Суспiльна свiдомiсть та ii структура
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
успiльна свiдомiсть епохи може не тiльки вiдбивати буття, але активно сприяти його перебудовi. У цьому i полягаСФ та iсторично сформована функцiя суспiльноi свiдомостi, що робить ii обСФктивно необхiдною i реально iснуючим елементом будь-якого суспiльного устрою.
Той факт, що суспiльна свiдомiсть мiстить у собi рiзнi рiвнi (повсякденне-життСФве, теоретичне, суспiльну психологiю, iдеологiю i т.д.), i те, що кожним рiвнем свiдомостi суспiльне буття вiдбиваСФться по-рiзному, саме i складаСФ реальну складнiсть у розумiннi феномена суспiльноi свiдомостi. РЖ тому не можна розглядати ii як просту суму понять тАЬсвiдомiстьтАЭ i тАЬсуспiльнатАЭ.
Володiючи обСФктивною природою й iманентними законами розвитку, суспiльна свiдомiсть може як вiдставати, так i випереджати буття в рамках закономiрного для даного суспiльства еволюцiйного процесу. У цьому планi суспiльна свiдомiсть може вiдiгравати роль активного стимулятора суспiльного процесу, або механiзму його гальмування. Могутня утворювальна сила суспiльноi свiдомостi здатна впливати на все буття в цiлому, розкриваючи змiст його еволюцii i пророкуючи перспективи. У цьому планi вона вiдрiзняСФться вiд субСФктивного (у сенсi субСФктивноi реальностi) кiнцевого й обмеженого окремою людиною iндивiдуальноi свiдомостi. "ада суспiльного цiлого над iндивiдом виражаСФться тут в обовязковому прийняттi iндивiдом iсторично сформованих форм духовного освоСФння дiйсностi, тих способiв i засобiв, за допомогою яких здiйснюСФться створення духовних цiнностей, того смислового змiсту, що накопичено людством вiками i поза яким неможливе становлення особистостi.
Людина, будучи, по визначенню Аристотеля, "суспiльною твариною", покликана жити в суспiльствi самим ходом розвитку Матерii. Будучи iндивiдом, вона, проте, усе рiвно являСФ собою деякий елемент суспiльства, що, у свою чергу, СФ свого роду системою, гiперорганiзмом, складеним з деякоi кiлькостi всякого роду людей, змушених жити в даному соцiумi.
Суспiльна свiдомiсть являСФ собою сукупнiсть iдей, теорiй, поглядiв, представлень, почуттiв, вiрувань, емоцiй людей, настроiв, у яких вiдбиваСФться природа, матерiальне життя суспiльства i вся система суспiльних вiдносин. Суспiльна свiдомiсть формуСФться i розвиваСФться разом з виникненням суспiльного буття, тому що свiдомiсть можлива тiльки як продукт соцiальних вiдносин. Але i суспiльство може бути названо суспiльством лише тодi, коли склалися його основнi елементи, у тому числi i суспiльна свiдомiсть. Сукупнiсть узагальнених представлень, iдей, теорiй, почуттiв, удач, традицiй, тобто всього того, що складаСФ змiст суспiльноi свiдомостi, утворить духовну реальнiсть, виступаСФ складовою частиною суспiльного буття. Але хоча матерiалiзм i затверджуСФ визначену роль суспiльного буття стосовно суспiльноi свiдомостi, однак, не можна спрощено говорити про первиннiсть першого i вторинностi iншого. Суспiльна свiдомiсть виникла не через якийсь час пiсля виникнення суспiльного буття, а одночасно й у СФдностi з ним.
Без суспiльноi свiдомостi суспiльство просто не могло б виникнути i розвиватися, тому що воно iснуСФ як би в двох проявах: вiдбивноi й активно-творчоi. Сутнiсть свiдомостi саме в тому i складаСФться, що воно може вiдбивати суспiльне буття тiльки за умови одночасного активно-творчого перетворення його. Але, пiдкреслюючи СФднiсть суспiльного буття i суспiльноi свiдомостi, не можна забувати i про iхнСФ розходження, специфiчну розСФднанiсть, вiдноснiй самостiйностi.
Особливiстю суспiльноi свiдомостi СФ те, що вона у своСФму впливi на буття може як би оцiнювати його, розкривати його потаСФний змiст, прогнозувати, через практичну дiяльнiсть людей перетворювати його. У цьому полягаСФ та iсторично сформована функцiя суспiльноi свiдомостi, що робить його необхiдним i реально iснуючим елементом будь-якого суспiльного пристрою. Нiякi реформи, якщо вони не пiдкрiплюються суспiльним усвiдомленням iхнього змiсту i необхiдностi, не дадуть очiкуваних результатiв, а тiльки зависнуть у повiтрi.
Звязок мiж суспiльним буттям i суспiльною свiдомiстю багатогранна i рiзноманiтна. Вiдбиваючи суспiльне буття, суспiльна свiдомiсть здатна активно впливати на нього через утворювальну дiяльнiсть людей. Вiдносна самостiйнiсть суспiльноi свiдомостi виявляСФться в тому, що воно маСФ наступнiсть. Новi iдеi метушнi кают не на порожньому мiii, а як закономiрний результат духовного створення, на основi духовноi культури минулих поколiнь. Будучи вiдносно самостiйним, суспiльну свiдомiсть може випереджати суспiльне чи буття вiдставати вiд нього. Наприклад, iдеi використання фотоефекта виникли за 125 рокiв до того, як було винайдено Дагером фотографування. РЖдеi практичного використа-ння радiохвиль здiйснювалися майже через 35 рокiв пiсля iхнього вiдкриття i т.д.
Суспiльна свiдомiсть являСФ собою особливий соцiальний феномен, що вiдрiзняСФться власними, властивими лише йому характеристиками, специфiчними закономiрностями функцiонува-ння i розвитку. Суспiльна свiдомiсть, вiдбиваючи всю складнiсть i суперечливiсть суспiльного буття, СФ теж суперечливою, маСФ складну структуру. З появою класових суспiльств вона набула класову структуру. Розходження в соцiально-економiчних умовах життя людей, природно, знаходять своСФ вираження в суспiльнiй свiдомостi. У державах багатонацiональних iснуСФ нацiональна свiдомiсть рiзних народiв. ВзаСФмини мiж рiзними нацiями вiдбиваються у свiдомостi людей. У тих суспiльствах, де нацiональна св