Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
діяльність, і більш того, перетворити її на опору демократичної партії.
Антивоєнні організації упевнились у відсутності у республіканської адміністрації реальних планів щодо закінчення війни і відновили свою діяльність уже в липні 1969 року. Тоді у Вашингтоні не проходило жодного тижня без демонстрацій, маршів, актів громадянської непокори [5,395].
В рядах антивоєнного руху діяли також пацифістські організації. Пацифістський рух виник в 20-х роках ХІХ століття. На його формування та діяльність значно вплинула еміграція з європейських країн членів пацифістських церков, які відмовлялися від служби в армії. Серед перших відомих пацифістських організацій Американське суспільство миру, яке було створене в 1828 році У. Леддом.
Наприкінці ХІХ століття пацифістські організації активізували свою діяльність. Визнаючи, що існуючі в капіталістичному суспільстві закони суперечать їхнім принципам, пацифісти разом з тим пропонують мирні, ненасильницькі шляхи трансформації суспільства. В рядах пацифістів були відсутні єдині погляди на шляхи та методи досягнення кінцевої мети роззброєння. Більшість виступали за багатосторонні або двосторонні узгоджені дії. Деякі, наприклад католицька організація „Пакс Крісті” (1973), вважали допустовими і односторонні дії.
Серед пацифістських організацій існували такі радикальні за характером, як Католицький робочий рух (1933), Центр з вивчення закону та пацифізму (1978). Члени першої вважали ефективним шляхом зміни суспільства децентралізацію анархістського типу. Друга надавала юридичну допомогу організаціям та приватним особам.
Події післявоєнних десятиліть створення атомної бомби, подальше вдосконалення ядерного озброєння та засобів його поставлення, війна у Вєтнамі та масовий протест проти неї мали величезну дію на теорію та практику пацифізму. Зявився новий його напрямок „ядерний” пацифізм. Його прибічники не були супротивниками ненасильництва, деякі навіть не відкидали звичайного озброєння. Але вони виступали проти будь - якого використання ядерної зброї.
Припинення війни у Вєтнамі привело до спаду антивоєнної активності: більшість учасників вважали свою місію виконаною, багато організацій і коаліції оголосили про саморозпуск.
Розділ ІІ. Рух молоді та студентів
Друга світова війна значно змінила обстановку в молодіжному і студентському русі США. Серед молоді як і раніше переважали демократичні і прогресивні настрої. В роки війни активність молоді мала антифашистську спрямованість, вона підтримувала зміцнення радянсько-американського співробітництва. Відображенням солідарності з СРСР став розвиток контактів окремих американських молодіжних організацій із представниками радянської молоді, зокрема з Антифашистським комітетом радянської молоді.
Молодих американців хвилювали проблеми післявоєнного устрою світу, що проявилося в діяльності студентських груп, які виступили за запобігання воєн і встановлення справедливих і рівноправних відносин між державами шляхом створення "світового уряду", прообразом якого вони вважали ООН. Ці групи згодом склали студентські відділення організації "Обєднані світові федералісти", створеної в 1947 році.
Прагнення молоді до продовження реформ "нового курсу", до розвитку післявоєнного співробітництва з СРСР відбила передвиборна кампанія Г. Уоллеса, кандидата на президентських виборах у 1948 р. від Прогресивної партії. Для агітації за його платформу серед молоді була створена організація "Молоді прогресисти Америки", на установчому зїзді якої було близько 2 тис. делегатів з 44 штатів. "Молоді прогресисти" не припинили свою діяльність після виборів і на зїзді 1949 р. висунули "Білль про права молоді", вимагаючи здійснення заходів для поліпшення соціально-економічного положення молоді і прийняття законодавства з забезпечення громадянських прав негритянського населення.
У своїй боротьбі молодь застосовувала такі форми і методи, як сидячі страйки, диспути, марші, мітинги, захоплення студентських містечок-кампусів. Першим масовим виступом, що показав країні серйозність студентського руху і поклав початок новій тактичній формі боротьби студентів - "сит-ін" (sіt іn) - різновид сидячого страйку, був виступ у студентському містечку Каліфорнійського університету в Беркли восени 1964 року [8,283].
Молодь протестувала проти агресивного зовнішньополітичного курсу, "холодної війни". У 1949 р. "Молоді прогресисти Америки" і "Американська молодь за вільний світ" виступили з осудом створення НАТО. Серед студентства виявлялося невдоволення призовом до армії, введенням вишколу у вищих навчальних закладах. Відзначалися й інші вираження протесту проти внутрішньої і зовнішньої політики правлячих кіл США.
Серйозні труднощі в роботі з молоддю в цей період відчували комуністи. У 1943 р. опортуністам удалося домогтися розпуску Ліги комуністичної молоді. Замість неї була створена "Американська молодь за демократію", що займалася пропагандистською роботою, яка після війни намагалася залучити молодь до активних виступів. Ця організація брала участь у створенні "Молодих прогресистів Америки". У 1949 р. комуністами була утворена Ліга робочої молоді, яка також намагалася організувати виступи молоді і, зокрема, що скликала в 1952 р. національну студентську конференцію за академічні свободи, рівність і мир. Учасники конференції виступили з осудом політики "холодної війни", у підтр?/p>