Сучасна зовнiшня полiтика РДгипту
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
вих документiв Алжiрського самiту ЛАГ в березнi 2005 р.. Про сильнi позицii РДгипту в ЛАГ говорить той факт, що пятеро з шести генеральних секретарiв органiзацii (у тому числi, нинiшнiй - Амр Муса) з моменту ii створення в 1945 р. були СФгиптянами.
Каiр прагне розвивати економiчнi звязки зi своiми зарубiжними партнерами, при цьому роблячи особливий упор на iнтеграцiю у рамках арабського свiту. Згiдно концепцii РДгипту, створення СФдиного економiчного простору повинне стати базою для обСФднання арабських краiн. У Каiрi вважають, що здiйснення спiльних економiчних проектiв i розвиток багаторiвневих економiчних звязкiв - це запорука тiснiшоi взаСФмодii арабських краiн i в полiтичнiй сферi. РДгипет став одним з iнiцiаторiв пiдписання угоди про Арабську зону вiльноi торгiвлi в лютому 1997 р., що набув чинностi в сiчнi 1998 р. i передбачаСФ щорiчне скорочення митних зборiв на 10% протягом 10 рокiв. Це рiшення стало важливим кроком на шляху до створення в перспективi Арабського спiльного ринку i активiзацii мiжарабськоi торгiвлi, обСФм якоi на рубежi XX - XXI ст. складав усього 8% вiд усього торгового обiгу арабських краiн.
РДгипет активно використовуСФ своiй вигiдне географiчне положення i наявнi економiчнi ресурси для збiльшення своСФi ваги в системi зовнiшньоекономiчних звязкiв в регiонi. У липнi 2003 р. була запущена перша гiлка панарабського газопроводу, по якому СФгипетський газ поступатиме в низку краiн Арабського Сходу з подальшим розширенням проекту на РДвропу. У арабському свiтi його назвали "найважливiшим проектом мiжарабськоi спiвпрацi, який значно пiдвищуСФ економiчнi можливостi арабiв i спрямований в майбутнСФ". Таким чином, РДгипет, що не входив упродовж тривалого часу в число арабських краiн, що експортують у великому обСФмi вуглеводневi ресурси, на рубежi XX - XXI ст. придбав статус перспективного i потенцiйно стабiльного постачальника енергетичноi сировини на свiтовi ринки, i використовуСФ цю перевагу для посилення своiх економiчних позицiй в регiонi Арабського Сходу.
Стосунки РДгипту i РЖзраiлю СФ однiСФю з головних складових усiСФi близькосхiдноi полiтики. Пiсля увязнення в 1979 р. мирного договору РДгипет повязував перспективу подальшоi спiвпрацi з СФврейською державою з розвитком ситуацii в зонi арабо-iзраiльського конфлiкту. Початок близькосхiдного мирного процесу, пiдписання iзраiльтянами i палестинцями ряду угод в першiй половинi 1990-х рр. помiтно полiпшили СФгипетсько-iзраiльськi стосунки, якi пiсля початку РЖнтифади Аль-Акса у вереснi 2000 р. знову були практично повнiстю згорнутi. Основнi СФгипетсько-iзраiльськi протирiччя торкаються вiдмiнностей в пiдходах до рiшення близькосхiдноi проблеми i гегемонiстських спрямувань РЖзраiлю в регiонi. Незважаючи на рiзко негативний iмiдж РЖзраiлю у арабо-мусульманському свiтi, РДгипет маСФ намiр i надалi здiйснювати тiсний контакт з представниками керiвництва i рiзних полiтичних кругiв СФврейськоi держави. Близькосхiдний конфлiкт чинить великий вплив на СФгипетсько-iзраiльськi стосунки, i багато в чому визначаСФ iх характер. РДгипет зацiкавлений в швидкому закiнченнi арабо-iзраiльського протистояння, що з одного боку, пiдтвердить правильнiсть вибраного АРРЖ курсу по вiдношенню до РЖзраiлю, з яким вiн першим з арабських краiн пiдписав мирний договiр в 1979 р. 10, а з iншоi - створить умови для розкриття потенцiалу економiчних стосункiв в регiонi.
Враховуючи географiчне розташування РЖзраiлю як безпосереднього сусiда арабських краiн, АРЕ розглядаСФ його як природного економiчного партнера в майбутньому, великого споживача СФгипетськоi вуглеводневоi сировини. В той же час РДгипет виступаСФ категорично проти якоi-небудь переваги РЖзраiлю над краiнами регiону в тiй або iншiй областi, i украй негативно вiдноситься до спроб СФврейськоi держави стати економiчним i вiйськовим гегемоном на Близькому Сходi". Вважаючи РЖзраiль потенцiйним учасником iнтеграцiйних процесiв на Близькому Сходi, РДгипет в той же час виступаСФ проти поспiшноi нормалiзацii стосункiв мiж ним i арабськими краiнами, оскiльки, на думку АРЕ, це може викликати вiдхiд вiд скоординованоi позицii арабiв. Важливим стабiлiзатором в пiдтримцi СФгипетсько-iзраiльських контактiв СФ посередницька роль США, пiд чиiм пильним спостереженням розгортаються взаСФмини цих двох держав упродовж двох з половиною десятилiть. Вашингтон стимулюСФ розвиток СФгипетсько-iзраiльськоi спiвпрацi, робить обом краiнам солiдне фiнансове пiдживлення по лiнii економiчноi i вiйськовоi допомоги.
РДгипет чiтко наслiдуСФ положення кемп-девiдських угод, вирiшуючи двостороннi питання i спори, що виникають мiж РЖзраiлем i арабськими краiнами, дипломатичним шляхом. Незважаючи на "холодний свiт", який встановився пiсля пiдписання кемп-девiдських угод, РДгипет i РЖзраiль прагнуть не демонструвати вiдкрито своiх антипатiй, а вирiшувати двостороннi питання i проблеми загальнорегiонального характеру за столом переговорiв. АРЕ виключаСФ можливiсть втягування у вiйну з РЖзраiлем для захисту палестинцiв, заявляючи що "маСФ намiр дотримуватися помiрного пiдходу вiдносно СФврейськоi держави, не дозволяючи емоцiям запанувати над полiтичним прагматизмом" 13. Небажання РДгипту загострювати вiдносини з СФврейською державою проявилося пiд час вiйськового вторгнення РЖзраiлю в Лiван лiтом 2006 р., коли офiцiйний Каiр обмежився засудженням дiй iзраiльськоi держави, вiдмовившись розривати з ним дипломатичнi стосунки i пiдкресливши при цьому, що РДгипет не стане воювати з РЖзраiлем за Лi