипет вступив в Асоцiацiю спiльного ринку Схiдноi i Пiвденноi Африки (КОМЕСА), що СФ потенцiйним ринком в 380 млн. чел.28 i що маСФ сукупний обСФм ВВП в 182 млрд. дол. 29 Участь в КОМЕСА дозволяСФ РДгипту розвивати африканський напрям своСФi зовнiшньоi торгiвлi, стимулювати дiяльнiсть компанiй, повязаних з африканським ринком в областi промисловостi, торгiвлi i фiнансiв, а також сiльського господарства. РДгипетський експорт в краiни КОМЕСА вирiс з 95 млн. дол. в 2000 р. до 372 млн. дол. в 2004 р. Причинами вступу АРЕ в КОМЕСА стали також мiркування стратегiчного характеру, зокрема бажання встановити тiснiшi торговельно-економiчнi взаСФмини з краiнами басейну рiчки Нiл. У 2001 м. РДгипет в числi пяти африканських держав (разом з Алжiром, НiгерiСФю, Сенегалом i ЮАР) взяв участь в розробцi довготривалоi програми соцiально-економiчного розвитку Африки, що дiстала назву "Нове партнерство для розвитку Африки" (НЕПАД), яка нацiлена на забезпечення за допомогою розвинених захiдних держав економiчного пiдйому найбiльш бiдних краiн "Чорного континенту".
Одним з прiоритетних напрямiв в африканськiй полiтицi РДгипту СФ забезпечення свiту i стабiльностi на континентi. У квiтнi 1996 р. за iнiцiативою РДгипту 49 з 53 держав Африки пiдписали Договiр про перетворення Африканського континенту на зону, вiльну вiд ядерноi зброi. Каiр також придiляСФ велику увагу району Африканського рогу, який iз-за мiжетнiчних, мiжконфесiйних i мiждержавних конфлiктiв, що розгоралися на рубежi ХХ- ХХРЖ рр., став обСФктом тривоги з боку СФгипетськоi влади. У звязку з цим АРЕ активiзувала свою дипломатiю в цьому регiонi з метою врегулювання конфлiктiв, що спалахнули, i недопущення нових. Серед найбiльш значущих миротворчих мiсiй РДгипту - врегулювання пограничного конфлiкту мiж Йеменом i Эритреей, посередництво i налагодження дiалогу з рiзними угрупуваннями в Сомалi, що роздираСФться громадянською вiйною.
Найважливiшою проблемою сучасного РДгипту, тiсно повязаною з африканським вектором його зовнiшньоi полiтики, СФ проблема здобичi i розподiлу водних ресурсiв рiчки Нiл. РДгипет знаходиться в нижнiй течii Нiлу, а, отже, залежить вiд водноi полiтики краiн, розташованих у верхнiй течii цiСФi найбiльшоi африканськоi рiчки. В той же час низку африканських краiн вимагають вiдмiни СФгипетсько-суданського договору 1959 р., який встановив привiлейоване право Каiра на водозабiр з Нiлу. РДгипет категорично вiдкидаСФ можливiсть зменшення своСФi квоти нiльськоi води, i як випливаСФ iз заяв керiвництва краiни, задовольниться тiльки такою угодою, яка не створить загрозу нацiональноi безпеки краiни, понад 95% водних ресурсiв якоi забираються з рiчки Нiл. Таким чином, РДгипет розглядаСФ свою активну дiяльнiсть в Африцi, i особливо в пiвнiчнiй i схiднiй ii частинах, а також в районi басейну рiчки Нiл, як ключовий напрям своСФi зовнiшньоi полiтики.
Стосунки РДгипту з краiнами Азii на рубежi ХХ- ХХРЖ рр. отримали додатковий iмпульс до розвитку, що було багато в чому повязано iз збiльшенням темпiв зростання економiки в краiнах цього регiону i зацiкавленiстю АРЕ у встановленнi тiсних торговельно-економiчних звязкiв з ними. У другiй половинi 1990-х рр. iстотно зрiс iнтерес Каiра до розвитку стосункiв з Туреччиною. Пiдписання в лютому 1996 р. турецько-iзраiл